Українська правда

Вибухи у московському метро: Свідчення очевидців. Фото, Відео

29 березня 2010, 13:02

Перший вибух пролунав о 7.56 за московським часом на станції Луб'янка. Вибуховий пристрій спрацював у другому вагоні поїзда, який зупинився на станції "Луб'янка" і далі мав вирушати у напрямку станції "Комсомольської".

Вибух на цій станції пролунав тоді, коли закінчилась висадка-посадка на поїзд, розповів журналістам прокурор Москви Юрій Сьомін. Вибух був настільки потужним, що вагон частково деформувався і деяких пасажирів затисло між його конструкціями.

На цій станції МНС-никам довелось застосовувати гідравлічні ножиці для різки металу, щоб визволити деяких потерпілих. Пожежі після вибуху не було, додає Газета.ру.

Близько 8.40 ранку на тій таки гілці метро на станції "Парк культури" стався ще один вибух. Вибуховий пристрій спрацював також у другому вагоні поїзда, який їхав у тому ж напрямку. За словами Юрія Сьоміна, схема підриву була, скоріше за все, аналогічна тій, яка була застосована на "Луб'янці".

Загалом, за останніми даними, від обох вибухів померло 37 людей, ще 102 поранені. Але ці дані постійно оновлюються, адже 30 постраждалих - у важкому і дуже важкому стані.

"Я почув звук вибуху, повернув голову, дим був повсюди. Люди з криками бігли до виходів", - розповів Associated Press 24-річний Олександр Вакулов, який стояв на платформі метро "Парк Культури".

"Я вперше у своєму житті побачив мертву людину", - додав 19-річний Валентин Попов, який якраз приїхав на станцію потягом зі зворотного напрямку. "Усі кричали. Біля дверей утворилась давка. Я бачив жінку, яка тримала дитину і просила людей пропустити її, але це було неможливо", - цитує 19-річного москвича Reuters.

Біля "Парку культури". Наразі відомо про 37 загиблих внаслідок обох вибухів  
Людмила Єрмакова, яка продає газети назовні станції метро "Луб'янка", розповіла, що паніки не було, але багато людей, вибігали з метро ошелешені.

"Одна жінка плакала, хрестилась і казала "Слава Богу. Я вижила", - розповіла Єрмакова.

Як розповів один з очевидців, який був під час вибуху на станції "Парк Культури", у відео-інтерв'ю РІА Новинам, під час посадки на поїзди, передавали, що потяги затримуються. Та людей не попереджали, що рятувальники шукають бомби, що краще евакуюватись, що на ст..м. Луб'янка вже пролунав вибух.

Чоловік опинився у середині поїзда, бомба вибухнула у другому вагоні.

"Я відчув на собі усю вібрацію від вибуху. Було дуже багато диму. Люди страшно кричали", - додав очевидець.

Один з пасажирів застав момент вибуху, переходячи з "Кузнецького мосту" на станцію "Луб'янка".

"Я безпосередньо піднімався ескалатором на перехід і почув хлопок, вибух. Двері біля мене, поблизу переходу прогнулися. Хмара пилу зверху опустилася на ескалатор, побігли люди по ескалатору. Люди почали падати. Я теж побіг ", - цитують свідка "Вести.Ru".

"Я їхав саме в цьому вагоні (який вибухнув на "Луб'янці"), - розповів Lifenews Володимир Чернишов. - Сів і відразу задрімав. Прокинувся від сильного хлопка - настільки сильного, що одне вухо у мене до цих пір не чує. Рвонуло метрах у шести від мене. Подальше пам'ятаю смутно - вибухом вибило всі шибки, навколо дим, люди кричать, біжать кудись. У нашому вагоні тікати було практично нікому - всі лежали. Мало хто зміг піднятися на ноги самостійно. Тих, хто подавав ознаки життя, ми винесли на перон, а там ними вже зайнялися лікарі".

Ще один очевидець спустився на станцію "Луб'янка" відразу після вибуху. "Дивлюся, народ, який зі станції йде, вже пошарпаний дуже, одяг порваний на шматки, в одного мужика на плечі чийсь шматок м'яса прилип. Жах", - наводить слова ще одного очевидця сайт realtypress.ru.

Як відомо, кримінальні справи по обох вибухах в метро російської столиці порушено по статті "тероризм". Голова ФСБ Олександр Бортніков заявив, підривні пристрої, що спрацювали в московському метро, були начинені елементами ураження.

"В обох випадках вибухові пристрої були начинені елементами ураження у вигляді нарубаної арматури і болтів", - сказав Бортніков на екстреній нараді у президента Росії.

