Порядкові номери та чернетки на пам’ять

За правилами, цього року кожен учень отримував своє місце за партою згідно особистого порядкового номеру. До того ж, учасники відтепер здобули право забрати робочі зошити, щоб порівняти свої відповіді із правильними, що опублікують невдовзі після тестування. В разі виявлення процедурних порушень, учасники матимуть право написати апеляційну заяву та передати її відповідальному за пункт тестування до виходу з нього.

Згідно з календарним планом, результати тестування стануть відомі адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів не пізніше 22 червня, а до 27 червня вони будуть офіційно надіслані усім учасникам.

Кожному по його знаннях

Рівно об 11:00 у 13322 аудиторіях учасники тестування розпочали роботу над 70-ма завданнями, яку мали завершити о 13:30. Більшість використовувала весь відведений час, однак, як з'ясувала кореспондент "Української правди. Життя", декому знадобилося близько години.

35-річний киянин Станіслав Єрко склав ЗНО з історії просто для перевірки своїх знань. Роботу закінчив за 55 хвилин: "Відповіді на всі питання є в шкільній програмі. До того ж, більшість з них були середньої складності". 

Погоджується з ним і 20-річна студентка тернопільського коледжу Галицького інституту Ольга Шмігельська, яка пройшла ЗНО задля отримання другої вищої освіти. На її думку, питання були складними, однак зміст не виходив за рамки шкільної програми: "Складність - це не погано, вся сіль була у детальності. На деякі речі в процесі вивчення можна було просто не звернути уваги через їх малозначущість".

Шмігельська має єдину претензію до питань - подекуди вони виявлялися неоднозначними: "Вони вимагали особливої уважності до прочитання, деякі формулювались так, що я навіть у кількох заплуталась". 

Випускниця столичної гімназії № 167 Катерина Вістгоф на тестуванні почувалася комфортно. Розповідає, що учасники поводилися, як миші, а часу на роботу мали якраз вдосталь. Однак зауваження в учениці та її однокласниць, Надії Мусіч та Катерини Калініченко, все ж є. І вони теж стосуються коректності формулювання тестових завдань.

"Уявіть собі: маємо мапу, на якій зображено 3 території, кожна з яких заштрихована по-іншому. Завдання полягає у тому, щоб позначити на мапі землі, які, наприклад, у такий-то період були підконтрольні Польщі. Але ж там не говориться, на якій саме заштрихованій території треба позначати!", - обурюється Вістгоф.

"Були ще витримки із першоджерел на кшталт "Слова о полку Ігоревім" чи "Повчання дітям", з усіма старослов'янізмами та архаїзмами. Нам треба було визначити, з якого твору чи документу взято той чи інший уривок. Були й запитання, які більше стосуються культурології, аніж історії, наприклад, про не дуже відомих культурних діячів", - додає Калініченко.

Дівчата сподівалися, що тести концентруватимуться на перевірці вміння орієнтуватися в історичній хронології: "Ми посилено вчили дати важливих подій, однак все було не так, як ми чекали. Склалося враження, ніби матеріали тестів навмисно ускладнили, бо треба було більше мислити логічно, ніж просто спиратися на завчене". 

Випускник школи № 114 Іван Найдьонов поділився з "Українською правдою. Життя" своїми спостереженнями: "Насправді завдання були не дуже важкі, на пробному тестуванні були набагато важчі. Звичайно, я не знав всього: три питання не знав взагалі, два з них були з мапами. Десь половину я знав, і половину логічно або інтуїтивно вирахував. Було одне дивне, де питалося про засоби асиміляції українців у 1920-30-х рр. Там не було вказано, про яку частину України йдеться, і це викликало сумніви. Тож мені здалося, що це було зроблено спеціально для ускладнення".

Шпарини для бажаючих 

Як і минулого року, заходити в аудиторію можна було, маючи при собі тільки дві ручки із чорною пастою. Мобільні телефони та речі залишали на столі, до якого учні доступу не мали. Тим не менше, учень 261-ї київської гімназії Дмитро Руденко вже зараз планує використати мобільний на ЗНО з української мови та літератури: "Звичайно, контроль був, але вийти з телефоном, не здавши його на вході в аудиторію, цілком реально можна було. Я так і зроблю, коли писатиму тест з української". Сам Дмитро, за його словами, знав десь з чверть відповідей, половину ж йому вдалося списати у товариша.

