Каршеринг: чи бути в Україні спільному користуванню автомобілів?

Сучасне суспільство вже давно ставиться до індивідуального автомобілю утилітарно: це справді зручний та швидкий засіб пересування, і аж ніякий не статусний символ.

Однак доки в нас ще житиме сприйняття власної машини як символу розкоші – доти ми забиватимемо вулиці й двори автівками.

Одночасно ми мучитимемось з пошуком місця для паркування та стоятимемо у дорожніх заторах і поступово усвідомлюватимемо, що власний автомобіль – це у межах міста не завжди швидше та зручніше.

КИЇВ БІЛЬШ "АВТОМОБІЛЬНИЙ", НІЖ НЬЮ-ЙОРК

Рівень автомобілізації у нашій країні вищий, ніж у столиці Туреччини.

Середньоукраїнський показник становить 148 автомобілів на 1000 осіб. У Києві цей показник дорівнює 213 авто на 1000 жителів, пише у своєму блозі експерт з питань транспорту Дмитро Беспалов.

До слова, раніше фахівці називали значно більшу цифру – 353 автомобілі на тисячу чоловік, однак вона була зумовлена фактично зареєстрованими автомобілями, які вже практично не виїжджали на дороги.

Показово, що рівень автомобілізації Гонконгу становить 59 автомобілів на 1000 жителів, Стамбула – 139, Нью-Йорка – 209, Москви – 297, Берліна – 317, Лондона – 345, Сан-Паулу – 368 автомобілів на 1000 жителів.

Цікаво, що низька, порівняно з іншими столицями, цифра автомобілізації Гонконгу зумовлена потужним і ефективним громадським транспортом.

Мешканці міста можуть дістатись будь-куди в межах міста швидко, вчасно і за помірні кошти.

Таким чином вони не витрачають коштів на придбання та утримання власного авто, але цілком задовольняють свою потребу у пересуванні містом.

Каршерінг дозволяє не витрачати коштів на придбання та утримання власного авто, але цілком задовольняти свою потребу у пересуванні містом. Для збільшення натисніть на зображення

КАРПУЛІНГ, РАЙДШЕРИНГ ТА КАРШЕРИНГ

Про те, що не обов'язково мати власне авто, аби комфортно пересуватись містом і за його межами, сучасні урбаністи говорять все частіше.

Альтернативи – це карпулінг, радшеринг та каршеринг.

За незрозумілими словами стоять цілком звичні вже тенденції.

Карпулінг – це коли водій підвозить знайомих чи попутників, прямуючи звичним маршрутом і розділяючи витрати на пальне з ними.

Вже сьогодні можна стати учасником українського карпулінг-сервісу GiveMeALift та знаходити пасажирів за допомогою додатку у смартфоні. Жодних комісій там не збирають.

Іншим прикладом карпулінгу в нашій країні є міські ініціативи "Підвезу", які діють у Львові, Чернівцях та деяких інших містах. Вони почали виникати як відповідь на підняття тарифів на проїзд в громадському транспорті – і знайшли своїх шанувальників. Хоча масовими таки не стали.

Успішним прикладом карпулінгу в нашій країні є міські ініціативи "Підвезу". Для збільшення натисніть на зображення

Райдшеринг – це той самий карпулінг, тільки у міжміському масштабі.

Українцям відомий і багато ким вже протестований на ділі міжнародний райдшеринг – сервіс BlaBlaCar, що активно працює в Україні з 2014 року.

До речі, за допомогою цього сервісу можна доступно подорожувати за кордон.

Аналогів каршерингу – спільному користуванню автомобілем, – в Україні ще немає. Дуже часто новомодним словом називають короткостроковий прокат авто.

Однак ідея насправді складніша та цікавіша по своїй суті.

Райдшеринг – це той самий карпулінг, тільки у міжміському масштабі. Фото BlaBlaCar

КАРШЕРИНГ: НЕЗІПСОВАНА КОМЕРЦІЄЮ ІДЕЯ

Ідея каршерингу не є новітньою у світі. Так, у Європі до переліку перших каршерингових компаній належить швейцарський клуб Mobility, заснований у 1987 році.

