Українська правда

Народні рятувальники. Як кияни звільняли місто від снігової блокади

25 березня 2013, 16:21

За кілька днів надзвичайної ситуації в столиці київська влада продемонструвала повну безпорадність, натомість прості кияни – дива самоорганізації.

Містом їздили патрулі на позашляховиках, а в соцмережах утворилося кілька груп, куди стікалася інформація про людей, які потребують допомоги.

Ті, хто не мав джипа, виштовхував машини з сугробів за допомогою лопат, інші – приймали людей на обігрів до себе додому, хтось розносив гарячий чай і бутерброди.

"Українська правда. Життя" поспілкувалася з кількома "народними рятувальниками" і дізналася їхні враження від ліквідації стихії.

Олег Коган, 26 років, займається інноваціями, дизайном і технологіями. Організував "Сніжний патруль": кілька джипів під час заметілі витягували застряглі авто. Його команда витягнула понад 50 автівок

 Олег Коган

"В суботу в обід я прогулявся біля дому і побачив, що машини застрягають. Сам витягнув п’ять і написав у Facebook пост з ідеєю, щоб інші водії на великих машинах та бажаючі допомогати приєднувались, теж виїжджали в місто витягувати машини.

Спершу на цей пост мало реагували. Всі ставили лайки, але ніхто не дзвонив, не писав. Ближче до 3-4 години дня з’явились перші машини, які до нас долучались. Це були незнайомі мені люди. Знайомих як не дивно, було дуже мало. Навіть ті, у кого є великі машини, казали, що зайняті, чи поїхали.

Ближче до вечора таких команд "Сніжного патрулю" було 5-6, і ще тих, кого не знаємо, ще десь стільки ж. Одна команда – це велика машина і 2-3 людини .

Ми залучили знайому дівчину, яка у фейсбуці, відстежувала заявки, де потрібна допомога. Було дуже багато машин, які треба було витягувати. Я їздив до 4 ранку, дехто – до 6.

Одна наша команда витягнула більше 50 машин. Якось їхали, бачимо, люди штовхають "Швидкі". Але вони важкі, їх не завжди можна витягнути руками, то ми допомагали.

А на виїзді з лівого берега біля торгового центру жінка з 8-річною дитиною штовхали тата, який був за кермом. Ми дивились місця, де застрягали машини, їхали туди і допомагали.

Олег Коган і Ростислав Мельник в ніч з суботи на неділю зв'язують трос, який порвався  

Були випадки, які нас дивували. Деякі люди боялись, один чоловік довго розпитував, скільки це все коштує. Нам доводилось пояснювати, що це безкоштовно, ми просто хочемо допомогти.

Були й такі, які казали, що "ні-ні нам не потрібна допомога". Ми пропонували хоча б лопатами відкопати, але люди все одно відмовлялись.

У нас не було інформаційної підтримки – все через Facebook. Для мене це класний приклад, як проста ідея за кілька годин може знайти підтримку і почати діяти.

Сергій Герман

У ці дні дуже багато людей долучились до допомоги. Першим у відгукнувся Сергій Герман , який разом з Сергієм Величанським їздили аж до ранку неділі. Сергій Герман і нині їздить по справах, як десь бачить застряглі авто – витягує.

У суботу вночі Альона Грушина приїхала з подругою на джипі і привезла троси, а потім сама з подругою до 6 ранку витягували машини у Центрі. І сім’ями допомагали – жінки зі своїми чоловіками теж їздили по місту і витягували машини.

Ігор Єремеєв, Вадим Задорнов і Ростик Мельник теж всю ніч не спали і витягували машини. Ігоря немає на Facebook, усю активність вела його дружина, яка писала, де саме їздять машини і пропонувала допомогу.

