"Я дівчинка. Я не хочу сукню, я хочу змінити цю систему": молодь, яка творить мирний протест

"Ось ці дерев’яні ліжка наші активісти зробили самі", - показує волонтер Олександр Мельник нашвидкуруч облаштований інтер’єр одного з дерев’яних будиночків на Майдані Незалежності.

До стелі підвішено пакети з касками – у разі штурму, їх можна оперативно передати захисникам, в окремих пакетах – сухі шкарпетки і взуття. В інших маленьких хатках волонтери організували пункти розселення приїжджих, прийому і видачі теплого одягу. У ще одному – готують інформацію про основні події і роздають листівки мітингувальникам.

Олександр – один з активістів "Громадського сектору Євромайдану", який разом з 30 координаторами та ще 80 волонтерами у щоденному режимі творять мирний протест-2013 року.

Ця спільнота взяла на себе великий шмат роботи і значною мірою завдяки їм в цьогорічного мирного протесту – імідж самоорганізованого, креативного та доброзичливого.

Романтичні наліпки "Euromaidan is…", встановлення піаніно перед бійцями внутрішніх військ і чіпляння на щити паперових квітів, похід на Антимайдан з табличками "Посміхнись, будь ласка!", "Давайте потиснемо одне одному руки!", поселення іногородніх учасників "Євромайдану" та організації "Мирних нічних варт" – усе це лише частина того, що зроблено учасниками цієї спільноти.

Поблизу будиночків групи майданівців гріються біля приварених одна до одної бочок з димохідною трубою. "Так зробити придумав один киянин. Він прийшов до нас і каже: "Дайте мені бочки, я зроблю пункти обігріву для людей", - розповідає Олександр.

"Пункт обігріву"

Ми йдемо до намету з їжею, яку сюди безкоштовно привозять з 3-4 столичних ресторанів, волонтери роздають її мітингувальникам. Ще тут наливають гарячий чай, а у великому казані варять суп.

За рядом наметів на стінах ТЦ "Глобус" – полотна з роботами художників. Ця ініціатива теж "Громадського сектору Майдану", які тепер надумались залучити знаменитого стріт-арт художника Бенксі до протесту в Україні. Після листів з проханням з’явитись на вулицях Києва, активісти намалювали плакати "Banksy we need you". Його фото виклали в інтернеті, а сам плакат – повісили на горезвісну центральну "йолку".

Арт-простір Майдану, зроблений зусиллями "Громадського сектору Євромайдану" та художниками

Euromaidan is … коли ти тижнями безкоштовно живеш в центрі Києва

Від 30 листопада, коли кияни почали масово сходитись на Михайлівській площі після побиття учасників мирного мітингу на Майдані Незалежності, і приносити їжу й теплий одяг, волонтери зрозуміли, що потрібно систематизувати усі ці дії.

"У нас є така магічна книжечка, куди ми записуємо всіх, хто пропонує нам житло", - каже волонтер Катерина Оверченко, яка сидить, закутавшись у тепле покривало в будиночку поселення приїжджих.

Кияни радо пропонують житло для мітингувальників. "Зараз є вільні квартири, у тому числі і в центрі міста. Одна жінка на 5 днів віддала квартиру, аби в ній могли жити приїжджі", - розповідають волонтери.

"Були такі дні, коли пропозиція перевищувала попит. Тобто люди телефонували і казали: "Я залишала свій номер, ніхто мені не дзвонить. Якщо потрібно допомогти – дайте знати", - каже ще один волонтер Катерина Тєлєгіна.

Найбільшими пунктами поселення є все ж не квартири, а приміщення "Експоцентру" та "Патріарший собор УГКЦ" на Лівобережній, там живуть кілька тисяч людей одночасно. За весь час Євромайдану активісти громадського сектору поселили більше 10 тисяч мітингувальників.

Така організованість придалась, приміром, під час блокувань урядового кварталу – людей значно легше мобілізувати, коли вони живуть в одному місці.

Euromaidan is … коли живі беркутівці – декорація для твоїх фото

Мирні акції протесту і вироблення для них ключових меседжів – цим теж займається ця група активістів.

"Кожного вечора близько 50 активістів збираються разом. Ми робимо підсумки дня, політичний апдейт і планування на наступний день. Сьогодні у нас була пропозиція, звернутись до трьох опозиційних лідерів, щоб вони ніч Святого Миколая провели на Майдані. Зараз це важливо, бо відбувається маргіналізація протесту", - розповідає одна з активісток "Громадського сектору" Ганна Гопко.

Після ночі на 1 грудня волонтери ламали собі голову над тим, як направити протест у мирне русло: побачивши звірства "Беркуту" люди готові були мститись. Вони ледь не перевернули автобус з правоохоронцями, що проїжджав повз Михайлівську площу.

- Зараз багато хто каже, що поїти "Беркут" чаєм було марною справою. Може й справді, не варто було? - питаю відомого історика Володимира В’ятровича, який займається масовими акціями.