На початок 2015 року учасниками каршерингового клубу Mobility є близько 120,000 громадян Швейцарії, які мають змогу користуватися 2,700 авто різних категорій.

В класичному варіанті каршеринг представляє володіння автомобілем разом з іншою людиною або людьми, тобто володіння часткою авто з правом користуватися.

З юридичної точки зору, зазвичай є один власник, який дає змогу іншим людям за певну оплату користуватись своїм автомобілем у період, коли авто йому не потрібне.

На сайті швейцарського клубу Mobility можна відслідковувати наявність авто у твоєму регіоні

Модель каршерингу покликана швидко та зручно задовольнити традиційну потребу людини переcуватись з одного місця в інше, а також дозволяє економити власні кошти за рахунок зменшення видатків на одноосібне володіння авто.

Це складова економіки спільного користування, яка стає все більш популярною в Європі та США.

Тобто людина купує дороге авто і витрачає кошти на його експлуатацію – пальне, деталі, парковки, гараж тощо. А використовує його лише відсотків 10-15 часу доби. Решту часу "залізяка" займає місце на вулицях, загороджуючи міський простір.

Тож логічною є думка, що цей час, поки, наприклад, офісний працівник відпрацьовує свої вісім годин за комп'ютером, тією ж автівкою могли б користатись інші люди, оплачуючи це користування.

Вигода очевидна – одним не треба купувати власне авто, щоб задовольнити потребу в поїздці, інші ж працюють, а тим часом отримають гроші, які компенсують їхні витрати на експлуатацію власного авто.

"Подумайте про наш світ. У вас є 30 осіб, що користуються 30 автомобілями. Ці 30 автомобілів служать їм тільки 4% на день; 96% доби вони зберігаються десь.

Тобто від 20% до 30% території міст використовуються для того, аби зберігати ці шматки металу, які ми водимо протягом 4% часу доби", – озвучує інші цифри, але підтверджує вже вищесказані ідеї, Тревіс Каланік, засновник і виконавчий директор Uber.

Від 20% до 30% території міст використовуються для того, аби зберігати ці шматки металу, які ми водимо протягом 4% часу доби. Фото carsharing.de

Однак ці думки почуті європейцями. Яскравим зразком є Німеччина, де кількість прихильників каршерингу стрімко зростає.

Дослідження, проведене на замовлення одного з каршерингових об'єднань Німеччини показує, що на сьогодні приватний автопарк німців зменшився на 61,9%.

41% опитаних користувачів каршерингу вказують, що вони використовують автомобіль сьогодні менше, ніж до залучення до політики спільного користування автомобілем.

15% почали більше їздити на велосипеді, 19% опитуваних частіше їздити автобусами і поїздами.

Каршеринг звільнив вулиці. Одне авто, що знаходиться у спільному доступі, замінює 8-20 автомобілів. У вимірі зайнятого місця для паркування це 36-99 метрів.

Прихильники каршерингу зауважують, що вивільнені від паркомісць землі можна використати для розбудови громадського простору, велосипедних доріжок та інших ідей, які зроблять місто екологічнішим та комфортнішим.

Вивільнені від паркомісць землі можна використати для розбудови громадського простору, велосипедних доріжок та інших ідей, які зроблять місто екологічнішим та комфортнішим. Фото carsharing.de

КАРШЕРИНГ КОМЕРЦІЙНИЙ: В ЧОМУ РОДЗИНКА?

Хоча в основі каршерингу була соціальна ідея, він знайшов своє комерційне відображення. Безліч компаній у всьому світі пропонують послуги каршерингу, який відрізняється від звичайного короткострокового прокату за низкою параметрів.

По-перше, пункти видачі авто працюють цілодобово, без вихідних. Зазвичай їх є декілька в місті, тож взяти авто можна в одній точці, а залишити в іншій, де його забере кур'єр компанії чи наступний користувач.

По-друге, бронювання, отримання та повернення автомобіля автоматизовані, через додаток. Якщо клієнт не має "темних плям" у своїй водійській репутації, він онлайн розраховує вартість, оплачує, отримує смарт-карту – цифровий ключ доступу до автомобілю.

По-третє, автомобілі можна орендувати подобово, погодинно і навіть похвилинно. Наприклад, вартість хвилини каршерингу у Москві коштує 0,1 долара, що вдвічі дешевше від їхнього тарифу таксі Uber.

