Компетентнісний підхід в НУШ: креативність, практичні вміння, навчання впродовж життя

Стрімкий розвиток інформаційних технологій змінив підхід до освіти: накопичення знань, які вже за кілька років можуть стати неактуальними, втратило сенс.

Значно важливіше розвивати в учнів здатність до навчання впродовж життя, ефективної командної взаємодії, критичного мислення та вміння розв’язувати завдання, що не мають готових відповідей. Компетентнісний підхід до навчання за стандартом НУШ базової школи орієнтований на формування в учнів саме таких умінь.

Розвиток учнівських компетентностей

Ідея компетентнісної освіти сформувалась у США ще в середині минулого століття. Нині ж компетентісний підхід застосовують на всіх рівнях освіти, починаючи з дошкілля. В Україні цей освітній підхід впроваджується завдяки реформі НУШ.

На відміну від інших вчителів-предметників базової школи вчителька англійської мови та класна керівниця 5 класу Глобинського ліцею №1 Людмила Міщенко мала змогу спостерігати динаміку розвитку учнів з першого року реформи.

"Те, чи готові учні 5 класів працювати так, як цього вимагають програми НУШ, залежить від початкової ланки освіти. Цього навчального року я викладаю у двох 5 класах за програмою НУШ і бачу різну картину. В одному класі діти вже вміють навчатися, займатися пошуком інформації, готувати проєктні роботи.

Колектив дітей незмінний з 1 класу, учні й батьки знайомі з НУШ. В іншому класі навчаються школярі з різних шкіл, які в початковій школі мали різний досвід, тому організація роботи й здобуття результату потребує зусиль".

Компетентнісне навчання передбачає гармонійне поєднання знань, умінь та навичок. Важливо пояснити учням і батькам: знання – не самоціль задля хорошої оцінки, а інструмент для формування практичних умінь. Тому кожен урок має бути пов'язаний із життєвими ситуаціями, передбачати практичне застосування здобутих знань.

"Я використовую підручники й друковані зошити, доповнюю уроки додатковою інформацією, готую роздаткові матеріали, картки з завданнями й питаннями до них відповідно до потреб класу. Вивчаючи з п’ятикласниками тему "Відпочинок на природі", ми збиралися в подорож, складали список необхідних речей, організували батл "Safety rules for travellers" ("Правила безпеки для подорожувальників" – авт.).

Учні вигадували поради для мандрівників, орієнтуючись на власний життєвий досвід. За партами не сиділи – взаємодіяли з іншими стоячи в колі, працювали в парах і в команді", – ділиться практичними аспектами застосування компетентнісного підходу Людмила Міщенко.

Домашні завдання вчителька формує так, щоб діти не шукали готові відповіді в інтернеті, а працювали самостійно. До того ж за стандартом НУШ, кожна тема передбачає захист проєкту: це допомагає дітям розкрити творчий потенціал.

"Коли вивчали минулий час, створювали проєкт "Один день життя". Потрібно було описати свій день чи день вигаданого персонажа. Діти використали різні творчі методи представлення проєктів: одні підготували презентації, інші – зробили мінікнижечки, постери, принесли іграшки.

Так, для проєкту з англійської мови слід бути компетентним в ІТ, образотворчому мистецтві, дизайні, мати навички акторської гри", – резюмує вчителька.

Компетентнісний підхід формує у школярів якості характеру, що допоможуть стати успішними. За спостереженням Людмили Міщенко, найкраще це проявляється у повсякденних ситуаціях.

"Днями ми їздили на екскурсію до місцевого волонтера, який, окрім допомоги ЗСУ, займається вирощуванням квітів. Дізнавшись, куди ми їдемо, діти не тільки самостійно підготували запитання про рослини, а й вирішили підготувати для захисників подарунки, малюнки, обереги.

Під час екскурсії волонтер запропонував записати відео для воїнів. Учні вмить самоорганізувалися, склали план, хто що буде говорити, в якій послідовності. Зняли з першого разу".

