Останні оплески для Гурченко

У середу ввечері зупинилося серце народної артистки СРСР Людмили Марківни Гурченко. 75-річна актриса померла миттєво, на руках у свого чоловіка Сергія Сеніна, переглядаючи фільм про себе. За словами лікарів, у неї стався серцевий напад.

Людмила Гурченко народилася у Харкові у 1935 році. Популярність прийшла до Людмили Марківни у 1956 році. Вона, будучи студенткою ВДІКа (Вищого державного інституту культури) зіграла свою першу роль у фільмі Ельдара Рязанова "Карнавальна ніч". Мила та безпосередня дівчина, що заспівала пісню "5 хвилин", одразу завоювала серця глядачів, стала кумиром, особливо серед молоді.

У 60-х роках актриса була доволі затребуваною. Після "Карнавальної ночі" вона зіграла у музичній комедії "Дівчина з гітарою", а потім знялася у мелодрамі "Гуляща" (1961), а також у драмах "Балтійське небо" (1961) та "Робітниче селище" (1966), а також у військовій драмі "Роман і Франческа" (1960), фарсі "Женитьба Бальзамінова" (1965) і спортивній комедії "Приборкувачі велосипедів" (1963).

Проте на початку 70-х років вона все ще залишалася маловідомою, не дивлячись навіть на те, що продовжувала регулярно зніматися. Така ситуація продовжувалась аж до появи у 1974 році виробничої мелодрами "Старі стіни" (державна премія РСФСР, 1976), у якій актриса зіграла директора ткацької фабрики, але без "нальоту" типових рис радянського керівника, Гурченко з її більш ніж 30 ролями на той момент залишалася як би "виключеною" із радянського кінематографу. 

В наступні роки, Людмила Гурченко все таки домоглася визнання и стала однією із найкращих актрис. Відтепер її стали запрошувати на музичні комедії і фільми-оперети. Так, у 1972 році вона знялася у фільмі "Тютюновий капітан", у 1973 році - "Цирк запалює вогні", у 1974 - у "Солом'яній шляпці", в 1975 - в "Небесних ластівках", а ще через рік у картині "Мама".

Крім музичних комедій регулярно з'являлися її телевізійні бенефіси. Однак, із часом за актрисою закріпився штамп виконавиці однієї ролі, що звичайно, не влаштовувало актрису. Уже у 1982 році вона зіграла роль Рити у мелодрамі "Любима жінка механіка Гаврилова", а у 1983 році у Рязанівській стрічці "Вокзал для двоїх". Ці роботи були відмічені нагородами "Золотий орел" - "За найкращу жіночу роль" - на кінофестивалі у Манілі і ВКФ-83 у Ленінграді. У тому ж, 1983-ому році Гурченко визнали найкращою актрисою року, згідно з опитуванням журналу "Советский экран". 

У 1982 році актриса видала книгу спогадів "Мое взрослое детство".

Колеги, що працювали із Людмилою Марківною відмічали її надзвичайну працелюбність, одержимість професією. Олег Басілашвілі, що працював із нею у фільмі Ельдара Рязанова "Вокзал для двоих" розповідав: "...пронести крізь все життя оцю тягу до юності, до молодості, і залишатися молодою на екрані та у житті - це може тільки вона". Теплі та дружні стосунки склалися в актриси із братами Андроном Михалковим-Кончаловським та Микитою Михалковим.

У 90-ті, роки розвалу радянського кінематографу, актриса знімалася менше. У 1990 році вона зіграла у фільмі "Нелюдь", у 1993 - "Прохіндіада-2", "Послухай, Фелліні!..", "Люблю", у 1992 - "Білий одяг". А у 1996 році вони з'явилася на сцені у спектаклі "Недосяжна", режисера Л.Трушкіна по твору Соммерсета Моема. 

Особисте життя

В особистому житті актриси драм та розчарувань також вистачало. Першим її чоловіком став сценарист та історик, людина непростої долі Борис Андронікашвілі. Через три роки студентський шлюб розпався і Гурченко залишилася одна. Їх дочка Маша вирішила не зв'язувати своє життя із кінематографом, вивчившись на медсестру.

