Українська правда

Як зробити мозок щасливим: 5 порад від нейропсихолога

7 січня 2017, 11:00

Що робить людину щасливою? Точніше, що робить щасливим її мозок? На це має відповіді нейропсихологія.

Як темні окуляри, певна музика, правильне визначення цілей та маленьких етапів їх досягнення допомагає почуватися щасливішим кожного дня, а ще – бонусом – подолати прокрастинацію, про це видання Time поговорило з Алексом Корбом, дослідником із Каліфорнійського університету.

 Як зробити щасливим наш мозок, знає нейропсихологія. Фото lakov/Depositphotos

Для тих, хто хоче стати щасливішим, він має п’ять науково обґрунтованих порад.

Слухайте музику найщасливіших моментів свого життя

Музика "повертає" нас туди, де ми чули її раніше. Якщо ви почувалися щасливими під час навчання в інституті, то пісні, які ви слухали за часів студентства, піднімуть вам настрій.

"Один із потужних ефектів музики базується на її здатності нагадувати нам попередні ситуації, в яких ми слухали цю музику. У цьому задіяна лімбічна структура, що зветься гіпокамп, що є дуже важливою для того, що зветься "контекстно-залежна пам'ять", - пояснює експерт.[L]

Смійтеся… і носіть темні окуляри

Як пояснює Корб, є така річ як "зворотній біологічний зв'язок". Це коли наш розум "прислухається" до тіла, щоби визначитися, як ви почуваєтеся, і який у вас настрій. Тому варто всміхатися, навіть коли не душе невесело.

"…Коли мозок відчуває: "О, я суплюся", він приходить до висновку "О, я, певно, не відчуваю позитивних емоцій". А коли він помічає що ви розтягуєте м'язи збоку рота, то гадає: "Певно, я усміхаюся. О, певно, ми щасливі", - пояснює науковець.

Більше того, тоді наш мозок починає позитивніше тлумачити неоднозначні стимули, які ми отримуємо, додає Корб.

Яскраве світло змушує нас мружитися, і мозок може теж сприймати це скорочення м'язів як сигнал,  що ми чимось занепокоєні та незадоволені. Ось чому корисно на сонці носити темні окуляри, каже Алекс.

 Усмішка сигналізує мозкові, що ми щасливі. Фото Subbotina/Depositphotos

Ставте перед собою цілі

Учені провели експеримент: на екран перед піддослідними вивели кілька кіл, одне з яких трохи відрізнялося від інших – було світлішим, меншим тощо. І з'ясувалося, що ті учасники, перед котрими стояло завдання вказати на інакше коло, швидше визначали те, яке було світлішим. А ті, кого просили "впіймати" менше коло, теж вправніше його виявляли.

Як резюмує Корб, довгострокові цілі дають мозкові відчуття контролю та стимулюють продукування допаміну.

"Іноді, коли ми відчуваємо, ніби все навколо не так, і що в нас нема жодного прогресу, і що все жахливо, не обов'язково змінювати світ, просто можна змінити те, як ми сприймаємо цей світ, і цього буде достатньо для позитивних змін", - говорить дослідник.

"Подумайте: "Добре, якою є моя довгострокова мета? Чого я намагаюся досягти?" Закликавши до цього мозок, можна справді змусити його відчути задоволення від того, що ви робите домашню роботу, а не йдете на вечірку, бо мозок подумає: "О, так. Я працюю, рухаючись до мети. Я роблю щось, що багато для мене важить". А потім почне продукувати допамін у центрах задоволення, і ви відчуєте себе краще", - каже Алекс.

Висипайтеся

Усі знають, що депресія та недосипання пов'язані між собою. Корб має кілька порад щодо того, як спати краще: яскраве сонячне світло вдень та тьмяне, нерізке – ввечері; комфортне місце для сну; ритуали підготовки до сну, котрі допомагатимуть мозку налаштуватися на відпочинок. Також учений радить вкладатися щовечора в один і той самий час.

 Довгострокові цілі дають мозкові відчуття контролю та стимулюють продукування допаміну. Фото pressmaster/Depositphotos

Боріться з прокрастинацією

Якщо ви уявляли собі мозок у вигляді шматка сірого слизу, в якому все ідеально організовано, ви помилялися. Уявіть краще всіх ваших родичів, які зібралися за круглим столом та сперечаються, обираючи, куди поїхати на вихідні, і в цьому гаморі тоне голос префронтальної кори, яку "вимикає" стрес.

Так виникає замкнене коло прокрастинації, коли замість того, щоби розпочати роботу, ми відволікаємося, їмо печиво, потім нервуємося, що часу на виконання завдання лишилося вже менше, знов ідемо по печиво.

"Коли стрес переводить префронтальну кору в режим "оффлайн", ми починаємо робити речі, котрі приносять миттєве задоволення. Замість того, щоби розгубитися, спитайте себе: "Яку маленьку річ я можу зробити, щоби вона наблизила мене до мети, яку я намагаюся досягти?" Один маленький крок у цьому напрямку поможе вам простіше розпочати", - радить Алекс.

Наостанок дослідник радить завести собі одну хорошу звичку: щоранку виходити на прогулянку. Ще найкраще – з другом.

Нагадаємо, нещодавно вчені пояснили, чому з віком людина стає щасливішою, ніж була в юності.