За його словами, згідно з попередньою вибухотехнічною експертизою, терористи використовували вибухову речовину гексоген.

"У першому випадку на станції "Луб'янка" потужність вибухового пристрою склала до 4 кг тротилу, у другому випадку - на "Парку культури" - від 1,5 до 2 кг тротилу", - сказав голова ФСБ.

У "Живому Журналі" у понеділок - свідченнями очевидців та розповіді третіх осіб, які були під час вибухів. Так, один ЖЖ-користувач, мати його працює в московському метро, повідомив, що було ще 2 бомби, але їх встигли знешкодити.

Та переважна більшість повідомлень - від людей, які поїхали попереднім поїздом, чи затримались десь і не потрапили у ті потяги, в яких пролунав вибух. Хоча могли б....

Ось якими є останні повідомлення ЖЖ-юзерів з Москви:

Davete:

"СОРОК МИНУТ НАЗАД Я БЫЛ СВИДЕТЕЛЕМ ВЗРЫВА НА СТАНЦИИ МОСКОВСКОГО МЕТРОПОЛИТЕНА "ПАРК КУЛЬТУРЫ".

ВСЕМ ДЕРЖАТЬСЯ ПОДАЛЬШЕ ОТ СОКОЛЬНИЧЕСКОЙ ЛИНИИ МЕТРО!

Ехал в Универ, ст. Парк Культуры. Опаздывал сильно, поэтому решил ехать не по кольцевой, а путем Петровско-Разумовская->Боровицкая->Парк Культуры.

Переходя с Боровицкой на Библиотеку Имени Ленина, слышал сообщение, взволнованным голосом:

"Уважаемые пассажиры! По техническим причинам поезда по Сокольнической Линии идут с увеличенными интервалами. Воспользуйтесь наземным транспортом или другими станциями".

Черт бы их побрал - думаю я - опять что-то напортачили, за что я плачу с каждым годом все больше и больше?! Поезд ждал минут 7. Затем он стоял на станции примерно столько же.

"Поезд отправляется пока до станции Кропоткинская". Таким образом стояли минут по 7-10 на Кропоткинской, затем в перегоне между Кропоткинской и Парком Культуры.

Очевидно они искали взрывчатку.

В перегоне люди что-то говорили о взрыве на станции Лубянка. Но я счел это за утку. Выхожу на Парке Культуры. Поднимаюсь уже было к выходу. Рядом идут сотрудники милиции. К ним обращается какая-то женщина:

- Что случилось то?

- Ой, да авария какая-то, технические причины.

В эту же секунду прогремел взрыв.

Противоположный от моего поезд, по направлению к станции Кропоткинская. Взорвался где-то в середине. Людей было не много, давки не было. Но взрыв очень мощный. Не сомневаюсь, эта бомба - военного стандарта".

via-victoria:

"Мама работает в метро, сказала, что кроме прогремевших 2 взрывов, нашли еще 2 бомбы и успели обезвредить. Какие именно станции я не знаю. С ужасом думаю, что вечером надо будет ехать на метро в институт, а потом домой. Страшно... очень страшно..."

nat-i:

"Утром ехала в электричке в Институт. Вдруг из тамбура в вагон внесли девушку - обморок. Рядом оказались две женщины-врачи - кардиолог и пульмонолог. Кардиолог привела девушку в чувство. А после ей позвонили на мобильник (видимо, из больницы) и она тихо сказала, что "на Лубянке в метро авария, много погибших".

Выйдя из электрички, я не стала спускаться в метро, а пошла на Покровку дворами и переулками. По дороге пыталась по телефону выяснить, что случилось. Проходя мимо Казанского вокзала, видела, что людей необычно много и все говорят по мобильнику - слов не слышала, но голоса тревожные, напряженные. Потом уже, когда узнала, что случилось, поняла, что все звонят своим родным, близким, знакомым..."

Lustfory:

"Сегодня, заходя в метро, сквозь плеер слышала объявления о закрытом переходе с ветку на ветку. Никакой мысли о терактах не прошло в голове. Думала, что уже ставшее обычным в последнее время задымление где-нибудь в туннеле. Те же объявления в метро. Потом тихий шепот соседей по вагону о взрыве. Потом звонок подруги, интересующейся, все ли со мной в порядке и сообщающей мне о взрыве.

Вышла на Баррикадной. А тут вой сирен аварийных машин, мчащихся в центр. По пришествии в офис коллеги просветили меня о двух утренних взрывах в московском метрополитене. Пустой коридор офиса, все в кабинетах или на улице с сигаретой с мобильными в руках. Вроде, у нас все доехали, а некоторые разминулись со взрывом в секундах"

skazka-na-noch:

"Сегодняшний день был приятен тем, что я услышала много любимых голосов, которых не слышала уже давно. и все говорили, что целы. вот оно счастье.