Ігор Єремеєв теж всю ніч витягував машини, а його дружина у Facebook напрявляла джипи туди, де потрібна була їхня допомога
Вадим Задорнов до 4 ранку їздив по місту і для витягування однієї з машин залучив навіть трактор 

Олександр Рябцев. Підприємець, 26 березня виповниться 33 роки. Один з адміністраторів групи "SOS! Київ. Служба порятунку", а також сайту Help Kyiv, який у неділю створив Роман Зінченко. Координував акцію з порятунку жирафів.

Досвід волонтерства у мене достатньо великий, минулого року я був волонтером УЄФА під час ЄВРО-2012.

 

У суботу ввечері я приїхав на Майдан і разом з іншими людьми пішов до КМДА, щоб спитати про те, що відбувається в місті.

На вході в КМДА (далі нас не пустили) вдалося поспілкуватися з начальником нічної зміни Штабу, в очах якого я побачив суміш втоми і розгубленості на межі з панікою. Зрозумів, що "якщо не я, то хто ж" і, повернувшись додому, почав збирати інформацію і людей, які потребували допомоги і могли її надати.

За суботу вдалося самому виштовхнути з сугробів кілька машин в полях, оскільки рух у місті, незважаючи на запевнення влади, було паралізовано. У неділю цілий день займався вже координацією зусиль людей по всьому місту і на Житомирській трасі.

Найяскравішими історіями для мене став порятунок екзотичних тварин і народження дитини на Житомирській трасі. В обох випадках все завершилося благополучно.

Мені довелося координувати "спецоперацію" з порятунку жирафів, які застрягли під Києвом. Інформація про інцидент з'явилася в дружній групі "Врятуй Київ без Попова".

Жирафів везли два чеха в Бердянський зоопарк. Спочатку була інформація, що нібито Київський зоопарк відмовився їх прийняти на обігрів, але в результаті начебто тварини поїхали саме туди.

Витягли їх МНСівці разом з ДАІшниками, які повели машину по зустрічній смузі до місця обігріву та ночівлі. (У Київському зоопарку стверджують, що у той же вечір для тварин підготували приміщення, корми, а також спальні місця для супроводжуючих. Втім, тварини так і не прибули. Спеціалізований автомобіль поїхав далі за призначенням, не заїжджаючи до Київського зоопарку - УП).

Проектів з порятунку людей за ці дні було, мабуть, кілька десятків, якщо не сотень - когось висмикували зі снігу, десь виштовхували "Швидку", яка застрягла в сугробі, а хтось викликався допомогти з обігрівом і гарячим чаєм з бутребродами.

Загальні враження - Україна все більше нагадує мені книгу "Атлант розправив плечі", де країна нестримно летіла в прірву. Ще пару років тому на одному з експертних опитувань я сказав, що країну розкрадуть, а нам потім полегшать завдання, тому що будувати з нуля набагато простіше, ніж перебудовувати.

Я ДУЖЕ радий чуйності людей і готовності приходити на допомогу.

Георгій, 19 років, студент медичного коледжу. Витягнув із сніжної пастки вагітну жінку

Це було в суботу в другій половині дня. Наша група рятувальників вже закінчила роботу, ми сиділи в машині, пили чай. Ми тоді їздили на "Баггі" - це такий позашляховик з великими колесами, без даху.

Раптом в групі Вконтакте "Рятуймо Київ без Попова" приходить повідомлення: "На Житомирській трасі народжує дівчина". Не було жодних координат, тільки "26-й кілометр".

Спочатку я розгубився, просто не знав, що робити. Коли ми прибули на 26-й кілометр, я почав бігати між автобусами, кричати: "Хто народжує?". У паніці я навіть підбіг до одного водія і запитав у нього: "Ви народжуєте?" Він пожартував, що вже старий і народжувати не може :)

Згодом з автобуса вискочив хлопець і запитав: "Ви волонтер?" Я відповів, "так".

Ми винесли дівчину з автобуса, поклали її в наш "Баггі" і поїхали. Я мчав по кювету, бо дорога була вся заставлена ​​машинами.