За новими правилами, учні можуть забрати чернетки, в яких працювали на тестуванні. Невдовзі відповіді з'являться в інтернеті, тож можна перевірити, де і скільки помилок зроблено. За словами Руденка, після тесту він звірився із однокласниками, впевнився, що не є найдурнішим, а частину відповідей перевірив у пошуковиках. Загалом, майбутній студент позитивно відгукнувся про ЗНО: "У школі на іспиті мені би вліпили 6 чи 7, а тут є можливість отримати більше". 

Учениця школи №255 м. Києва Олена Саєнко погоджується із Дмитром: "ЗНО краще, ніж шкільні екзамени! Адже кожен учень під час тестування показує свої реальні знання, а не шкільні оцінки по блату". Дівчина розповіла, що питання були досить складними, тож на деякі з них відповіді довелося вгадувати. "Списати зі шпор було неможливо, але один в одного дуже легко, адже варіант в усіх був однаковий", - посміхається Саєнко. 

На варті ЗНО

Спроби списати - далеко не єдине порушення, зафіксоване спостерігачами. Як повідомила громадянська мережа "Опора", чиї незалежні спостерігачі були присутні на 30% пунктів тестування у 18 регіонах України, у столиці на переважній більшості пунктів процедура оцінювання була забезпечена на задовільному рівні. За даними інформаційного директора «Опори» Ольги Айвазовської, серед недопрацювань відповідальних та персоналу пунктів тестування зафіксовано наступні: 

• Низький рівень підготовки інструкторів та відповідальних за пункти тестування. Переважна більшість зауважень стосується обласних центрів та великих міст. В районах працівники на пунктах тестування більш відповідально та уважно дотримувалися процедури. В трьох регіонах зафіксовано випадки, коли учні не отримали інформації щодо правил заповнення бланку відповідей та роботи з тестовим зошитом, через що перші пів години оцінювання було витрачено на уточнюючі запитання. Інструктори плуталися щодо запаковування документів (зошити пакувалися разом з бланками відповідей, виникали питання щодо протоколів тощо), інколи штрих-коди клеїлися в середину пакетів, спостерігачам не завжди вдавалося записати свої зауваження до протоколів.
• Не у всіх пунктах тестування незадіяні до ЗНО вільні аудиторії були опломбовані належним чином, що могло бути використано для перебування там третіх осіб.
• На значній кількості пунктів не було забезпечено вказівками дорогу до туалетів, через що учні витрачали зайвий час на їх пошук. Також не всі аудиторії було пронумеровано, що спричиняло хаос в коридорах.
• Масовим явищем під час ЗНО-2009 стало недопущення спостерігачів до роботи у рекреаційних зонах. Громадськості безапеляційно пропонували зайняти свої місця в аудиторіях. В той же час, в коридорах було зафіксовано спроби скористатися технічними засобами (телефонами, ПК).
• Недостатньо якісно забезпечено охорону всіх пунктів тестування. До 8:15 - 9:00 ранку можна було вільно потрапити в приміщення частини ПТ.
• Зафіксовано кричущий випадок на ПТ 243 (ЗОШ №9, м. Черкаси), коли третину учасників було запущено без перевірки документів. У Львівській області за участю відповідальної особи та уповноваженого від Регіонального центру оцінювання якості освіти було вже з аудиторії виведено учасників, що мали замість посвідчення особи довідки з сільської ради.
• Не забезпечено належні умови для інвалідів. В Євпаторії учня на інвалідному візку за відсутності батьків представниками адміністрації ПТ на руках було донесено на 4 поверх, де знаходилася його аудиторія відповідно до результатів жеребкування.
• У Вінницькій, Чернівецькій областях і місті Києві зафіксовано випадки, коли пакети з тестами українською мовою були переплутані з російськомовними. Відповідно представники меншин, що писали заяви на складання тестів російською, отримали україномовні варіанти. Це викликало певні труднощі у відповідальних за ПТ та інструкторів, які були змушені носити завдання з аудиторії до аудиторії, щоб замінити матеріали.
• Зафіксовано затримки початку тестування від 15 до 30 хвилин.

За словами Айвазовської, інформацію про відслідкування перебігу ЗНО в регіонах, подану незалежними спостерігачами від ГМ "Опора", зараз оформлено у проміжний звіт. Поданий вище список є його частиною. Повну підбірку даних про недопрацювання в пунктах тестування по областях та у столиці "Опора" обіцяє надати найближчим часом, оскільки звітні матеріали незалежних спостерігачів досі опрацьовуються.

