"На травми було боляче дивитися": як медики на Дніпропетровщині рятували тяжкопоранених зі сходу

Олександр Громов – медичний директор ортопедо-травматологічної служби лікарні на Дніпропетровщині, який від початку повномасштабної війни допомагає тяжкотравмованим. У медзакладі ставлять на ноги поранених зі східних регіонів, які окупанти нещадно обстрілюють.

Його історію оприлюднив спільний проєкт Міністерства охорони здоров'я за підтримки ВООЗ та ЄС "Дякуємо серцем".

"Кажуть, медики "черстві" та звиклі до різних травм. Та під час війни до кожної травми додається болюча історія. Відділення Олександра прийняло за п’ять місяців більше історій, ніж може витримати здорова психіка. Та завдяки команді, що стояла пліч-о-пліч, лікарня маленького міста здіймала на ноги найскладніших поранених", – наголошують у МОЗ.

Лікарня, де працює Олександр, від початку повномасштабної війни приймає усіх – і місцевих мешканців, і переселенців. Нові реалії змусили удосконалювали оперативні методи лікування вогнепальних травм, а також впроваджувати нові методи фіксації переломів.

"Так багато ми ще не оперували", – каже чоловік.

Олександр Громов – медичний директор ортопедо-травматологічної служби лікарні на Дніпропетровщині. Фото: проєкт "Дякуємо серцем"

За його словами, у медзакладі – понад 135 ліжок, 15 травматологів, чотири нейрохірурги та цілодобовий травмпункт, а тому лікарня була готовою масово приймати пацієнтів у надзвичайних ситуаціях.

Коли Росія почала бомбити Маріуполь, до лікарні привозили велику кількість поранених. Олександр згадує, що на травми цих людей було боляче дивитися: прибували із переломами рук та ніг, деякі з них були без гіпсу.

"При цьому вони були запущені, запалені, відкриті. Ми все мили, обробляли, оперували.

Зашиваєш пораненого, а він плаче. Розказує, як на його очах трьох друзів убили. Зашиваєш – і все це крізь себе пропускаєш. Кажуть, що медики черстві, але такі моменти морально дуже важкі. Бо це – наші люди, наші діти", – наголошує лікар.

"Так багато ми ще не оперували", – каже Олександр Громов. Фото: проєкт "Дякуємо серцем"

Олександр також згадав, як до них привезли 23-річного хлопця з-під Авдіївки. Окупанти розстріляли його впритул із автомата, та, на щастя, він вижив.

"Тяжке вогнепальне поранення стегна з дефектом кістки. Кілька днів його перев’язували, а потім – на операцію. Якраз привезли чеські фіксатори, ми їх встановили. Дуже складний був випадок, довго оперували. Видихнули тільки коли зняли рукавички", – пригадує лікар і додає, що пишається тим, що лікарям вдалося допомогти постраждалому.

[L]

Наразі хлопець проходить реабілітацію. А Олександр пригадує страшні й болючі епізоди, пов'язані з роботою, з вдячністю колективу лікарні та волонтерам, які працювали пліч-о-пліч, щоб зберегти людям життя.

"Наша лікарня, як і наша країна, – злагоджений механізм, де кожен – на своєму місці. Кожен докладає всіх зусиль для нашої перемоги", – наголошує у підсумку Громов.