"Встигнути до смерті": Як список бажань онкохворої журналістки змінював її життя

Минулого тижня пішла з життя журналістка ВВС Хелен Фоукс, яка своїм прикладом показала багатьом, що часто люди починають робити те, чого дійсно хочуть, лише коли їх підстерігає смертельний недуг.

Хелен Фоукс померла від раку яєчників, йдеться на ВВС.

Про свій діагноз жінка дізналася у 30 років і саме він підштовхнув її попросити зайняти посаду міжнародного кореспондента на радіо ВВС. Тож коли Хелен трохи покращало, вона встигла побувати у відрядженнях у Києві, Белграді, Сараєво та інших містах.

Після повернення до Лондона журналістка була переконана, що подолала рак і навіть спробувала сісти за книгу, щоб розповісти свою історію.

Тоді Хелен почала вести блог, у якому ділилася розповідями, як люди з її оточення реагували на перші невтішні новини, про операцію із видалення пухлин, процес відновлення.

Вона завжди знаходила можливість пожартувати – особливо про втрату волосся й перуки, яких вона не соромилася й одягала на світські події.

Але все пішло шкереберть, коли напередодні святкування Різдва вона дізналася, що рак повернувся і цього разу – назавжди.

[L]Тоді жінка написала у блозі, що швидше за все, помре навіть раніше, ніж думала. Ці новини підштовхнули її до ідеї, яка дуже допомогла, коли їй уперше діагностували рак.

"Встигнути за життя" ("List for Living") – так називався докладний план на 50 пунктів, що вона повинна була зробити до смерті.

"Коли я написала список, зрозуміла, що більшості із запланованого мені ніколи не досягти. Але встигла зробити навіть більше, ніж могла уявити", – писала жінка.

Деякі із 50 бажань було виконати "на раз-два", наприклад, перехилити кухоль пива у барі. Кілька записів стосувалися подорожей – у Рим, в гори Непалу.

Вона також хотіла гайнути у космос, тож її ім’я закарбували на мікрочіпі, який був розміщений на космічному кораблі NASA Osiris-Rex, запущеному у космос у вересні минулого року.

Хелен ганяла на Формулі-1, купила власний будинок і переїхала за місто, бачила Стоунхендж.

У 2013-му її нагородили відзнакою Університету Голдсміта у Лондоні не лише за журналістську працю, а й за вплив, який мав її блог на людей із невиліковними хворобами.

У 2015-му році жінці запропонували пройти експериментальне лікування. Тоді ж дописів у її блозі стало помітно менше. Друзі переконували – це тому, що у Хелен з’явилися справи важливіші.

Після переїзду за місто у кіноклубі жінка познайомилася із Люком, і за зовсім короткий час їхня дружба переросла у щось набагато більше.

Коли стало остаточно зрозуміло, що експериментальне лікування не дало результатів, Хелен уже заледве могла щось писати.

Пізніше вона опублікувала новину, що їй вдалося втілити останнє і найважливіше бажання зі списку "Встигнути за життя" – вийти заміж.

Це був останній допис у блозі, до нього жінка додала світлину з весілля.

"Важливі не роки у житті. Важить тільки, як життя тривало у ці роки", – написала вона.