Відправити на доопрацювання?

Як повідомлялося, контроль процедури проведення ЗНО у пунктах тестування здійснювали представники вищих навчальних закладів. Викладачка Севастопольського комерційного технікуму Вікторія Арвеладзе була спостерігачем у київській школі № 141. У розмові з кореспондентом "Української правди. Життя" вона констатує повний порядок у роботі та прогнозує покращення результатів тестування у порівнянні з 2008 роком. За її словами, цьогорічні випускники вже більш підготовлені до процедури тестування, особливо після пробного. Арвеладзе також зазначила, що ЗНО значно спростило роботу ВНЗ, у яких відпала потреба у приймальних комісіях та екзаменаційних матеріалах.

[L]Відповідальна за пункт тестування на базі київської школи № 141 Ірина Снопко на запитання про негативні аспекти в роботі відповіла запитанням: "А навіщо про погане говорити? Це все одно залишиться моїм особистим сприйняттям, яке я як людина, що виконує накази вищих органів, має залишати при собі". Щодо того, як приживається в Україні процедура ЗНО, Снопко зауважила, що українці дуже важкі на підйом, коли справа стосується чогось нового.

Учениці столичної ЗОШ № 184 Марина Лобас та Ольга Литвинова впевнені, що ЗНО дещо програє у порівнянні зі звичайними випускними іспитами. "Розумієте, на іспиті ти розповідаєш свою тему людині, яку знаєш, яка викладала тобі предмет останніми роками. А на тестування ми маємо йти в іншу школу, і наглядають за процесом люди, яких ми вперше бачимо", - скаржаться школярки. 

Іван Найдьонов вважає головним плюсом тесту те, що в ньому вже є варіанти відповідей, що їх можна логічно додумати чи здогадатись. Тож тести кращі для тих, хто взагалі нічого не знає. З іншого боку, білети на іспитах містять питання тільки за 10-й і 11-й класи. Під час вибору між тестами чи екзаменом Найдьонов про це не знав, а так, каже він, обрав би екзамен.  

"Ще один мінус тестів в тому, що оцінки в ньому рейтингові, тобто твоя оцінка залежить не лише від того, як напишеш ти, а й того, як напишуть всі. Причому про це майже не повідомляють, а я дізнався, тільки доклавши певних зусиль для пошуку", - ділиться майбутній студент. 

На думку Ольги Шмігельської, ЗНО ліпше тим, що воно вимагає справді детальних знань з предмету, а основна мета освіти і є знання. Недолік у тому, що це єдиний шлях вступити до ВНЗ, пройти який можна лише в один день на рік. Це, за словами Ольги, дискримінує деяких людей, які потрапляють у непередбачувані життєві ситуації: "Я вважаю, що для тих абітурієнтів, котрі закінчили школу ще до запровадження ЗНО й отримали атестати, якщо вони поступають на заочну форму навчання або на 2-й,3-й...курс, тести ЗНО не повинні бути обов'язковими". 

Студентка впевнена в успішному складенні тесту, однак нарікає на відсутність єдиного підручника чи набору книжок, які потрібно використовувати учасникам: "Хотілося б удосконалення системи підготовки до ЗНО, наприклад, ознайомлення з тими питаннями, котрі будуть на тестуванні, видання відповідних підручників державного зразка, адже дуже важко було вибрати книжку при наявності стількох видань від різноманітних видавництв". 

Станіслав Єрко не сумнівається у тому, що ЗНО зменшує корупцію при вступі до ВНЗ в сотні разів і цим вже гідне підтримки: "Це європейське запозичення, тому не зважаючи на певний рівень бюрократії, все настільки стандартизоване, що вплив людського фактору зведено до мінімуму. Гадаю, ЗНО - одна з небагатьох прогресивних речей в сучасній освіті. Дивно, що воно досі є, що ті грошові потоки, які раніше текли під час вступних іспитів до ВНЗ, досі не задавили це нововведення".  

Графік проведення ЗНО з інших предметів

8 травня - біологія

12 травня - фізика

15 травня - географія

19 травня українська мова та література

26 травня - математика

2 червня - англ. мова

3 череня - англ., франц., іспанська мови

5 червня - хімія