Кириленко пояснив, як УПЦ КП дозволили служити у Софії

Про це на годині запитань до уряду в Раді розповів віце-прем'єр-міністр культури В'ячеслав Кириленко.

За його словами, служити УПЦ КП дозволили не в головному соборі Софії, а в церкві так званої Теплої Софії (Трапезній).

"Ми розглянули це звернення і не знайшли підстав, аби його не задовольнити. Богослужіння будуть відбуватися не на території власне святої Софії, а в Трапезній церкві, побудованій у ХVІІІ столітті", - заявив Кириленко.

"Всі вимоги пам'яткоохоронного законодавства будуть дотримані. Більше того, Софія – це живий заповідник. Там постійно відбуваються виставки, мистецькі події. І від того, що там буде проводити по певних днях і святах богослужіння УПЦ КП, Гірше Софії не буде", - додав він.

За його словами, це рішення має велику вагу для української держави.

"Бо вперше за останні 330 років українські церква повертається до Софії Київської… Ми готові до будь-якого громадського моніторингу. А українофоби всіх мастей, які зараз піднімуть крик навколо цього питання. Хай заспокояться",- заявив мінстр.

[L]У свою чергу у Міжнародній раді з питань пам'яток і визначних місць (IКОМОС) заявили, що "над однією з українських пам'яток всесвітньої спадщини нависла загроза".

"Це політизоване рішення, прийняте таємно від громадськості, з ігноруванням позицій експертів і фахового середовища, без належного інформування Комітету всесвітньої спадщини, ЮНЕСКО та IКОМОС, грубо порушує зобов'язання, взяті на себе Україною при ратифікації Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, а також низку інших міжнародних зобов'язань. Крім того, українське законодавство забороняє передавати будь-кому майно національних заповідників", – нагадав президент УНК IКОМОС Микола Яковина.

Зазначається, що зараз у Теплій Софії розташовується експозиція "Храм. Град. Держава" та лапідарій Національного заповідника, музеєфіковані археологічні залишки – фрагмент підлоги XVIII ст.

"Кілька років тому були витрачені значні бюджетні кошти для обладнання тут виставкового приміщення. Тепер все це підлягає знищенню, оскільки немає іншого способу пристосувати цю пам'ятку для богослужінь", – заявили у IКОМОС, додавши, що "скоротяться експозиційні площі заповідника", а цінні експонати неналежно зберігатимуться.

"Все це призведе не тільки до міжконфесійного протистояння, а й до перспективи втрати безцінних пам'яток національної спадщини, визнаних на світовому рівні", - йдеться у заяві.

Українська правда. Життя