По-четверте, клієнти мають водійські карти і мають доступ до бази даних. Спершу компанія отримає всі документи, водійське посвідчення, паспорт, дані, що водій повнолітній (від 18-21 року), не злісний порушник – аж тоді дозволить користуватись своїм сервісом.

По-п'яте, більшість пунктів видачі та оренди автомобілів каршерингу знаходиться біля зупинок громадського транспорту або метро, аби полегшити подальше пересування клієнта.

По-шосте, страхування та бензин входять у вартість оренди – тож варто очікувати автівку з повним баком.

Соціологія одного каршерингового сервісу виглядає отак. Фото Car2Go

В Європі каршеринг дуже популярний, особливо у густонаселених місцях. Комерційний каршеринг тут в середньому в 3-4 рази дешевший від аналогічних послуг таксі. Вигода очевидна.

До прикладу, французька компанія Autolib пропонує оренду автомобіля за ціною 10 євро на добу.

Компаній, які надають такі послуги, дуже багато. Одні з найвідоміших – Bundesverband CarSharing, Car2Go, DriveNow, Multicity, Iniziativa Car Sharing, FleetPoland, Mobility Carsharing, City Car Club.

У сусідній Росії каршеринг з'явився трішки більше року тому. Він діє у Москві та Санкт-Петербурзі.

В останньому діє компанія StreetCar. Однак хоч вона й називає себе каршеринговою, однак факт, що мінімальний термін оренди – від однієї години – вже нівелює саму суть явища, коли орендувати можна і на 5 хвилин за потреби. Ціна оренди за годину – 299 рублів.

У Москві працює три компанії.

Перша – Anytime (ООО "Сітікар"), з ціною 5-9 рублів за хвилину. Працює з 2012 року, функціонує через мобільний додаток.

Друга – Darenta, яка позиціонує себе як найдешевша (1 р/хв та 60р/год) і цікава тим, що дає змогу надати у каршеринг-користування і своє авто.

Третім є державний проект системи каршерингу, запущений восени 2015 року, виконавцем якої стала компанія "Делімобіль". Вартість – 7 р/хв, на ранкові поїздки з 6 до 11 ранку – знижка 50%, дозволене 20-хвилинне безкоштовне бронювання автомобіля, щоб встигнути до нього добратись.

Однак аналітики відзначають, що каршеринг поки не здобув масового користувача у Росії. Адже в багатомільйонній Москві послугою за весь час існування скористалась лише 31 тисяча осіб.

Про інтерес до запуску каршерингу в Києві свого часу заявляла американська автопрокатна компанія Sixt, базуючись на успішному функціонування спільного проекту Sixt та BMW в Німеччині. Там вартість хвилини прокату коштувала 0,31 євро, а години – 18,6 євро.

Однак для України це був надто високий тариф, та й загрозу викрадення автомобіля у нашій країні спеціалісти компанії визнали надто високою. Тому й відмовились від наміру – мовляв, ризики вищі за потенційний прибуток.

До слова, засновник проекту "Легкомобіль" Владислав Карпенко зауважує, що каршеринг, покладений на комерційну основу, на даному етапі не зовсім відповідає початковій ідеї каршерингу.

Адже суть її – звільнити вулиці від автомобілів, покращити пересування в місті, зробити його екологічно комфортнішим. Комерційні ж компанії поки що – збільшують кількість автівок у місті, які займають місце на дорогах та паркомісцях.

Якщо 50% і більше водіїв відмовляться від свого авто і почнуть користуватись сервісом на кшталт Zipcar, Autolib, Car2Go – кількість авто на дорогах і паркінгах зменшиться. Місію ідеї каршерингу буде виконано.

Якщо 50% і більше водіїв відмовляться від свого авто і почнуть користуватись каршерінгом, то кількість авто на дорогах і паркінгах зменшиться. А місію ідеї буде виконано. Фото Zipcar

А для того, аби спонукати людей масово перейти на каршеринг – треба задовольнити потенційний попит.

Тобто у перший період запуску масового каршерингу могти надати авто всім бажаючим, навіть у час пік.

