Нічний транспорт, метро у Франківську і "проспект котиків": як працюють електронні петиції українців

На сайті Адміністрації президента було зареєстровано 21 тисячу петицій, загалом вони отримали голоси 4 млн людей.

Але потрібні 25 тисяч голосів набрали лише 37 звернень.

Це означає, що президент має протягом трьох місяців підтримати або відхилити саме таку кількість пропозицій від українців.

Поки реальні кроки зроблено за двома з них: перша – це прохання про визнання Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна) народним артистом. Однак оскільки за законом почесні звання не присвоюються, президент нагородив співака орденом "За заслуги" І ступеня.

Друга петиція – президент подав закон на розгляд Верховної Ради про скасування застави у судах тим, кого підозрюють у хабарництві.

Про це 18 березня на круглому столі у Києві розповів заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.

За його словами, в АП одразу відхилили 2600 петицій, які містили заклики до повалення державного ладу, ознаки розпалювання ворожнечі чи нецензурні висловлювання.

Вісім із 37 підтриманих звернень стосуються відповідальності чиновників, шість - економічних проблем, наприклад, капітального ремонту доріг, п'ять – соціальних, зокрема, прохання підвищити стипендії та позбавити громадянства за сепаратизм.

Як розповів Шимків, однією з проблем є верифікація автора і підписантів петицій. Від початку роботи сервісу її фактично не було, однак восени ввели підтвердження особи за допомогою Bank ID, ІПН чи цифрового підпису.

Петиції українців до президента стосуються відповідальності чиновників та соціально-економічних проблем. Фото ipetitions.com

Представник АП вважає, що такі заходи були необхідні через спроби підробки голосів та навіть факти їх продажу, за якими є провадження у Генеральній прокуратурі.

"Ми побачили багато організованої активності за допомогою технічних засобів щодо голосування. Були й атаки з російських джерел. Ми бачили, яким чином петиції використовують для впливу або тиску на суспільну думку, беручи до уваги велику зацікавленість медіа у цьому питанні", – повідомив Шимків.

За статистикою, більше половини людей, які голосували за звернення, заходили на сайт через Facebook чи Vkontakte (55%), 20% громадян заходили безпосередньо на сайт і 14% – за посиланнями у ЗМІ.

Що зміниться у Києві

Із майже 3 тисяч електронних петицій, які були зареєстровані у Києві, бар'єр у 10 тисяч голосів подолали лише 24.

Загалом на київському сайті зареєструвалися 270 тисяч осіб.

Такі дані навів заступник київського міського голови і секретар Київради Володимир Прокопів.

Одна з петицій, яка нині реально знаходиться у роботі, стосувалася нічних маршрутів громадського транспорту.

"Ми зараз в силу певних обставин маємо профіцит бюджету, тож триває перерозподіл коштів. В тому числі була врахована необхідність впровадження нічних маршрутів. На транспортну галузь було виділено значно більше – у зв'язку з тим, що така петиція розглядалася і була прийнята. Йдеться про сотні мільйонів гривень", – повідомив заступник голови КМДА.

У відповіді на петицію вказано, що планується запустити 4 маршрути.

Раніше повідомлялося, що Києву обіцяють 12 нічних маршрутів.

Другою частково виконаною петицією Прокопів назвав документ про недопущення знищення історичних пам'яток Києва.

"Вона вильється у конкретні рішення, частину з яких уже прийняла Київська міська рада. У тому числі було прийнято рішення ще у минулому скликанні, яке до цього не могли прийняти протягом 25 років. Це заборона забудови історичного центру Києва", – заявив Прокопів, уточнивши, що йдеться про мораторій на забудову і продаж ділянок біля Києво-Печерської Лаври та Софії Київської.

Однак тимчасовий мораторій на нову забудову у цих історичних місцях Києва було прийнято ще на початку 2015 року, коли не існувало сервісу електронних петицій. Він запрацював у Києві лише у жовтні 2015 року.

Передбачалося, що мораторій діятиме до затвердження Київрадою плану зонування центральної частини Києва.