Другим чоловіком Гурченко був актор Олександр Фадєєв, а третім - співак Йосип Кобзон. Із ним вони також розійшлася і актриса потім не дуже любила згадувати про цей період свого життя. Актриса стверджувала, що він тепер викликає у неї "одне почуття - глибокої іронії". 

З четвертим чоловіком, піаністом Костянтином Купервейсом, актриса прожила 19 років. "Наш шлюб зруйнували ревнощі Люди", - казав Костянтин, молодший за актрису на 14 років.

Зі своїм останнім чоловіком, Сергієм Сеніним актриса познайомилась під час зйомок фільму "Секс-казка" по твору Володимира Набокова, де він був продюсером. Пізніше вони знову зустрілися на зйомках фільму "Любов". Після закінчення зйомок, Сенін і Гурченко вирішили більше не розлучатися. Так вони і прожили разом до останніх днів актриси.

Не дивлячись на свій поважний вік, Людмила Марківна і в останні роки свого життя регулярно з'являлася на екранах, творчих вечорах. Про її зовнішність ходили легенди. В свої роки вона залишалася тендітна та легка. Вона жила на максимум, тому і досягла стільки.

Нещодавно, коли актрисі зробили операцію, поповзли чутки про її смерть. Тоді чоловік Гурченко спростував чутки, пояснивши, що Людмила Марківна зламала шийку стегна, коли гуляла з собаками.

Скоріше за все, важкої травми і операції під загальним наркозом серце Гурченко все ж не витримало. Та й численні пластичні операції не могли не датися взнаки. "Люся померла миттєво", - повідомив редактор Дмитро Гордон, який дружив з актрисою. Про її смерть він дізнався з вуст чоловіка Гурченко.

В інтерв'ю, яке Людмила Марківна дала нещодавно, після свого ювілею, вона сказала: "Я ніколи не покину сцену. Більше того, на сцені я і помру. Згадайте мої слова, не на ліжку, а на сцені!"...

Колеги про Гурченко

Петро Тодоровський: "Трагічна звістка. Пішла з життя видатна актриса. Перша зірка в нашій культурі, а не у мистецтві. Вона і в кіно, і на естраді, і у театрі... їй усе підвладно. Видатна жінка могла підкорити будь-яку залу, будь-яке зібрання людей. Мені пощастило працювати з нею, спілкуватися... ми знімалися з нею в одній стрічці "Улюблена жінка механіка Гаврилова"... Мені дуже шкода актрису, котру так любили, котра дарувала нам радість... Нехай земля їй буде пухом..."

Її колега Володимир Меньшов розповідає: "Розумієте, вона ж була дійсно видатною актрисою. Такі у країні з'являються, м'яко кажучи, не часто. Вона і могла, і хотіла зіграти все. Їй страшенно пощастило з дебютом - "Карнавальна ніч" зробила її зіркою. Але й цей успіх, як вона вважала, потім призвів до того, що довгий час її сприймали виключно як комедійну актрису".

Рената Літвінова: "Які тут можуть бути коментарі? Я просто розчавлена. Страшенно гірко і шкода, що це сталося, бідна... Вона ж була не в тому віці, щоб піти. Звісно, ми були знайомі з нею. Я поки не можу до кінця зрозуміти, збагнути, що це сталося..."

Філіпп Кіркоров у Twitter: "Незрівнянно боляче. Як же так? Не вкладається у голові! Людмило Марківно, ну чому так рано? Жити ще і жити... Світла Вам пам'ять. Постійно згадую наш з нею виступ в Новорічну ніч на "Росії". І як виявилося - це був останній її виступ. Скільки слів було тоді, мудрості, життєлюбства, оптимізму. Скільки вона тоді мені дала сил і практично повернула на сцену. Марківна...

Христина Орбакайте у Twitter: "Не хочу в це вірити... Людмила Гурченко була для мене вчителем! Дякую долі, що мені пощастило зіграти її дочку у "Гардемаринах". Зніматися в кіно, співати, танцювати. Вона була прикладом. Геніальна жінка і актриса. Царства їй небесного!

За матеріалами Rusactors.ru, Комсомольская правда в Украине

Фото з: Donbass.ua, Flickr.com, АР, LifeNews.