Ігри незламних. Як бійці тренують тіло заради честі України

Ці троє українських бійців – Володимир Буковський, Віталій Смілка та Павло Солоха – пройшли зону АТО.

Кожен з них отримав важкі травми та зміг перемогти байдужість, лінь, страх і стати Незламним Воїном.

Наприкінці січня 2017 року всі троє взяли участь у спортивних тестуваннях серед військових ветеранів, що відбулися у Львові.

Це перший відбір кандидатів на участь в "Іграх Інвіктус" (Invictus Games, від англійського invictus – "незламний") – міжнародних спортивних змаганнях для військовослужбовців та ветеранів із обмеженими фізичними можливостями.

[L]Ігри, засновані принцом Гаррі Уельським, вперше відбулись 2014 року у Лондоні (Велика Британія) та стали яскравим свідченням того, на що здатні військові, які захищають свою країну, і наскільки незламною є їхня воля до життя.

У 2016 році успіх лондонських змагань повторили Ігри в Орландо (США), а вже восени 2017 року "Ігри Інвіктус" відбудуться у Торонто (Канада).

Наші бійці, нарівні з представниками ще двадцяти країн, будуть змагатися за честь України.

Підготовкою української команди в рамках Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції займається робоча група, до складу якої входять представники Міністерства оборони, Міністерства молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ, Прикордонної служби, Міністерства інформаційної політики, Міністерства соціальної політики, Національної гвардії, Агенції НАТО з підтримки та постачання, а також громадських організацій StratComUA і Pepelatz production.

Володимир, Віталій та Павло розповіли "Українській правді. Життя" про свої поранення та мотивацію долучитися до Ігор.

ВОЛОДИМИР БУКОВСЬКИЙ

Добровольчий батальйон ОУН, 30-та окрема механізована бригада

Володимир провів на фронті майже півтора роки. Пішов добровольцем, хоч знав, що може не повернутися живим.

Дислокувався в селі Піски неподалік від Донецького аеропорту.

Під час служби отримав виробничу травму: впав з пожежної драбини, коли прямував до медичної частини. У результаті вивих тазостегнового суглобу. Зараз встановлена металоконструкція.

Повернувся додому з двома контузіями.

Володимир Буковський провів на фронті майже півтора роки. Пішов добровольцем, хоч знав, що може не повернутися живим

"Оскільки я служив у добровольчому батальйоні, ніякого соціального захисту після повернення не відчув. Вірю в те, що "спасіння утопаючого в руках самого утопаючого". Як сам за себе не візьмешся – нічого не буде. Якщо після всього, що відбувається на фронті, ми не здалися, – то в мирному житті однозначно не здамося!" – розповідає Володимир.

До травми чоловік займався спортом нерегулярно, а зараз – це вагома частина його життя.

Володимир каже, що мотивація з’являється, коли своїми очима бачиш, що люди з подібними проблемами не опустили руки.

"Коли людина сидить вдома, вона вважає себе калікою. Коли приходиш на такі змагання, як "Ігри Інвіктус", ти бачиш таких, як ти. Від того самооцінка підвищується", – пояснює боєць.

Володимир каже, що мотивація з’являється, коли своїми очима бачиш, що люди з подібними проблемами не опустили руки

ВІТАЛІЙ СМІЛКА

Добровольчий Корпус "Правий сектор", 59-та механізована бригада

Він – професійний військовий. Службу почав у 14 років у Львівському військовому ліцей. Далі служив у Київському спецпідрозділі МЗС.

Їздив із миротворчою місією в Ірак.

Перед війною служив у вертольотному полку в містечку Новий Калинів на Львівщині.

"Коли почалися бойові дії на Сході, звичайно, з моїм досвідом сидіти вдома я не міг. Вступив у "Правий сектор", де перебував в селі Піски біля Донецького аеропорту", – розповідає Віталій.

Саме в районі ДАП він отримав травму від вибуху – обійшлося переломами.

Віталій Смілка – професійний військовий, тож сидіти вдома просто не міг

Згодом Смілка вступив у 59-ту механізовану бригаду, колишній батальйон "Київська Русь". Саме вони першими попали на шахту "Бутівку", потім була ротація під Крим, потім – Світлодарська дуга.

Під час бою 6 грудня 2015 року пуля поцілила Віталію в ногу.

Завдяки львівським та харківським лікарям ногу вдалося врятувати. Після лікування він повернувся назад і дослужив з травмованою ногою.

Коли повернувся додому, реабілітуватися допомагали волонтери.

Під час реабілітації лікарі розробили йому програму вправ відповідно до отриманої травми; за нею боєць наразі й тренується.

"Перше, що мене надихнуло до участі у "Іграх Інвіктус" – це наші паралімпійці. Треба на них рівнятися. Це люди з надзвичайною моральною стійкістю. Спершу вони підкорили розум – зрозуміли важливість спорту, а вже потім підкорили тіло", – розповідає Віталій.

Своїм прикладом він хоче показати, що не треба замикатися, опускати руки і здаватися.

"В мене є друг Михайло. Позивний "Ангел". Він без ніг… Але він тримається. Я спілкуюся з ним і розумію, що я взагалі не маю права здаватися! Ти пройшов етап і обов’язково досягнеш результату, але в інший спосіб… Свій власний спосіб", – пояснює чоловік.

Віталій: "Мене надихнули наші паралімпійці. Треба на них рівнятися"

ПАВЛО СОЛОХА

51-та окрема механізована бригада, 3-й взвод зв’язку

В АТО він був водієм. Отримав травму, коли їхали "зеленим коридором".

"Нам дали команду, що відкрили "зелений коридор" і колона вирушила. Ми проїхали 5 км і розпочався обстріл", – розповідає Павло.

Чоловік отримав мінно-вибухові травми, переломи та глухоту на ліве вухо.

Павло Солоха отримав мінно-вибухові травми, переломи та глухоту на ліве вухо

Після поранень його направили у Запоріжжя. Потім у Дніпропетровськ. У госпіталі та міські лікарні.

Реабілітація була важкою.

"Я міг ходити лише по 15 хвилин на вулиці, а після три години відпочивав лежачи", – пригадує боєць.

Лише через рік Солоха зміцнів і почав займатися спортом – ходив на ЛФК та записався в спортзал.

Він зізнається, що спорт відволікає і мотивує:

"Забуваєш про проблеми зі здоров’ям. Люди можуть "тикати пальцем" і зневажливо поводитись, а мені хочеться показати себе і довести, що інваліди заслуговують на повагу".

Павло: "Мені хочеться показати себе і довести, що інваліди заслуговують на повагу"

Набір кандидатів до участі в національній збірній України на "Іграх Інвіктус" в Торонто наразі триває.

Спортивні тестування вже пройшли у Львові та Києві, на черзі – 4 лютого 2017 року – Одеса.

Оксана Горбач, Наталія Чурікова, Оксана Пашкевич, спеціально для УП.Життя