Міська влада Києва обіцяє перерозподілити кошти на нічний транспорт. Фото elektrotrans.te.ua

У Києві правила подання петицій зміняться. За нові 17 березня проголосувала міськрада.

Зокрема, для того, щоб зареєструвати петицію чи підписати будь-яку, треба бути пройти додаткову аутентифікацію через смс, надіслане на номер телефону.

Ті, хто створює звернення, надаватимуть згоду на обробку персональних даних.

Нові петиції перевірятимуть на відповідність законодавству і правилам КМДА. Текст опублікують лише після модерації.

Так міська влада сподівається уникнути незаконних вимог, а також петицій на кшталт "перейменувати проспект Московський на вулицю пухнастих котиків" чи "заборонити подавати безглузді петиції".

Після появи петиції на сайті її не можна буде відкликати.

Люди зможуть перевіряти на сайті КМДА, де знаходиться петиція, і на якому етапі її розгляд, та хто конкретно відповідає за нього. Цю ж інформацію надсилатимуть усім підписантам.

"Яскравий приклад – сквер Небесної Сотні. Петиція швидко набрала 10 тисяч голосів, з цим потрібно щось робити. Ми поклали в нові положення чітку процедуру, що робить Київрада, які підрозділи і в які терміни. Автор петиції розумітиме, на якому вона етапі. По скверу є розуміння, що існує два шляхи його повернення місту: судовий, яким йде Київрада. Якщо не буде успіху – тоді інший шлях - викуп ділянки для суспільних потреб. Жоден із них не влаштовує її власника", – пояснив Прокопів.

Секретаріат Київради також перевірятиме справжність підписів.

Розгляд петиції здійснюватимуть не пізніше 10 робочих днів з того моменту, коли вона отримала 10 тисяч голосів. Через 10 днів Київський міський голова має підтримати або не підтримати її.

До цього з нею працюватиме постійна комісія Київради, яка може запросити на своє засідання автора петиції і матиме на це 5 днів.

Однак досі лишається не вирішеним питання, що робити із запитами, які мають 10 тисяч голосів, але не стосуються компетенції київської влади. Нині чиновникам достатньо надати відповідь, що ця проблема – не у їхній юрисдикції.

Для цього у Київраді пропонують створити загальнодержавну платформу, де можна буде подати запити до всіх міністерств.

"Ми передаємо запити до тих органів, де на них мають відповідати. Однак зараз вони не зобов'язані дати відповідь. Ми спілкуємось лише у порядку інформування. Я моніторю кількість петицій – вони активні в АП та у містах. Сайт Кабміну мовчить. Сайт Ради мовчить. Питання, чому", – додав секретар Київради.

Як працюють петиції в Івано-Франківську та Чернігові

Цікаво, що в Івано-Франківську для подачі електронної петиції до міської ради треба лише 250 підписантів. Так само, як і в Чернігові.

Як розповів секретар міської ради Чернігова Віктор Бистров, через це влада отримує запити на кшталт розпочати продаж алкоголю після 22:00, вимоги не перейменовувати вулиці згідно закону про декомунізацію, назвати одну з них іменем кохання та навіть саджати за грати усіх, хто ходить вулицями після 10 вечора.

Однак є й вагомі звернення: наприклад, батьки запропонували самостійно оплачувати харчування дітей у садочках за умови прозорого формування ціни, чи ввести електронні щоденники школярів замість паперових.

В Івано-Франківську, де живе близько 250 тисяч осіб, в одній з петицій попросили метро.

Однак секретар Івано-Франківської міськради Оксана Савчук повідомила, що електронні петиції все ж таки допомагають місту вирішувати щоденні питання: наприклад, перенести у пологовому будинку лабораторію з четвертого на перший поверх, щоби вагітним було легше здавати кров.

Тож представники міст підтримали ідею збільшити поріг голосів, необхідних для запуску петиції у роботу.

Окрім того, у регіонах поки немає можливостей забезпечити таку ж верифікацію авторів електронних петицій, яка діє на сайті Адміністрації президента.

Тетяна Ушиніна, "Українська правда. Життя".