Активісти зі Сніжного патруля витягнули з полону команду Євроньюз

По дорозі я зателефонував своєму знайомому, який працює в приватній клініці, і нас зустріли лікарі на метро "Житомирська". Жінка народила прямо в машині медиків. З нею все добре. Як з'ясувалося, ця родина їхала в Київ якраз народжувати, але застрягла в пробках на кілька днів.

В цілому на своєму "Баггі" за день ми витягли багато машин, я навіть не можу порахувати, скільки. Звільняли і фури, і легковики.

Поїхав рятувати людей, бо у мене була така можливість і я просто бачив, що коїться на вулицях. У п'ятницю, до того ж, сам потрапив у халепу і зрозумів, наскільки важко вибиратися зі снігового полону.

За останні 3 дні люди стали дуже доброзичливі, всі один одному допомагають, бутерброд навпіл ділять, мені це дуже подобається.

Ольга Вержиківська, 37 років, психолог. Разом з чоловіком (37 років, директор фірми) кілька днів розвозили людей по домах. У понеділок пішли розчищати "Охматдит" від снігу

У п’ятницю о 10 вечора приїхали додому, сіли пити чай і зрозуміли, що сидіти не можемо – Київ весь стоїть, треба щось робити. Ми з 12 ночі до 5 ранку по Києву просто підвозили людей.

Чоловік за кермом, а я – з термосом з чаєм.

Ольга Вержиківська  

Ми просто підвозили людей, виходили з машини з саперною лопаткою і розчищали, якщо хтось десь застряг. Якщо самі застрягали, то ті, кого підвозили, виходили з машини і разом викопували.

Ми зупинялись, якщо бачили, що хтось іде і просто питали: "Вас підвезти?" Люди через всю дорогу через снігові замети до нас йшли.

У суботу зранку у себе на сторінці у Facebook я вивісила пост, що у нас є джип, ми можемо вирушити на допомогу. Розповіла про друга, який теж запропонував допомогу, бо має велике авто, і про знайомих у Хотові з ЗІЛом, вони витягували машини в районі Феофанії і Хотова.

Ми возили всіх безкоштовно, але всі пропонували гроші. Ми їх принципово не брали, люди дивувались, що це ми таке робимо.

У суботу вночі знову поїхали по Києву і знову підвозили людей. А ось сьогодні зранку поїхали в "Охматдит" розчищати територію від снігу. Думаю, тут цілий день пробудемо. Хоч і міліціонерів сюди пригнали, але роботи повно – територія здоровенна.

Ольга з чоловіком (на фото праворуч) після двох ночей поїздок по Києву і розвозок людей по домівках зараз розчищають сніг в "Охматдиті" 

У нас дуже добрі люди, і хто б що не казав, а я буду до кінця життя згадувати, як молодь 20-25 років виходить з машин, допомагають пхати інші авта. Наші люди дуже добрі, обов’язково про це напишіть!

Анна, 25 років. Пропонувала "Швидким" допомогу волонтерів

"Я обдзвонила всі станції швидкої і запропонувала нашу допомогу. Казала, що можуть приїхати наші волонтери розчистити дорогу, або витягнути застряглу машину "Швидкої", чи відвезти лікарів на виклик.

Наші телефони записували, дехто відзвонювався. Одну машину "Швидкої" о 8-9 годині витягнули. Останній дзвінок був о 4 ранку, але коли наші хлопці приїхали, проблема вже була вирішена.

У "Швидкій" іноді називали засипані снігом вулиці, які прямо біля них. Просили розчистити, бо машині важко проїжджати. Дехто дивувався і питав, скільки це коштує, а переважно всі просто дякували.

Карта волонтерів 

Ми на "Яндекс.Картах" відмічаємо, де є який волонтер. Якщо надходить виклик, дивимось, кому це найближче і найзручніше, і виїжджаємо.