Портрет українця: скільки їдять, працюють і кохаються
Окреслити портрет українця мовою цифр спробував тижневик "Коментарі:". Видання опублікувало добірку досліджень "Хто такі українці з точки зору соціології та статистики".
Що в українців на столі
Українці з'їдають понад 100 кг хліба на рік на душу населення, що на 50-75% більше, ніж у Європі, свідчать дані "Універсальної інвестиційної групи". Для порівняння: у Німеччині в середньому з'їдають 75 кг хліба на рік, Австрії - 78 кг, у Великій Британії - 38 кг.
Водночас, за споживанням горілки Україна посідає третю позицію у світі - після Росії та США (за даними дослідження International Wine & Spirits Research). Щорічне споживання гіркої (не в пляшках, а в перерахунку на 100-відсотковий спирт) у РФ досягає 18 л, в Україні - 13 л на людину на рік (дані Business Analytica).
Пива в натуральному вираженні (літрах) українці споживають майже в п'ять разів більше, ніж горілки, - 60 л на рік на людину. Однак через невеликий вміст "градусів" його частка в структурі алкогольного ринку у відсотковому відношенні вдвічі менша (28% пива проти 60% горілки).
Однак за споживанням соків Україні ще дуже далеко до Європи та Росії. У середньому кожний європеєць випиває 30 л соку на рік. Так, у Фінляндії тільки апельсинового соку випивають щорічно по 18 л на людину. У Німеччині споживання соку становить 45 л на рік на людину. У Росії випивають 32-33 л соку на рік (дані 2008 року).
Українці стали пити більше кави. Щорічно українець випиває 0,9 кг кави і всього 0,4 кг чаю. Однак в чашках це співвідношення виглядає інакше - 250-300 чашок кави на людину і 750-900 чашок чаю на рік.
Майже вісім з десяти чашок припадає на розчинну каву. Причому, якщо на початку 1990-х років співвідношення кави до чаю було 1:10, то зараз різниця скоротилася до 1:3. Втім щоб досягти рівня споживання кави навіть у традиційно "чайній" Великій Британії, українцям треба пити кави удвічі більше.
Гондурас і Україна
Живуть українці менше, ніж гондурасці, але довше, ніж росіяни. Очікувана тривалість життя українця становить 68 років: для жінок - 74 роки, а для чоловіків - 62 роки. За цим показником Україна посідає 150-те місце з 223 країн світу, тобто десь між Гондурасом і Монголією.
Щоправда, у низці колишніх країн СРСР цей показник ще гірший: казахи можуть розраховувати на 67 років життя, росіяни - на 66 років, а таджики - на 65 років.
Кількість померлих за минулий рік в Україні склала близько 1,57% від загальної кількості населення. За цим показником Україна близька до Білорусі, Сербії та Чорногорії, Литви і Болгарії.
У більшості ж європейських держав (крім Росії) кількість померлих на рік у відсотковому співвідношенні до населення становить менше 1%.
При цьому, за даними тижневика, в Україні на 10 тисяч жителів припадає 31 лікар, це навіть більше, ніж стандарт ВООЗ для країн з високим рівнем доходів.
Держава витрачає на охорону здоров'я одного українця майже 89 доларів, самі українці ще щорічно доплачують по 71 доларів кожний.
Отримані в сумі 160 доларів цілком відповідають видаткам на охорону здоров'я в державах із середнім рівнем доходів, а загальні видатки України на охорону здоров'я вже по факту досягли 7% ВВП. Це рівень таких країн як Литва, Латвія, Польща, Словаччина і навіть Люксембург.
Водночас в Україні показник частки видатків приватного страхування в загальних видатках на медицину в 3,5 рази менше, ніж у середньому по країнах з низьким рівнем доходів - 1,2%, на рівні з Лаосом і Мозамбіком.
Українці, діти і шлюб
За даними соціологів, кожна п'ята дитина в Україні народжується поза шлюбом. За останні п'ять років в Україні народилося 2,38 млн. дітей, що на 200 тис. більше, ніж протягом 1997-2001 років.
Однак, до рівня радянського періоду і до європейських показників українцям поки далеко. За кількістю дітей на одну жінку Україна випереджає лише Молдову і Білорусь (1,3 порівняно з 1,28 і 1,21 відповідно), тоді як у Центральній Європі цей показник коливається від 2 у Франції до 1,4 у Німеччині.
В останні роки в Україні явно простежується тенденція до народження дітей поза шлюбом. Зараз це кожна п'ята дитина, тоді як на межі 1980-х і 90-х таких не було й 10%. За цим показником Україна рухається в бік Європи (в Німеччині й Чехії поза шлюбом народжується 30%, а в Естонії і Швеції близько 60% дітей).
Українці і робота
Кожен працюючий українець утримує одного пенсіонера і ще одного бюджетника. Тільки 44% населення країни трудиться в економіці. Для порівняння: у Росії цей показник становить приблизно 48,7%. У Німеччині економічно активне населення становить 56%, Чехії - 50,6%, Румунії - 46,7%.
При цьому в Україні з 18,3 млн. працівників майже 1 млн. осіб зайняті у сфері державного управління, 1,33 млн. - у сфері охорони здоров'я і соціальної допомоги, 1,7 млн. - це викладачі, вчителі, науковці, вихователі та інші зайняті в сфері освіти.
До "казноїдів" слід додати і 200 тисяч військовослужбовців та 150 тисяч осіб, які, згідно з даними доповіді "Дотримання прав ув'язнених в Україні-2009", перебувають у в'язницях.
