День ангела Ольги: чим відома княгиня, іменем якої названо український орден для жінок

День ангела Ольги за церковним календарем припадає на 11 липня. Цього дня вшановують святу рівноапостольну княгиню Ольгу.

Для українців ця історична постать має особливе значення: це наша перша і єдина правителька-головнокомандувач, жінка, яка своїм вибором віри змінила хід історії, реформаторка, бабуся та наставниця хрестителя Русі.

11 липня обране днем її вшанування не випадково: цього дня у 969 році княгиня Ольга померла у Києві. Дата достеменно відома з "Повісті минулих літ" – на відміну від дня її народження.

Княгиня Ольга вважається церквою заступницею України, покровителькою вдів та новонавернених християн. Її вшановують як святу і православні, і католики.

Про Ольгу до наших часів збереглося чимало писемних згадок. Її життя та діяльність досі лишається об'єктом вивчення, дискусій та гіпотез істориків.

Ми зібрали цікаві факти про цю святу, які ви могли не знати.

Походження Ольги достеменно невідоме через неоднозначні записи в літописі.

Існують гіпотези про походження святої з території нинішніх західноукраїнських, болгарських чи російських земель. Перша згадка про Ольгу датована 903 роком – у "Повісті минулих літ" йдеться про те, що князеві Ігорю привезли дружину "от Плескова". Однак сумніви у істориків виникають і щодо вказаної дати, і щодо місця походження князівни. Дата, скоріш за все умовна – бо не збігається з подальшим життєписом князівської родини. Що ж до місця – локація "от Плескова" неоднозначна. Тривалий час вважалося, що йдеться про Псков, на території нинішньої Росії.

Інша версія говорить про її болгарського походження (в Болгарії є місто Плиска). На користь цієї думки свідчить згадка у пізнішому, Володимирському літописі (XV століття) – що Олег "оженив Ігоря в Болгарах".

Історик Юрій Диба також висунув гіпотезу, що княгиня Ольга могла походити з Пліснеська – територій на межі нинішньої Волині та Галичини.

Ольга запровадила першу на Русі податкову реформу.

Як відомо з уроків історії, князь Ігор загинув, збираючи данину з древлян. І якщо легендарну історію помсти княгині-вдови з літопису пам'ятають, мабуть, усі, то її законодавчу мудрість незаслужено забувають. Ольга ввела фіксований розмір податків (уроки), місця (погости) та правила їхнього збору (устави). Це по суті створило осередки влади на місцях і державна казна стабільно наповнювалася грошима.

Ольга була охрещена Оленою.

Давній обряд хрещення вимагав прийняття нового імені. У 957 році патріарх Феофілакт у Константинополі охрестив Ольгу. Нове ім'я їй дали за різними версіями на честь матері імператора Костянтина Великого святої Олени або ж тогочасної імператриці, дружини Костянтина VII.

Існує легенда про те, що княгиня Ольга відмовила у пропозиції шлюбу імператору Костянтину VII пославшись на те, що він її хрещений. Але насправді це цілком може бути літературним перебільшенням задля возвеличення княгині: більше події хрещення Ольги ніде не згадуються, у імператора уже була дружина, та й за давнім обрядом хрещений мав бути однієї статі з похресником. Тож вірогідніше, справжньою хрещеною могла бути дружина Костянтина VII Олена.

Княгиня не змогла навернути свого сина Святослава у християнство.

У "Повісті минулих літ" сказано, що княгиня наполягала на хрещенні сина, але він відмовився з побоювань, що цього не підтримає його військо. Ольга відступила, Святослав до кінця життя лишався язичником, хоча й не переслідував тих, хто виявляв бажання охреститися. Релігійні погляди княгині пізніше підтримав її онук, син Святослава Володимир.

В Україні є два ордени на честь княгині Ольги: державний та церковний.

Державну нагороду затвердив Президент України у 1997 році для відзначення жінок "за визначні особисті заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї". Наприклад, нещодавно, на День Конституції України, різні ступені цього ордену вручили 28 українкам, серед яких військові, медійниці, спортсменки, громадські діячки, матері-виховательки дитячих будинків сімейного типу та інші видатні жінки.

Існує ще один, недержавний Орден святої рівноапостольної княгині Ольги. Його вручає Православна Церква України "за жертовну любов та віддану працю на благо Помісної Української Православної Церкви і побожного народу".