Раніше ця фабрика була однією з провідних фабрик в колишньому СРСР, які займалися випуском новорічних прикрас.
Фабрика була створена в 1949 році в смт Клавдієво під Києвом і спочатку займалася виробництвом різних виробів з лабораторного скла. У 50-х її перепрофілювали і з того моменту фабрика займається виробництвом новорічних прикрас.
Переважно це - ялинкові кулі, однак ними фабрика не обмежується і може виготовляти скляні прикраси досить великої складності.
У минулі часи на фабриці працювало близько 600 осіб, зараз залишилася лише десята частина колишньої кількості персоналу.
Практично всі прикраси (близько 96%) зараз йдуть на експорт (Німеччина, Бельгія, Голландія, Франція, Великобританія, США та ін). І лише 4% залишаються в Україні.
Як твориться така новорічна краса - дивіться на фото
|
Перший етап виробництва прикрас - видування зі скляної трубки висотою приблизно 1,5 метри. Для різних прикрас використовуються скляні трубки свого діаметру і зі своєю товщиною стінок |
|
Механізоване видування у замовників не в пошані: при відливі кульки залишається шов від форми, тому весь процес виробництва ручний |
|
Для початку трубку розігрівають над газовим пальником, температура якого сягає 1,5 тис. градусів, і витягають в довгі тонкі трубочки з проміжками з незайманою трубкою початкового діаметру |
|
Виходять заготовки під майбутні прикраси. З того місця, де трубку залишили початкового діаметру, і будуть кульки |
|
Далі розігрівається незайманий проміжок і видувається куля або інша прикраса |
|
Складність цієї роботи полягає в тому, що склодув повинен набрати в легені повітря рівно стільки, скільки потрібно для створення кульки необхідного діаметру |
|
При цьому, кулю потрібно постійно обертати навколо своєї осі, інакше скло, що охолонуло, просто обвисне |
|
Не дивлячись на складність процесу, склодуви легко видувають кульки. При цьому, повітря у кулі потрапляє через отвір, діаметром 0,2 мм |
|
Після кожного видування кульки її перевіряють на спеціальному шаблоні |
|
За зміну майстер може видути до 200 кульок. А ось так народжується знайома багатьом верхівка для ялинки |
|
Другий етап - посріблення. Виконується воно за допомогою ось такої установки: ємності з реактивами та ванної з гарячою водою |
|
Всередину прикраси впорскується окис срібла, аміак з дистильованою водою в певній пропорції |
|
Ялинкова іграшка з цією сумішшю поміщається в гарячу воду, відбувається реакція і срібло осідає (ця реакція називається "реакція сріблястого дзеркала"), закріплюючись на внутрішніх стінках. Прикрасу кілька разів струшують, щоб срібло рівномірно покривало стінки. Після чого розчин, що залишився, виливається |
|
Посріблені кульки протирають ганчірочкою і вмочують у фарбу. При цьому, дуже важливою є її консистенція: якщо фарба дуже густа, на кулі залишаться сліди її стікання, якщо занадто рідка - прогалини |
|
Пофарбовані кулі відправляють у піч - тут вони висихають під лампами. Реостатом регулюється напруга, що подається на лампи, і, відповідно, температура |
|
Четвертий етап - художнє оформлення. Якщо воно не потрібне, кулька може минути цей етап і відразу піти на обрізання |
|
При оформленні, художниці наносять на іграшку необхідний малюнок |
|
Щоб нанести на кульку малюнок з блискіток, його попередньо наносять клеєм, а потім посипають кульку блискітками |
|
Готові тигри поруч з ще незавершеними "братами" |
|
Художниці можуть нанести малюнок на будь-який смак |
|
Кожна художниця може розмалювати від 50 до 100 куль на день |
|
П'ятий етап - обрізання кінчика, що залишився після склодувів. Робиться за допомогою алмазного круга |
|
Раз - і кінчик відлітає вбік |
|
Залишається тільки надягнути знайомі всім ковпачки з петелькою |
|
Декілька прикладів того новорічного різноманіття, яке випускає фабрика |
|
До речі, під час відвідування фабрики можна відразу прикупити іграшок "за цінами виробника" і зробити індивідуальний малюнок |
За матеріалами ЖЖ користувача tov_tob, усі фото автора