Ще певний відсоток населення (бомжі, переселенці, біженці і т.д. - загалом близько 100 тисяч) теж умовно перебувають на утриманні держави. Виходить, що 14 млн. українців утримують решту 32 млн. населення країни.
| Фото з конкурсу "Української правди" |
Кожен з працюючих українців у 2008 році приніс нації 16082 доларів. Лідерами рейтингу виявилися Люксембург (кожен працівник там заробив для країни 192931 дол.), Сінгапур (129129 дол.) і Норвегія (101919 дол.).
Найближчі "сусіди" України за показниками ефективності праці - жителі Вірменії (16762 дол.), Азербайджану (18456 дол.), Таїланду (14459 дол.) та Іраку (13902 дол.).
За оцінками аналітиків McKinsey Company, для підтримки темпів зростання ВВП на рівні 1998-2007 років Україні необхідно підвищити продуктивність праці як мінімум в 2,6 рази, тобто вийти на рівень Польщі, Туреччини, Естонії, Литви та Чилі.
Українці і заощадження
Згідно з дослідженнями, більшість українців докладають максимум зусиль для створення резерву на "чорний день", пише видання, посилаючись на дані дослідження IMAS International, проведеного за підтримки Erste Group.
Приблизно 68% українців вважають заощадження важливими, що зближає їх з австрійцями й сербами (69% громадян цих країн вважають заощадження важливими).
Відповідальніше до заощаджень ставляться тільки румуни й угорці (83% і 85% громадян, відповідно, прагнуть накопичувати гроші). Національністю, що найбільш легковажно ставиться до формування заощаджень, є чехи, де цей показник становить усього 57%.
Що ж до обсягу заощаджень, то в Україні вони становлять всього 9,2% від сукупних витрат. Для порівняння: у Швейцарії в заощадження йде приблизно 17,1%, у Німеччині - 16,7%, Словенії - 16,4%, Австрії - 16,3%, Іспанії - 10,2%.
При цьому матеріальну або грошову допомогу людям чи громадським організаціям надають 37% українців (дані 2008 року). Середня сума такої допомоги склала 185 грн. Географія доброчинності виглядає таким чином: на заході України допомогу потребуючим надавали 56,8% населення, у центрі й південному сході - 39%, а в Донбасі та Криму - лише 21,2%.
Кіно, книжки та інтернет в житті українців
Українці мало читають та рідко ходять у кінотеатри. За даними тижневика, в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення, дещо менше, ніж у Росії - 30%.
А найбільш читаючими країнами Європи залишаються Велика Британія, Німеччина і Франція. У цих країнах регулярно читають книги 73,5%, 66% та 61% населення відповідно.
Книги в Україні купують тільки 40-45% жителів, з них трохи більше половини купують більше 10 книжок за рік. Для порівняння: середньостатистичний житель Чехії купує за рік 15 книг (до кризи ця цифра була 22).
Що ж до випуску книг, то, за даними Книжкової палати України, торік на одного українця припадало 1,22 книги і брошури. У той час як в Іспанії, найбільш "видавничо просунутій" країні, цей показник становить 7,8 книги на одного жителя (у Росії - 4,5 книги).
Це вже не 0,4 книги на людину, як було 10 років тому, але зростання цього показника експерти не прогнозують.
Хоча кінопрокатники щорічно повідомляють про значне зростання відвідуваності кінотеатрів, за кількістю кіноглядачів Україна однаково плететься далеко за Європою.
У Польщі ці показники склали 0,9 відвідувань кінотеатрів на рік (33,5 млн. проданих квитків), а в Росії - 0,98 (138,5 млн. квитків) (дані Європейської аудіовізуальної обсерваторії).
Україна замикає десятку країн Європи, в яких налічується найбільша кількість користувачів інтернету. За даними компанії Miniwatts Marketing Group, у вересні 2009 року українська інтернет-аудиторія налічувала 10,4 млн. осіб.
За цим показником нашу країну значно випереджають Польща (20 млн.), Туреччина (26,5 млн.) і Росія (45,3 млн.). Абсолютним же лідером в Європі за кількістю інтернет-користувачів є Німеччина (54,2 млн.).
Проте українці в інтернеті дуже діяльні. Як відзначає компанія Panda Securities, у січні-лютому 2010 року з київських IP-адрес відправлявся 1% світового спаму. Київ посів дев'яте місце серед міст-найбільших розповсюджувачів небажаних повідомлень, випереджаючи Джакарту (0,85%), Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро (по 0,84%) і Москву (0,56%).
Втім, українська інтернет-аудиторія відзначилася й у більш гідних видах діяльності, наприклад, в блогерстві. За даними Ukrainian Watcher, наприкінці 2009 року Україна вийшла на п'яте місце у світі за кількістю зареєстрованих екаунтів у "Живому журналі".
На той час їх в Україні налічувалося 187,3 тис. Найбільше юзерів ЖЖ у США (4531 тис.) і в Росії (1,239 млн.).
Спортивне та інтимне життя українців
Українці не займаються фізкультурою і спортом. Водночас сексом українці займаються 108 разів на рік (за даними дослідження компанії Durex). Середньосвітовий показник становить 103 рази, а рекордсменами є греки - близько 138 разів на рік.
Однак, за одним показником українці помітно вирвалися вперед. Як зазначено в дослідженні, проведеному фармацевтичною компанією Bayer Scherin Pharma, українські чоловіки, що перейшли 30-річну межу, сексуально активніші, ніж європейці.
У середньому, українці в цьому віці відводять на секс від чотирьох до 18 годин на рік. За оцінками сексологів, тривалість статевого акту в українських чоловіків після 30-ти становить від двох до десяти хвилин. І повторюється він приблизно двічі на тиждень.
Європейцям того самого віку, за даними Bayer, вистачає лише одного разу на тиждень. Причому середня тривалість сексу в їхньому житті становить від двох до дев'яти годин на рік.
Фото Дмитра Ларіна (Українська правда) та учасників фотоконкурсу "Української правди"