- Мало поїли чаєм, треба було більше! Зараз вони приходять вночі до нашого вогнища, коли їх ніхто не бачать. Тільки просять не фотографувати, - розповідає В’ятрович.

Активісти "Громадського сектору Євромайдану"

Журналіст Василина Думан, яка відповідальна у "Громадському секторі" за креативний відділ, не агресивності беркутівців неприховано радіє.

Ще кілька тижнів тому разом з однодумцями вона створила у Facebook закриту групу дівчат, у яких або ж були знайомі серед ВВ-шників чи беркутівців, чи вони просто знали їхні профілі у соцмережах. Дівчата розгорнули справжню підпільну боротьбу за мир – вступали у переписки з агресивно налаштованими бійцями підрозділів, переконуючи їх не бити мирних людей.

Активістки й колишні військові поширювали серед силовиків листівки "Якщо ти не можеш не виконати наказ, ти можеш його саботувати".

"Коли ми спробували спілкуватись із силовиками, виявилось, що вони думають, що Євромайдан перший почав проявляти агресію, що це не масова акція, а п’ять тисяч демонстрантів – радикалів, сама акція незаконна і ми стоїмо тут за гроші. Таке враження, ніби вони якісь російські новини дивились чи їх дуже сильно зомбували", - каже Василина.

Дівчата у "Громадському секторі" - окрема історія. Вони організовуються у мирні варти, які патрулюють барикади чи потенційно конфліктні місця.

- Тому, що дівчат навіть провокатори намагаються не чіпати. Ми з подругою були під час заворушень під АП. Просто ставали під цим градом бруківки. Провокатори намагались в нас не кидати і цілились кудись подалі, - пригадує Василина. 

Переважно жіночим був склад миротворчих делегацій Євромайдану до привезених у столицю противників революції.

"Зараз із силовиками ми не працюємо. Думаємо над тим, як боротись з дискредитацією ідей Майдану", - каже Василина.

Поряд з нею сидить дизайнер Саша, яка і малює вже знамениті Euromaidan is…

- Тут буде написано "Коли провести ніч з депутатом не соромно", - каже вона.

Тепер креативний розділ ще обдумує ідею з меседжем  "Я дівчинка. Я не хочу сукню, я хочу змінити систему", "Я сітілайт. Я не хочу рекламувати партію регіонів, я хочу змінити систему".

Можливість підзарядити мобільні телефони біля одного з будиночків громадського сектору

Один з координаторів "Громадського сектору Євромайдану" Ігор Луценко регулярно розповідає про стратегію активістів та плани на майбутнє у блозі на "Українській правді". Фото Ян Медников

Euromaidan is … коли саме ти змінюєш світ

Серед активістів-волонтерів є Ярина Ясиневич, яка у 2004 році була в "Порі" у період підготовки до революції та в період буремних листопадових подій.

"Під час Помаранчевої революції у нас була величезна структура з 2000 волонтерів, які були забрані, навчені і мали досвід діяльності. Більшість з них або були, або могли бути координаторами. Якщо сьогодні ми озвучували цифри 30 координаторів і 80 волонтерів, то у 2004 їх було дві тисячі", - розповідає Ясиневич.

Відтак тоді ось ці навчені волонтери взяли на себе більшу частину організаційної роботи, яка зараз під час Євромадайну спершу відбувалась стихійно.

"У 2004 році в нас був план на випадок революції станом на серпень. І не треба було кожен день сідати і думати, що робити", - каже Ярина.

Але у цьогорічній стихійності є великий плюс: вона показала високу спроможність до самоорганізації, яка була і раніше. Та люди не знали, що можуть самі стільки зробити.

Пункт прийому і видачі теплих речей

"Ми зараз обговорюємо, як завершити Майдан не на мінорній, а на мажорній ноті. Наразі все виглядає так, що люди зібрались, постояли і їм здається, що їхня діяльність закінчилась. Майдан – це лише такий початок закладення фундаменту", - каже Ганна Гопко.

Робоча назва проекту такого завершення Майдану - "з Майданом серці".

Володимир В’ятрович пояснює, що це не випадково: Майдан поєднав романтизм з прагматизмом. Останній полягає у тому, що люди навчились захищатись самі, зрозуміли, що можуть організовуватись.

"Ми бачимо Майдан як своєрідний інкубатор, де виноситься щось, народиться і повинно вже розійтися по всій Україні для того, щоб справді бути готовими для майбутніх подій. Величезна різниця між 2004 і 2013 роком полягає в тому, що в нас вже немає ілюзій, що наше завдання – це тільки повалити цю владу", - пояснює В’ятрович.

У інфоцентрі - перелік закладів, де можна зігрітись і випити безкоштовно чай

"Це буде інша країна. Якщо туди прийдуть погані люди, то вони будуть виштовхуватись. Зараз ця система виштовхує добрих людей. У мене є мрія, що після цього Майдану, в активної частини суспільства буде розуміння, що треба робити зміни. Коли кожен стане і скаже: я повинен це робити, я буду це робити, я це зроблю", - змальовує бажану "постмайданову" Україну Ярина.

Фото Дмитра Ларіна