Навчання впродовж життя

Сучасні тренди профорієнтації співзвучні з компетентністю НУШ – навчання впродовж життя, зазначає психологиня БФ "Право на захист", спеціалістка із профорієнтації Ірина Ростовікова.

"Зміни нині відбуваються дуже швидко, тому найважливіше навчити учнів вчитися й перевчатися – тоді в дорослому віці вони довше будуть ефективними. Часом професійний розвиток дорослих гальмує небажання відкинути пласт ментальних звичок та установка: "Я все знаю", "Ми все життя робили так".

Треба вміти відмовитися від баласту знань, які не діють у нових умовах, і навчатися нового. Для сучасних роботодавців, окрім професійних вмінь кандидата, надважливі розвинені комунікативні навички, активна життєва позиція, вміння аналізувати інформацію, працювати в команді, ефективно розв'язувати конфлікти, працювати на результат.

Звертають увагу на навички тайм менеджменту, грамотну мову, розвинений емоційний інтелект. Враховується реакція на критику, стійкість до невдач та інші якості, які неможливо розвинути самотужки".

В умовах пандемії та війни, коли навчання часто відбувається в дистанційному чи змішаному форматах, важливо створювати умови, в яких школярі зможуть розвинути соціальні й комунікативні компетенції.

"Якщо є змога, варто збирати учнів у школі разом задля спільного проєкту, відвідувати гуртки за інтересами, де діти взаємодіють між собою, використовувати доступні варіанти соціальної активності", – радить Ірина Ростовікова.

Шкільна освіта під час війни: спостереження батьків

Попри виклики в реалізації реформи НУШ у базовій школі під час війни, вчителі знаходять способи розвивати компетентності учнів.

Так, у столичній школі №8, за словами батьків, у початковій школі діти мали рівні умови: до першого класу НУШ не було відбору чи вступних іспитів.

Але після четвертого класу учням запропонували обрати профільний клас: математичний, філологічний, з поглибленим вивченням іноземних мов чи природничих наук. Для дітей це стало першим кроком до профорієнтації й вибору життєвого шляху.

У спеціалізованій школі №14 м. Києва на уроках географії п’ятикласників долучають до спортивного орієнтування поза стінами школи. На уроках історії та літератури вчать створювати лінію часу за історичними подіями чи біографіями письменників.

Батьків вражає те, що їхні одинадцятирічки пишуть креативні твори: вчителі заохочують висловлювати будь-яку думку та аргументувати її.

Поради для вчителів

Успіх реформи НУШ у середній школі залежить від уміння педагогів вести з учнями проблемний діалог, організовувати їхню взаємодію в класі, здійснювати формувальне оцінювання та розуміти компетентнісні можливості свого предмета.

Як педагоги можуть використовувати Державний стандарт базової середньої освіти для того, щоб реалізувати потенціал своєї освітньої галузі, пояснює експертка Команди підтримки реформ Ірина Старагіна.

"Особливу увагу бажано приділити вмінням, які співвідносяться з певною ключовою компетентністю і які можуть підтримувати галузь. Наприклад, у межах мовно-літературної освітньої галузі можна підтримувати математичну ключову компетентність у такому умінні, як "перетворювання інформації з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань".

Далі важливо знайти відповідні очікувані результати навчання, які співвідносяться з цим умінням. Це можна зробити, звернувшись до модельної навчальної програми або переглянувши підручник".

Навчити школярів помічати взаємозв’язки різних подій і явищ, володіти широким спектром методів розв'язання освітніх завдань, розвинути звичку вдосконалюватися, пізнавати нове, формувати у школярів цілісне уявлення про світ та розвивати системне мислення – важливі навички, які допоможуть школярам професійно реалізуватися незалежно від вибору майбутньої професії.

Автор Наталка Шаманова

Цей матеріал було створено в рамках Проєкту "Навчаємось Разом" за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.