Первісні люди були нерозбірливі в сексуальних зв'язках - вчені

Печерних людей нечасто наводять в якості прикладу чемної та витонченої поведінки. Науковці погоджуються, печерні люди й насправді були такими лютими шибайголовами, якими їх зазвичай змальовують у кінострічках та мультфільмах, пише The Daily Mail.

Рівень андрогенів - чоловічих статевих гормонів - не лише визначає соціальну поведінку людини, зокрема, такі риси як агресивність та схильність до випадкових сексуальних контактів. Окрім цього він має безпосередній вплив на фізичний розвиток ембріону, вважають вчені.

Підвищений рівень тестостерону призводить до того, що безіменний палець у хлопчиків стає довшим по відношенню до вказівного. І навпаки, однакову довжину цих пальців пов'язують із низьким рівнем чоловічих гормонів.

"Вважається, що пренатальні андрогени впливають на гени, відповідальні за розвиток пальців, стоп та репродуктивної системи", - пояснює дослідниця з Ліверпульського університету Ема Нельсон.

Цю закономірність вчені використали, аби оцінити соціальну поведінку приматів, що вимерли, та гомінінів - підсімейство гомінід, до якого відноситься й людина розумна.

Під час дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Proceedings of the Royal Society В, британські та канадські науковці вирахували співвідношення довжини пальців у низки древніх гомінінів, включаючи чотирьох неандертальців та ранню сучасну людину, що жила 70 тисяч років тому.

Зокрема, вони обчислили довжину пальців австралопітека афарського (Australopithecus afarensis), який мешкав на Землі три мільйони років тому, та навіть представника більш раннього виду, що жив 4,4 мільйони років тому й зветься ардіпітек рамідус (Аrdipithecus ramidus).

Одержані результати дали науковцям змогу припустити - Australopithecus - вид, що пересувався на двох ногах, імовірно, був моногамним.

Натомість Ardipithecus був більш нерозбірливий у сексуальних зв'язках та міг поводитися як сучасні людиноподібні мавпи.

"Попри те, що кількість палеонтологічних свідчень за цей період обмежена і для того, аби підтвердити наші результати, потрібно більше рештків, цей метод може відкрити захоплюючий новий шлях до розуміння того, як розвивалася наша соціальна поведінка", - зазначає Нельсон.