Жонглювання від Мінсоцу, або Знайди різницю між "удосконаленням" та "модернізацією"

Замість автоматизації механізму надання соціальних послуг, Україна змушена розплачуватися за два кредити Світового банку, один із яких уже не приніс необхідного результату.

*   *   *

Механізм надання соціальних послуг – виплат субсидій, пенсій тощо – в Україні неавтоматизований і нецентралізований.

На даний момент немає єдиної бази отримувачів цих послуг. Вони є окремо тільки по районах. І добре, якщо вони бодай там забиті в комп'ютер. Це призводить до маси корупційних зловживань на місцях, адже відсутній централізований контроль.

[L]Таким чином, людина може легко отримувати різні види соціальної допомоги в різних місцях. Суми виплат також фактично "на совісті" районних управлінь соціального захисту населення.

Простіше кажучи, у сфері соціальних виплат в Україні – хаос.

Але були спроби виправити ситуацію.

Перша з них пов'язана із кредитом Світового банку, який надавався ще у далекому 2005 році для реалізації програми Міністерства соціальної політики. На той час кредит являв собою значну суму – 99,4 мільйони доларів.

Головним елементом програми було створення так званої ІАССЗН – інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення, на яку мало піти близько 55% кредиту.

Ця ІАССЗН мала б охопити всю інформацію по отримувачах соціальної допомоги, яка зараз існує по окремих комп'ютерах, реєстрах, паперах.

Систему можна порівняти з електронною банківською системою. Якщо ти приходиш у відділення банку, то інформація про твої гроші, транзакції з картки міститься не на окремому одному-єдиному комп'ютері чи записана десь в окремому журналі – ця інформація міститься в банківській системі.

І саме тому ти можеш завітати у будь-яке відділення банку, адже уся необхідна інформація централізована. Працівникові банку потрібно просто підключитися до системи, пробити ваше ім'я і код платника податків – і він матиме всю-всю потрібну інформацію.

В ідеалі ІАССЗН мала б працювати аналогічно.

Як пояснили "Українській правді" експерти, система насамперед дозволить усунути "дублі" – ситуації, коли одна й та сама особа чи сім'я отримує соціальну допомогу в різних районах – і повністю прибере корупцію з регіональних органів Мінсоцу.

Але цю систему спочатку не доробили, протестувавши тільки у Вінницькій області. У 2012 році проект закінчився. Висновки аудиту Держфінінспекції свідчать, що це сталося через прорахунки на етапі планування проекту, що спричинило неефективне використання коштів (окрема на консультантів пішло 6,1 млн грн.).

Аудит свідчив також про прорахунки в розробці системи та неефективну закупку матеріальних цінностей. В результаті, щоб запустити систему потрібно було залучати нові кошти.

Потім Революція Гідності принесла зміну влади.

І нове міністерство усвідомило, що нема сенсу вкладати гроші в систему, адже вона "застаріла".

Застаріла – бо розроблялася ще на основі технологій 2007 року, коли ІАССЗН тільки планувалася. Через це в системі, якщо її доробити, дані передаватимуться дуже повільно. До того ж дорого коштуватиме, адже передачу даних може забезпечити тільки "Укртелеком".

Колишній начальник управління Інформаційних технологій міністерства Роман Ціхановський так прокоментував ситуацію з ІАССЗН: "Ви би проявили [політичну волю – ред.] на відновлення "Жигулів", якщо весь світ їздить на іномарках?"

Документи аудитів Держфінінспекції, які отримала у свій доступ "УП", засвідчують, що розробник дійсно не впорався із завданням, здавши систему на три роки пізніше та ще із купую недоробок, які не дозволили їй функціонувати.

(Документи: "Державний фінансовий аудит", звіт "Рахункової палати" (сторінки 21-22))

Одна зі сторінок звіту

Нове міністерство в недосконалості системи, ясна річ – винуватило "злочинну владу" і розробників.

Останні монопольно володіють технологією ІАССЗН, і тому тільки вони можуть доробити цю систему. У міністерстві не хочуть давати гроші тим, хто уже минулого разу не зміг нормально і вчасно зробити систему.

Тому Мінсоц обрав інший шлях.

У 2014 році вони домовилися про новий кредит Світового банку – тепер уже на 300 мільйонів доларів.

Цим кредитом передбачено створення Єдиного інформаційного середовища соціальної сфери – таку назву придумав Яценюк.

"Середовище" – по своїй суті, те ж саме ІАССЗН, тільки має охопити не тільки виплати Мінсоцу, а й Пенсійного фонду, Фонду зайнятості і так далі. І коштувати воно має більш ніж 62 мільйони доларів.

За умов його створення сенсу існування проекту ІАССЗН нема взагалі. У той же час ще у Пояснювальній записці до проекту Угоди про позику, яку вдалося отримати "Українській правді" ІАССЗН згадується. Зокрема пишеться наступне:

"Досягнення мети проекту планується шляхом … підтримки заходів щодо зміцнення адміністрування соціальної допомоги і послуг шляхом підвищення ефективності адміністративної системи соціальної підтримки через Інформаційно-аналітичну систему соціального захисту населення (ІАССЗН)."

У подальших документах про ІАССЗН мова уже не йде. Та і всі наші співрозмовники заперечують факт можливого фінансування ІАССЗН з коштів нового кредиту.