Брат мужа ехал к первой паре в ГЗ МГУ, проехал Парк культуры за 10 минут до взрыва.

Кому-то повезло менше"

ulovki-net:

"Позвонила знакомая, которая ехала на злополучном поезде "Парк культуры". Она была в предпоследнем вагоне, взрыв произошел во втором. Поезд успел остановиться на перроне, в вагон бледный мужчина и прокричал: "Все из поезда быстро!" Она успела отойти, а потом прогремел взрыв. Похоже, что второй взрыв все же успели просчитать"

dmitrith:

"Дарки ехал в первом поезде. Вот что он пишет:

Еду в универ. Пока я ехал по своей ветке - рванула Лубянка. Ладно, ехать-то надо. Перешёл на кольцо - везде паника, народу в вагонах, как в трёх час пиках. Подъехали к Парку Культуры и п**дануло во второй раз.

Народ ходил друг по другу, люди падали от инфарктов и их просто давила толпа. В душе не е**, каким раком я оттуда выбрался, но выйдя на улицу, я кашлял после дыма так, что думал нах** выблюю все лёгкие. Но вроде норм. Всё вокруг стало, как при военном положении - вертолёты, омон, мчс, пожарные структуры вывалили. Т.к. спокойных людей было очень мало, способных помочь задействовали в помощи людям, успел вынести несколько человек вместе со спасателями, уже само собой после того, как прокашлялся. Площадь стали оцеплять с помощью омона, я пошёл в сторону дома, прошёл от парка культуры через кремль до маяковской, в очередной раз сел на метро (хоть тут блять нормально доехал), попал домой.

Людей в большей степени убивают не взрывы, а паника"

Розповідь про події Олександра Фокіна (керівник інтернет-проектів), Эхо Москвы

"Примерно в 7.55, переходя с Тургеневской на Чистые пруды, по громкой связи объявили, что поезда между станциями "Комсомольская" и "Парк культуры" то ли не ходят, то ли идут с удлиненными интервалами.

Я сразу же развернулся и решил доехать по калужско-рижской до кольцевой, и уже там добраться до "Парка культуры".

В поезде я зачитался, мне казалось, что я уже очень долго еду, на очередной станции я заметил переход в центре зала и почему-то подумал, что это уже кольцевая, поэтому спешно вышел.

Но как только поезд отошел, я понял, что это "Новокузнецкая". Тогда я вспомнил, что на "Октябрьской" переход закрыт и решил доехать до кольца по зеленой ветке.

Перейдя на кольцо, я снова уткнулся в книжку и потерялся во времени. На очередной станции девушка, которая стаяла рядом, спросила: "Какая это станция"?

Я пожал плечами, но тут же дала подсказку женщина, напротив от меня: "Октябрьская".

В голове щелкнул какой-то триггер, и я зачем-то вышел, сделал переход на калужско-рижскую ветку, и только тогда понял свою ошибку, но ход назад был отрезан - можно было перейти с кольцевой на калужско-рижскую, но не наоборот.

Тогда я решил сделать обратный маневр через улицу. Но когда вышел, понял, что вход на октябрьскую-кольцевую с улицы закрыт. Тогда я решил дойти по крымскому мосту до "Парка культуры" и уже по прямой доехать до "Проспекта Вернадского" - конечная точка назначения.

Я неспешно шел по мосту, по окончании посмотрел на табло "Парк культуры" (кольцевая), рассказывающее про давление, температуру и количество времени.

А количество времени было уже 8.40. Через минуту я уже собирался нырнуть в метро, но меня остановил кто-то из служащих метрополитена.

Я остановился и заметил женщину с мужчиной, сидящих на асфальте. Рядом еще был люди. Один из мужчин поддерживал другого мужчину. Женщина была в рваных колготках, которые были в крови и саже.

Я не видел ее лицо, голова у нее свесилась. Даже не ясно было, жива ли она. Ее волосы были перепачканы кровью, грязью с комочками, этот образ как-то очень врезался в память. Лица мужчины я тоже не увидел.

Я огляделся, была какая-то девушка, которая плакала, и вдруг я заметил человека, он стоял и говорил по телефону, казалось он ничего не видит вокруг, такая полная отрешенность.

И тут я увидел, что он весь перепачкан кровью и какой-то грязью, в его волосах тоже были какие-то кровавые кусочки. На асфальте валялась тряпка, которая тоже была перепачкана кровью. Затем я увидел еще одного мужчину, он тоже был весь в крови и тоже общался по телефону.

