Молодь все менше підтримує заборону російського контенту: особливо противників більшає серед підлітків
Близько 60% молоді спілкуються у родинному колі українською мовою. Однак 21% висловлюється проти повної заборони російського контенту – за рік їхня кількість збільшилася більш ніж удвічі. Особливо це відчутно серед підлітків.
Такі результати показало дослідження соціологічної групи "Рейтинг", проведеного за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.
У родинному колі 61% молоді спілкується українською, із близькими людьми – 59%. Водночас деякі продовжують однаково послуговуватися і українською, і російською – 21% у сім'ї та 26% із друзями.
Переважно російською у родині продовжують говорити 17% опитаних, із приятелями – 15%.
У публічному просторі переважає українська – нею спілкуються 73% респондентів (у 2024 році таких було 69%). 7% продовжують говорити російською, а 17% – обома мовами.
Регіонально ситуація сильно відрізняється. На Заході українською вдома говорять 94% молоді, у Центрі – 76%, на Півночі – 63%, на Півдні – 23%, а на Сході – 21%. У Києві вибір на користь державної мови роблять 55% опитаних.
Серед молоді за кордоном українська менш популярна – у сім'ї нею говорять 40% респондентів. Тим часом російську використовують 36%. Ще 18% послуговуються обома, а 3% – іншою мовою.
Підлітки 14-19 років рідше спілкуються українською із друзями (51%), ніж старші вікові групи (20-24 років – 57%, 25-35 років – 62-63%).
Попри популяризацію української мови, цілковита підтримка заборони російських культурних продуктів знизилася до 40%. У 2024 році таку думку поділяли 49% опитаних.
21% молоді виступають проти заборони російського контенту. Два роки тому цю позицію мали лише 8% респондентів.
Найбільша зміна позиції відбувалася у підлітків. Зараз ідею заборони російського контенту підтримують 28% з них, тоді як у 2024-му були "за" 52%.
Натомість український культурний продукт починають цінувати більше. Так, 60% молоді говорять про зростання важливості споживання українського контенту, 50% – товарів і послуг українського виробництва. Також підвищується значущість спілкування українською мовою (45%), знання історії України (38%) та святкування знакових історичних подій (29%).
У дослідженні взяли участь респонденти віком 14-35 років, які проживають на підконтрольній Україні території (2050 людей) та за кордоном (600 учасників у 24 країнах).
Нагадаємо, опитування Офісу Уповноваженої із захисту державної мови показало, що кожна п'ята дитина вважає українську мову недоречною для спілкування в повсякденному житті.