При цьому дивним чином обидва проекти є дуже схожими. Якщо в 2005 році проект Світового банку називався "Удосконалення системи соціальної допомоги" – то проект 2014 року називається "Модернізація системи соціальної підтримки населення".

Така схожість назв насторожує.

"Українська правда" змогла отримати Висновки аудиту Держфінінспекції по попередній програмі Світового банку, а також план закупівель до нинішнього проекту.

Завдяки цьому було досить просто зробити порівняння витрат, які пішли на створення ІАССЗН – і ті витрати, які можуть піти на Єдине інформаційне середовище соціальної сфери.

Порівняння значно полегшувалось тим, що навіть назви розділів витрат у документах "різних програм" – співзвучні. Таке враження, що їх не сильно й намагалися змінювати. Можна тільки насолоджуватися грою слів.

Як що в старому проекті "Удосконалення системи соціальної допомоги" створення системи передбачено в розділі "Модернізація адміністративної системи" – то в новому проекті "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" це передбачено було в розділі "Удосконалення адміністрування програм соціальної підтримки".

Наче слова "модернізація" і "удосконалення" просто переставили.

Витрати на закупівлі також передбачені дуже схожі. Вони, по суті, дублюються.

Предмет закупівель	ІАССЗН (2007-2012) (закуплено)	ЄІССС (2014-2020) (заплановано)
Створення прикладного програмного забезпечення	5 700 000$	4 000 000$
Технічне забезпечення (разом із стандартним програмним забезпеченням)	34 800 000$	54 300 000$
Консультації	200 000$	144 000$
Інше	11 100 000$	3 700 000$
Сума	51 800 000$	62 144 000$

Дублі витрат є і в інших місцях.

Зокрема, за новим кредитом планується закупити меблі в структурні підрозділи на суму в три мільйони доларів – це теж в розділі про створення Єдиного інформаційного середовища!

У старому проекті такі витрати теж були передбачені – але в іншому розділі, на суму близько 3,5 мільйонів доларів.

Якщо деякі "дублі" ще можна якось пояснити, як-от розробку програмного продукту – то невідомо, навіщо міністерству закуповувати наново сервери?

У цей же час Міністерство вустами першого заступника міністра соціальної політика Василя Шевченка стверджує, що не хоче робити систему. За його словами, Мінсоц бажає, щоб Світовий банк купив західну систему (програмний продукт) на кошти кредиту, про який домовились.

У той же час Світовий банк хоче, щоб кошти кредиту Міністерство освоювало самостійно. Західна система (IBM, SAP) – дорожча. Але вона хоч реально існуватиме.

Загалом новий проект Єдиного інформаційного середовища соціальної сфери мав би автоматично закривати проект ІАССЗН.

Але як видно з Веб-порталу з питань державних закупівель Міністерство примудрилось навесні 2015 року оголосити тендер на ... добудову ІАССЗН – вже після висновків щодо "застарілості старої системи" і створення нового проекту середовища.

За словами першого заступника міністра, в принципі єдиним, хто може доробити ІАССЗН, є та сама компанія "Медирент", оскільки вона є власником цієї технології.

Тому будь-яку спробу відновити проект ІАССЗН можна розглядати, як спосіб надання заробітку тим, хто уже раз провалився під час розробки системи.

Торги, щоправда відмінили, бо, як сказав нам тодішній голова Відділу інформаційних технологій Роман Ціхановський, Яценюк попросив грошей для армії, і виділені на тендер гроші (близько 60 млн грн) перечислили в Мінфін.

Цю інформацію нам підтвердив і Василь Шевченко.

Крім цього, як видно з офіційних сповіщень, міністерство умудряється брати кредитні і грантові кошти на розробку інших спеціалізованих систем: системи субсидій, база переселенців, на яку виділено грант на близько 300 тисяч євро.

За умов появи Єдиного середовища соціально сфери необхідність в них відпаде і гроші будуть витрачені дарма.

Клацніть на зображення, аби завантажити усі сторінки відповіді і детальний опис проектів

Залишається відкритим питання відповідального за провал системи ІАССЗН. Обличчя в Мінсоці змінюються постійно. За таких умов легко перекладати відповідальність на "папєрєдніків".

Однак у Мінсоці "вічним" лишається заступник Віталій Мущинін, який виявився ще і відповідальним за створення системи.

За його словами, він ставив тільки підписи, а відповідальними були інші люди.

"Я візував багато документів, як і інші керівники департаментів. Якщо створювалась ця інформаційна система, там було, скажімо, напрямок інвалідів, напрямок інших допомог, і кожен дивився, що там враховано у програмі, що не враховано. Якщо враховано все, що по нашому блоку, ми візували. Це загальна практика будь-якого керівника департаменту", – коментує ситуацію Мущинін.

Мущинін ставив дійсно багато підписів під документами. Зокрема їх можна побачити на документах, пов’язаних із наданням позики Світового банку 2014 року. У тому числі і на тих, де згадується система ІАССЗН.

Таким чином, Міністерство соціальної політики не змігши впровадити на кошти кредиту Світового банку попередню систему, зараз взяло гроші на нову. При цьому нікого не турбує те, що витрати на ІАССЗН були даремними і за це має хтось відповісти, але у нас не прийнято брати відповідальність.