Інакше, зауважує Владислав, може повторитись неприємна ситуація із запуском Uber у Києві, коли попит у рази перевищував пропозицію і клієнти залишались незадоволеними, розчаровуючись у новій службі.

Якщо протягом 7 днів новий клієнт жодного разу не матиме можливість скористатись послугою – імовірно він більше не буде пробувати. А, може, ще й розповідатиме друзям, що "каршеринг не працює".

КАРШЕРИНГ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТРУДНОЩІ

Кількість користувачів каршерингу у Європі зростає. Перспективність цього руху підтверджують і представники Європейської асоціації виробників автомобілів, взявшись за детальне вивчення теми та її тенденцій.

Погляньмо хоч би на прикладі Німеччини. Станом на початок 2016 року, у країні було 1.260.000 учасників каршерингу, які використовували 16.100 автівок. Діяли також близько 150 компаній комерційного характеру, що надавали послуги каршерингу.

Ці послуги були доступними у 537 містах, а одним автомобілем користувались в середньому 45 чоловік.

Відповідно до прогнозу консалтингової компанії Boston Consulting Group (BCG), до 2021 року каршерингом користуватимуться 35 мільйонів водіїв світу, будуть замовляти 1,5 мільярдів хвилин водіння щомісяця та генеруючи комерційний прибуток у 4,7 мільярдів євро.

Європа, за прогнозами, лідируватиме по обсягах прибутків. Наступними ж будуть Азія та Північна Америка. Негативним побічним ефектом може стати падіння продажів нових авто: за прогнозами BCG – орієнтовно на 550.000 штук до 2021 року. Хоча з точки зору екології навряд це негативний побічний ефект.

Цікаво, що поняття "каршеринг" та "електромобіль" зараз ідуть "у зв'язці". Адже комерційні каршерингові компанії роблять ставку на надання послуг каршерингу електромобілів, як актуальної та перспективної тенденції.

Цікаво, що поняття "каршеринг" та "електромобіль" зараз ідуть "у зв'язці". Фото carsharing.de

Одна із переваг комерційного каршерінгу, якою компанії дійсно користуються, – достатній ресурс для закупівлі електромобілів та встановлення зарядних станцій на кожному паркомісці системи.

До прикладу, компанія Car2Go має дуже великий парк Smart ElectricDrive. Електричний BMW i3 навіть проектувався із прицілом на використання у їх каршейрінговій системі DriveNow.

Однак загалом у світі каршеринг ще не став масовим явищем. Причин тому є декілька.

Потенційна проблема – юридично-податкова, адже власник авто фактично заробляє на тому, що його автомобіль використовують інші.

[L]"Це типова проблема, яка дуже по-різному вирішується. Наприклад, у деяких штатах США каршеринг цілком легальний і заохочується, в інших є складна податкова процедура, в третіх він категорично заборонений саме з цих "податкових" міркувань. Так само і щодо різних країн.

В Україні класичного каршерингу немає – отже, і проблеми немає. А компанії, що займаються короткостроковим прокатом, просто сплачують податки і на тому все", – коментує Владислав Карпенко, засновник проекту "Легкомобіль", який містить у собі і каршерингову складову.

Стати ж повсюдним і масовим класичному каршерингу заважає декілька факторів, зауважує Владислав.

По-перше, час пік, коли актуальна потреба в автомобілі в багатьох користувачів авто збігається, тому їм часто вигідніше мати власне авто.

Хоч тут є нюанс: ситуація з годиною пік – це одна із причин успішного розвитку комерційних каршеринг-систем на відміну від повільного руху соціальних. Бо авто комерційної системи просто не має власника, якому теж потрібно їхати на роботу, тому для них година пік – це вищий/менший тариф та надмірний попит.

До-друге, відчуття на пострадянському просторі потреби у суто приватній власності – досі гостро стоїть. І віддати своє авто чужим людям бажаючих мало.

А аспект, що авто неодмінно страхують на випадок аварій і викрадення, лише створює простір для афер та махінацій підприємливих осіб.

По-третє, новій практиці треба прижитись – адже людям треба звикнути, що є така вигідна альтернатива.

І що вона, можливо, і краща за таксі, звичайний прокат та громадський транспорт.

Світлана Чернецька, журналіст Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", спеціально для УП.Життя