Подъехала скорая помощь, и почти сразу пожарная машина.

Я перебрался к вестибюлю "Парк культуры" (кольцевая), где уже столпилось много людей, вытащил ноутбук и начал искать информацию, что же случилось. Ко мне стали подходить люди и спрашивать: "Что случилось?!". Многие, кто выходил с кольцевой, не подозревали, что произошло на самом деле.

Через 5 минут подъехало еще около 10 скорых машин, машина "медицина катастроф", машина "саперно-инженерной" службы. Затем прилетел вертолет МЧС, приземлился и через 5 минут снова улетел.

Наверное, каждый второй человек куда-то звонил. Например, я слышал такие разговоры: "Мамуль, я жива!", или "Ну пусть он отменит контрольную".

Троллейбусы были забиты до отказа, и люди не могли уже в них попасть.

Если пытаться ловить машину, частники заламывают цену 2500-3000 рублей. Милиционеры ловят восточных людей и под угрозой: "Ты похож на террориста, сейчас мы тебя задержим!" требуют денег. Надеюсь, это единичные случаи."

Користувачі інтернету неодноразво повідомляли, що московські таксисти наживаються на теракті й заломлюють неймовірні ціни. Одне з них - "Таксист на черной десятке, номер Е 975 НХ, регион 99 - запросил 10 тысяч рублей!" (більше $300).

Такі вчинки столичних таксистів обурили росіян. Дехто навіть вирішив їздити по місту і безкоштовно розпозити людей. Один з них - ЖЖ-користувач sergelin.

"Увидел сообщения, что умные таксисты в это утро начали рубить огромные бабки за подвоз пассажиров из закрытого метро. По 3-4 тыщи за рейс, нормально так.

Решил подключиться к этому делу по-своему, достал с балкона заднее сиденье, поднял обычно опущенную спинку в машине, поскольку в основном езжу один и груженый досками, поехал к упоминавшимся в сообщениях станциям метро. За утро успел сделать несколько поездок, причем отвозил по двое-трое. Лица у них конечно.. Выключил радио в машине. Молчат все, у женщин глаза мокрые
"

Усі фото Комсомольської правди, та Reuters

Хроніка вибухів у Москві: 1996-2010 роки (дані "Радіо Свобода")

11 червня 1996 року на Серпухівській лінії метро був здійснений теракт. Загинули 4 особи, 12 шпиталізували.

11-12 липня 1996 року стався вибух у тролейбусі в центрі Москви, 5 осіб були поранені. Внаслідок аналогічного нападу наступного дня близько 30 людей були поранені. Напади приписали чеченським повстанцям, які відкинули всі звинувачення.

1 січня 1998 року стався вибух на станції метро "Третьяковська", трьох шпиталізували.

31 серпня 1999 року стався вибух бомби в гральному залі підземного комплексу на Манежній площі поруч із Кремлем. 29 осіб були поранені. Посадові особи назвали це актом тероризму, не пов'язуючи його з чеченськими бойовиками.

9 вересня 1999 року внаслідок сильного вибуху знищено житловий будинок на південному сході Москви, 94 загиблих, понад 200 поранених. Офіційні особи назвали це терористичним актом.

13 вересня 1999 року бомба знищує восьмиповерховий будинок у Москві, 118 загиблих, влада каже, що це справа рук чеченських терористів.

8 серпня 2000 року стався вибух у підземному переході в центрі Москви, 13 загиблих, десятки поранених.

5 лютого 2001 року стався вибух бомби незначної потужності на одній із станцій метро, 9 осіб були поранені.

19 жовтня 2002 року стався вибух бомби в густонаселеному районі Москви, одна людина загинула, 7 поранені.

5 липня 2003 року дві жінки-смертниці підірвали себе під час рок-фестивалю в Тушино, 15 вбитих, 60 поранених.

9 грудня 2003 року вибух у центрі Москви, шість убитих. Посадовці звинувачують чеченських жінок-смертниць.

6 лютого 2004 року вибух стався між станціями "Автозаводська" і "Павелецька", виникла пожежа. 41 людина загинула, 250 були поранені, близько 700 осіб евакуювали.

31 серпня 2004 року на станції метро "Ризька" стався вибух саморобного вибухового пристрою, 10 людей загинули, в тому числі терористка-смертниця.

29 березня 2010 року сталися два вибухи: на станціях метро "Луб'янка" і "Парк культури", 37 убитих, понад 70 поранених (ці цифри ще не є остаточними).