Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям

Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям

Вища освіта в Україні стає автономною. А це означає, що навчальні заклади тепер повинні думати, де знайти кошти на свій розвиток, і як оновити матеріально-технічну базу так, щоб абітурієнт захотів вступити саме до них.

Це одна проблема. Інша – відсутність мотивації: технічні та інженерні спеціальності зараз у дефіциті.

Федерація роботодавців заявляє про суттєву нестачу висококваліфікованих кадрів. І просить Міносвіти створити робочу групу для впровадження дуальної освіти для професійно-технічних спеціальностей. Для цього навіть зібрали круглий стіл.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пообіцяла найближчим часом створити робочу групу, назвавши дуальну освіту "потребою нашої країни". Що ж це таке і як працює закордоном – досліджувала "Українська правда. Життя".

ЩО ТАКЕ ДУАЛЬНА ОСВІТА

Засновником дуальної освіти вважають Німеччину. Від неї цю систему перейняли Канада, Австрія, Швейцарія та інші країни.

Це поєднання роботи і навчання, коли молодого спеціаліста навчальний заклад готує разом з підприємством. Компанія визначає потрібні їй спеціальності й замовляє вишу.

"Ми відштовхуємося від потреб ринку, – каже представник комунального підприємства міста Ерфурт (Німеччина) Удо Бауер. – Маємо заглянути на три-чотири роки вперед, на які спеціальності буде попит. Вже згідно з цим надаємо свої кваліфікаційні місця. Наш обов’язок перед суспільством – не залишити наших студентів безробітними".

Студент поєднує навчання і стажування на підприємстві. При цьому отримує стипендію, близьку до заробітної плати.

Дуальна освіта – поєднання роботи і навчання, коли молодого спеціаліста навчальний заклад готує разом з підприємством. Фото pressmaster/Depositphotos

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В НІМЕЧЧИНІ

Щоб потрапити у вищу дуальну школу, абітурієнт має отримати закінчену середню або спеціалізовану середню освіту. Студентів відбирають на конкурсних засадах. Також кожен учень повинен знайти партнера серед підприємств – це головна умова, розповідає Удо Бауер.

У Вищій дуальній школі Гера-Айзенах навчання триває шість семестрів – три роки. Кожен семестр ділять на три місяці теорії і три – роботи на підприємстві. Хоча в інших закладах для отримання теоретичних знань студенту достатньо 1-2 дні на тиждень відвідувати виш, а також працювати самостійно. Решта підготовки – робота на підприємстві.

В компанії студент має наставника. Його статус закріплений у законі і за свою роботу зі спудеєм куратор отримує 538 євро.

Впродовж трьох місяців він займається разом зі студентами проектами, які мають безпосередній зв’язок з підприємством:

"А це є суттєвою перевагою для компанії, – розповідає Бауер. – Учень інтегрується в систему підприємства, вивчає всі робочі механізми.

Також цим випробовуються і впроваджуються ті чи інші проекти, які мають значення для майбутнього компанії. Ці проекти оцінює і наставник, і професор вищої школи".

Але є і традиційні контрольні роботи та домашні завдання.

Дуальна освіта закріплена на законодавчому рівні. Однак після завершення навчання випускник не зобов’язаний працювати в компанії, яка його вчила.

НАВІЩО ЦЯ СИСТЕМА УКРАЇНІ

Індекс глобальної конкурентноспроможності України на 11 місці, а якість підготовки персоналу в компаніях та організаціях – на 94-му.

Перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець прямо зізнається:

"Система вищої освіти в Україні на грані повного провалу. Зате дипломів – хоч відбавляй. Виші досі при розробці навчальних програм орієнтуються на забезпечення роботою своїх кафедр. На всю Україну у нас 12 фахівців з кібербезпеки, 4 живуть в Україні. У Штатах – 70 тисяч".

Павло Штутман, який очолює два машинобудівні заводи, скаржиться:

" У Кропивницькому дефіцит інженерних кадрів нині – 180 людей". Інженер повинен розробляти продукцію, готувати виробництво і керувати малими групами, які здійснюють виробництво. Готувати таких спеціалістів традиційним академічним способом неможливо".

В компанії студент має наставника. За свою роботу зі спудеєм куратор отримує 538 євро Фото Goodluz/Depositphotos

КОЛИ ЦЕ ЗАПРАЦЮЄ В УКРАЇНІ

Деякі університети вже працюють з цією системою освіти. Директор Механіко-машинобудівничого інституту Національного технічного університету імені Ігоря Сікорського Микола Бобир розповідає: КПІ співпрацює з FESTO, Haas Automation.

"Boeing прийшов в КПІ, щоб готувати для себе кадри. Вже створили конструкторсько-інженерний центр "Боінг – Україна", де працює 100 випускників КПІ. Центр розширюють зараз до 250 осіб", – зазначає він.

Окрім того, Штутман два тижні тому разом з ректором КПІ прийняли рішення, що спільно працюватимуть над підготовкою інженерних кадрів через дуальну систему освіти.

Щоб впроваджувати цю систему на державному рівні, МОН запускає перші пілотні проекти, розповідає Лілія Гриневич. Дуальну освіту випробують на морському транспорті, аграрних професіях та кібербезпеці.

"Один з проектів, пов’язаних з кібербезпекою, ми уже розпочали. Знайшли партнерів, готових співпрацювати через модель дуальної освіти", – додає міністр.

Дуальну освіту випробують на морському транспорті, аграрних професіях та кібербезпеці. Фото photography33/Depositphotos

ЧИ ВСІХ ПРОФЕСІЙ ТОРКНЕТЬСЯ ДУАЛЬНА ОСВІТА

Скоріш за все, що ні. Мова швидше йде про прикладні спеціальності, пов’язані з виробництвом:

"Не уявляю дуальну освіту з фізики чи математики, бо ті ж знання вони отримають в університеті. В педагогічній освіті теж вистачає практики", – пояснює заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.

ХТО ЗА ЦЕ ПЛАТИТЬ

Держава. Але компанії беруть участь у фінансуванні. Наприклад, закуповують обладнання, розповідає Ковтунець. У Херсонську морську академію інвестували 30 мільйонів євро: комп’ютерні тренажери, стимулятори, тощо.

"Ви можете потрапити на місток капітана, потрапити в шторм і вивести з нього корабель", – каже заступник міністра.

Також бізнес може покривати видатки для проведення деяких освітніх заходів.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник переконує, що український бізнес хоче такої співпраці: "Ми готові взяти частину проблем і видатків на себе. Сьогодні в багатьох регіонах є практика співпраці компаній з вишами та училищами. Ми вже інвестуємо у проекти".

ЧОГО ХОЧУТЬ УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ

Роботодавці хотіли б, щоб витрати на підготовку фахівців вони могли внести до витрат на виробництво. Це означає, що ці витрати закладалася б у собівартість товарів або послуг, які пропонує компанія.

[L]МОН таку пропозицію уже вносило, однак ініціатива не знайшла підтримки, розповідає Гриневич:

"Зараз ми маємо певні обіцянки Мінфіну, яке готове спробувати розглянути можливі стимули для бізнесу за умови, якщо ми запропонуємо працюючу модель, де бізнес внесе реальний внесок у підготовку кадрів".

Робоча група, яку МОН створює з Федерацією роботодавців, планує випрацювати дорожню карту підготовки кадрів через дуальну освіту. Перший експеримент анонсують в області машинобудування.

Ірина Андрейців, УП

Титульне фото designpraxis/Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні