Як з американських фільмів. Перший день київських велопатрульних
Два тижні їх навчали канадські тренери.
Це були і теоретичні заняття, і практичні.
Вчили, як правильно їздити на велосипеді, як рухатись колоною та парами, маневрувати, стрибати, з'їжджати зі сходів, як будувати паркан з велосипедів у разі масових заворушень, як надати першу медичну допомогу, як тактично затримати порушника тощо.
І от у суботу, 23 липня, київські поліцянти офіційно стали велопатрульними і виїхали у свій перший робочий рейд.
[L]Поки їх 35, четверо – дівчата. Найближчим часом буде 50 осіб на зміну.
Педалі поліціянти крутитимуть по 12 годин – з 8 ранку і до 8 вечора, й лише до середини жовтня, через надто суворі погодні умови взимку. В нічний час не працюватимуть.
"Українська правда. Життя" поговорила представниками патрульної поліції – лейтенантом Костянтином Сергійчуком та тренером Наталією Таратинською – про навчання, переваги такого патрулювання та перший робочий день столичних велопатрулів.
БЕЗ ЗАТОРІВ І НА ЗДОРОВ'Я
Інспектор Патрульної поліції Києва, лейтенант Сергійчук Костянтин розпочинає перший велопатрульний ранок на Трухановому острові.
Сьогодні тут дуже багато людей – вихідний.
Костя – не на велосипеді – на автобусі. Машина називається мобільним офісом, де рацією з лейтенантом контактують велопатрульні. У разі надзвичайної ситуації, він може швидко приїхати на місце події.
Однак не швидше, ніж велосипедист.
Костя (по центру) – не на велосипеді, а на автобусі. Машина називається мобільним офісом, де рацією з лейтенантом контактують велопатрульні |
Костя каже, що патрульним на ровері значно легше оформити, приміром, ДТП. Бо аварія – це затори на дорозі. Будь-яке патрульне авто витратить багато часу, щоб дістатись до місця події. Натомість велопатрульний в межах 5-10 хвилин буде на місці…
Всього на навчання до канадських тренерів записувалися 38 патрульних. Троє з охочих не пройшли. Дехто – просто переоцінив свої можливості.
Костянтин визнає, що йому було легко навчатись. Тому що він 7 років професійно займався велоспортом.
"Серед 35 осіб – четверо жінки, – розповідає він. – Але дівчата дуже хочуть бути велопатрульними. Одна дівчина обґрунтувала своє бажання тим, що має травму коліна і їй треба її розробляти. Тому велосипед – не тільки для роботи, але і добре для її здоров’я.
Ми беремо дівчат, звісно. І вони часом показують значно кращі результати, ніж хлопці".
Дівчата дуже хочуть бути велопатрульними. Серед 35 осіб, зараз чотири жінки |
Їздять полісмени маневреними німецькими велосипедами "Corratec".
Вони відрізняються від звичайних тим, що обов’язково повинні мати передні амортизатори, багажники, підсумки, переднє і заднє світло, а найголовніше – дзеркало заднього виду.
У спеціальній сумці велопатрульні возять з собою аптечку, світловідбиваючі желети та ремонтні комплекти в разі ламання транспорту, а також рулетки, щоб оформлювати ДТП та адміністративні матеріали – протоколи та постанови, жезл для регуляції та зупинки транспортного засобу в разі потреби.
"Велосипеди постачають міські адміністрації. Запровадження велопатрулювання планується у всіх містах України. Відтак, КМДА повністю нас забезпечили. Планують навіть видати кросівки і футболки. Шорти вже є", – каже Костянтин.
Також канадські тренери у Києві вчили патрульних з інших міст. А ті, натомість, вчитимуть у своїх містах решту патрульних.
ЗВЕРНУТИСЬ ДО ВЕЛОСИПЕДИСТА ЛЕГШЕ
"Безліч людей запитує, чим погані піші патрулі? – розповідає Наталія Таратинська, тренер патрульної поліції. – Чому недостатньо автопатрульних? І навіщо ще велопатрульні?".
Досвід інших країн, як-от Канада, США, Англія, Ізраїль, Німеччина, Іспанія, Швейцарія, Таїланд та Австралія, говорить про те, що поліція на велосипедах потрібна суспільству.
Люди хочуть відчувати присутність та близькість тих, хто гарантуватиме безпеку, захист та викликатиме довіру.
Дослідження, які проводилися у США у 2008 році, показали, що за годину машина поліції контактує з 10 особами, а вело патруль – з 22.
Також велосипед є найбільш економним засобом пересування.
Звернутись до велосипедиста легше. Люди на Трухановому острові активно фотографувалися з новою поліцією |
"Головне, що вони завжди поруч – ось їдуть парком, – зазначає Наталія. – Вони доступні. Адже звернутись до велосипедиста легше, ніж відшукати і зупинити патрульний автомобіль.
Велопатрульні – міцні, бо пройшли серйозні фізичні випробування. Вони оперативніші за піший патруль, відповідно, у них більше можливостей допомогти людині.
Вони можуть дістатися місця, що недосяжне для автопатруля – центральні та пішохідні райони міста, громадські заходи, парки, значно швидше за піших патрульних".
До того ж одна з найважливіших якостей "двоколісного" патруля, яку виділяє Наталя, – це тиша. Вона дозволяє, наприклад, стиха під’їхати до злочинців.
Закордонні поліцейські наводять безліч прикладів, коли вони опинялися в епіцентрі подій до того, як порушники їх помічали. Найбільше це допомагало їм боротися з людьми, які поширювали наркотичні речовини.
"Окрім всього, серед велопатрульних значно рідше зустрічається зниження морального духу та професійна втома", – каже тренер.
ЛЮДИ САМІ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ
"Велопатруль – це, перш за все, мобільність, – переконує лейтенант Сергійчук. – А найголовніше – ми ближче до людей. Ми налагоджуємо з ними контакти, а вони, у свою чергу, йдуть на співпрацю та довіряють патрульним".
Дорогою зустрічаємо кількох велопатрульних.
Люди не одразу бачать написи "Патрульна поліція" на велосипедах. Коли зауважують, – дивуються, підходять фотографуватись.
Велопатрульні кажуть, що сьогодні порівняно спокійний день. Якщо і є якісь порушення, то люди адекватно реагують на зауваження.
Таких патрульних ми постійно бачимо у американському кіно |
Не минає й 15 хвилин, як на зустріч нам прямує авто, позаду якого їде дівчина на скейтборді. Скейтборд мотузкою прив’язаний до автівки…
Костя зупиняє машину. Близько 10 хвилин говорить з дівчиною і водієм. Ті ховають скейтборд з мотузкою і їдуть.
"Такий випадок неможливо віднести до будь-яких порушень, – пояснює Костянтин. – Однак, я піклуюсь про здоров’я тієї ж таки дівчини. Не дай Бог, дівчина впаде, а потім казатиме, що поліціянт не відреагував.
Він переконаний, що впливати на людей на законодавчому рівні не дуже можна, краще морально їх стимулювати.
"Скільки разів особисто мені погрожували звільненням. Це або особи в алкогольному сп’янінні, або так звані "мажори" (сміється, – авт).
Розумієш, ми підходимо до людини, бажаємо доброго дня, намагаємось просто її попередити, що так, як робить вона, робити не варто. А людина натомість сперечається тобою, лізе з кулаками.
Тоді ми просто змушені писати постанову щодо образи поліціянта…".
Інша команда велопатрульних, яких ми зустрічаємо, розповідають, що евакуювали сьогодні під Московським мостом неправильно запарковану автівку, яка перекрила пішохідний перехід та велосипедну доріжку.
Про це поліціянтів повідомили самі люди.
Велопатрульні евакуювали під Московським мостом неправильно запарковану автівку, яка перекрила пішохідний перехід та велосипедну доріжку |
Велопатрульні Інна та Аня кажуть, що важким перший день видався тільки тому, що надворі дуже спекотно.
Люди підходили фотографуватись, запитували, чи такі патрулі працюватимуть надалі.
Туристи ж цікавляться, чи впроваджуватимуть велопатруль у їхніх містах.
"Одна дівчина з неабияким подивом роздивлялась нас, велопатрульних, а потім сказала, що бачила таких тільки у американському кіно", – говорить Інна.
В кінці робочого дня хлопці діляться власними здобутками. Кажуть, встановили на гаджети програму, яка вимірювала кілометраж протягом дня.
Накатали по 33 кілометри.
На п'ятий день велопатруль вже відправили на відповідальне завдання: патрулювати "Хрестну ходу". Фото Дмитра Ларіна/УП |
Марія Марковська, для УП. Життя