Найвидатніші жінки-науковці останніх 100 років

Лауреат Нобелівської премії, затаврована в 1970-х роках як "домогосподарка з Оксфорду", вірусолог, яка відкрила ВІЛ, біолог, що розгадала один з секретів передчасного старіння - із блискучими вченими останнього сторіччя знайомить видання The Guardian.

Нині в галузі науки та техніки працює в 6 разів менше жінок, аніж чоловіків. Це причина, з якої жінки, що стоять наразі перед вибором професії, не мають перед собою вдосталь прикладів для наслідування.

Аби виправити це, британська Рада медичних досліджень видала книгу, де перелічені визначні наукові досягнення жінок за останні 100 років. Про деякі з них розповідає The Guardian.

Британський хімік Дороті Ходжкін визначила структуру пеніциліну, інсуліну та вітаміну В12. Коли ж, після 31 року наукової роботи, вченій в 1964-му році була присуджена Нобелівська премія, видання The Daily Mail у своєму заголовку назвало її "домогосподаркою з Оксфорду".

Вірусолог Франсуаза Барре-Сінуссі вивчала природні науки в Паризькому Університеті, згодом працювала в Інституті Пастера. Деякий час пробувши в США, Барре-Сінуссі знов повернулася до Франції, аби вивчати роль ретровірусів в онкологічних захворюваннях. 

У 1982-му науковець узяла участь у виявленні ВІЛ як причини розвитку СНІДу. За це відкриття їй була присуджена Нобелівська премія. У 2009-му році Барре-Сінуссі написала відкритого листа Папі Бенедикту XVI відреагувавши на його заяву про неефективність презервативів. У 2012-му році науковець очолить Міжнародне товариство боротьби зі СНІДом.

Цитогенетик Барбара МакКлінток відкрила процес рекомбінації генів під час мейозу (редукційного ділення клітини), а також роль теломер (кінцеві ділянки хромосоми) та центромер (ділянка в середині хромосоми). У 1983-му році МакКлінток одержала Нобелівську премію "За відкриття мобільних генетичних елементів" - відкриття, зроблене нею за 30 років до того.

Молекулярний біолог Керол Грейдер взяла участь у відкритті теломерази, ключового ензиму, який захищає від прогресуючого вкорочення теломер, що призводить до анемії та деяких видів раку.

Науковець довела, що відсутність в організмі піддослідної миші теломерази призводить до її передчасного старіння.

У 2009-му році Грейдер була присуджена Нобелівська премія.

Працюючи  в Каліфорнійському університеті, біолог Гейл Мартін в 1981-му році виділила ембріональні стовбурові клітини - одночасно з науковцями з Кембріджу Мартіном Евансом та Меттью Кауфманом.

Гейл Мартін є членом Американської академії мистецтв та наук, національної академії наук та президентом Товариства біології розвитку.

Спеціаліст  із психології розвитку Ута Фріт займається дослідженням порушень аутичного спектру. Вона є автором книги "Аутизм: Пояснення загадки", а також робіт, присвячених синдрому Асперґера та діслексії. 

Антрополог Хелен Фішер займається "наукою кохання", вивчаючи дію нейронних механізмів у романтичні моменти життя.

Фахівець  із клітинної біології Аманда Фішер очолює Центр клінічних наук Ради медичних досліджень при Імперському коледжі Лондону.