"В атмосфері агресії я важко уявляла, як народити". Історії з прихистку, де допомагають вагітним жінкам у кризі

В атмосфері агресії я важко уявляла, як народити. Історії з прихистку, де допомагають вагітним жінкам у кризі

Світлана – жінка, яка у вісімнадцять потрапила в пастку аб’юзивних стосунків на довгі 15 років. Ставши мамою вперше, з радістю виховувала дитину, а другу вагітність хотіла штучно перервати через багато сумнівів.

Еліна в щасливому шлюбі пережила два викидні та втрату дитини, понад п'ять років подружжя не мало дітей. Пройшовши нелегкий шлях, жінка чекає вже на третю дитину.

Подолати кризові ситуації у своєму житті і навчитися підтримувати жінок зі схожими долями нашим героїням допомогла одна із організацій в Україні.

Далі – історії Світлани та Еліни.

Еліна з чоловіком та дітьми

Він руйнував моє життя

Світлана рано подорослішала: у 14 років потрапила в чужу країну та вимушено жила з недоброзичливими родичами без батьків. Закінчила школу, вступила в училище, знайшла роботу. У вісімнадцять зустріла своє кохання, але пізніше усвідомила, що стала жертвою домашнього насилля.

Чоловік здався Світлані серйозним: працював, винаймав квартиру, займався спортом. Але вже через два місяці співжиття дівчина побачила в ньому перші прояви агресії: крики, приниження, образи.

"Я очікувала захисту від нього, а переживала моральне насилля… не раз збирала речі, але він знову освідчувався в коханні, запевняв мене, що все зміниться… Знаєте, це було, як постійне дежавю", – розповідає жінка.

Світлана завагітніла першою дитиною. Цивільний чоловік вручив дівчині довідку на аборт, аргументуючи, що вони занадто молоді. Дівчина тоді відмовилась навіть від думки про це.

Згодом народилася донечка, яка стала справжньою втіхою для ще недосвідченої у материнстві Світлани. Але жінка стала помічати, що згасає:

"Я стала замкнутою, поглибленою в себе, засмученою. Коли ми йшли з ним по вулиці, я не сміла підняти очі ні на кого, а дивилася під ноги, щоб він щось не запідозрив… Такий стан для мене став звичкою. Не раз ходила в поліцію, та мою заяву там ніхто не сприймав серйозно".

Світлані все ж вдалося втекти на два роки. Але увесь цей час для неї це був щоденний стрес: співмешканець переслідував її, нерідко стояв біля вікон офісу, де працювала Світлана, влаштовував скандали, через що вона мусила залишити місце роботи.

"Він руйнував моє життя", – поділилася жінка.

Вдруге Світлана завагітніла у 2018 році:

"Так довго чекала цього! Але в атмосфері агресії я важко уявляла собі, як народити, і шукала можливості позбутися дитини. Досі пам'ятаю свої вкладки в гуглі з інформацією, як зробити аборт".

У той час у її житті з’явилася подруга-волонтер з центру допомоги жінкам у кризовій вагітності Save a Life International.

Save a Life International в Україні – міжнародна організація, яка вже вісім років надає допомогу вагітним жінкам, що перебувають в кризових ситуаціях.

Точка болю

Еліна у лайф-центрі в Запоріжжі

За понад п'ять років шлюбу в Еліни з чоловіком було два викидні і втрата дитини. Лікарі не могли їй допомогти завагітніти.

У 2016 році жінка дізналася на одній з конференцій про Save a Life International, діяльність якої її дуже вразила:

"Я плакала всі три дні, бо розуміла: всі пазли склалися в одну картину. І стало зрозуміло, чому мені довелось пройти такий нелегкий шлях в своєму житті… Я не змогла залишитися байдужою, це виявилася моя точка болю – коли настільки не можеш терпіти біль, що готовий покласти своє життя на це", – розповіла Еліна.

Попри те, що міжнародне керівництво не планувало відкриття чергового Центру в Україні, Еліна зібрала потужну команду з сімнадцяти людей, і все ж таки в лютому 2017 року Life-центр відкрився у Запоріжжі.

Відтоді Еліна пропрацювала там п'ять років поспіль директором, а нині відповідальна за навчальну частину в організації.

Life-центр та збереження життя

Світлана неохоче пішла до лайф-центру, коли завагітніла вдруге. Вона була пригнічена через насилля з боку чоловіка, з яким продовжувала жити, та хотіла зробити аборт:

"Вагалася, але передумала. Робити аборт – це ж не про мене: я дуже люблю дітей і цю дитину теж хотіла народити!"

Через два роки морально і фізично виснажена від співжиття з кривдником Світлана звернулася до подруги-волонтера про допомогу, бо відчувала себе в глухому куті.

Всі дев'ять місяців вагітності Світлани пройшли в центрі: тематичні зустрічі, спілкування, курси, підтримка жіночого здоров'я, нові подруги, допомога речами і всім необхідним для дитини.

Там, де будують з мамами стосунки

"У нас ціла система. Ми не є гуманітарний штаб. Маємо спеціальну програму для жінок у кризі, розраховану на два роки. Тобто ми обіцяємо два роки підтримувати жінку", – розповіла про лайф-центр Еліна.

Система навчання побудована так, що за кожний урок і виконане домашнє завдання жінка отримує умовні гроші, які потім може обміняти на їжу, одяг для себе і дитини, памперси, серветки тощо. Жінкам, які не мали де жити, партнери Центру знаходили житло.

Для вагітних жінок в кризі майже в кожному Центрі є заняття в онлайн-режимі, якщо вони за певною причиною не можуть бути безпосередньо присутніми. Раз на місяць такі мами приїжджають в офіс за матеріальною допомогою.

"Ми намагаємося будувати стосунки з мамами, тому першочергове завдання – не просвітництво, а побудова дружніх стосунків.

Якщо ми виявляємо якусь потребу жінки у спеціалісті, наприклад, вона нарко- чи алкозалежна, чи в неї проблеми з вигодовуванням, або ж потрібен психолог, то ми далі співпрацюємо з іншими організаціями", – поділилася Еліна.

Нове життя Світлани

Через два роки морально виснажену, але з великим бажанням почати жити Світлану з дітьми співробітники Центру вивезли в інше місто. Дівчина опинилася в Житомирі і почала нове життя.

Сьогодні вона вже сама опора та підтримка для вагітних мам, які опинилися в скруті, адже Світлана адміністратор в Life-центрі.

Жінка каже, що нарешті стала жити і насолоджується роллю матері:

"Для мене дорогоцінна кожна хвилина біля маленького сина. Він цікавий, любить обійми і поцілунки, постійно каже: мамочка, полюби мене. Це означає обійми і поцілуй. Мені іноді здається, що синочок втомлюється від моєї любові, а насправді я вважаю, що любові ніколи не буває забагато".

Ганна Посвята, спеціально для УП. Життя

Читайте також: У Техасі суд заборонив жінці зробити аборт попри те, що дитина смертельно хвора

Реклама:

Головне сьогодні