87 мільярдів на освіту. Гриневич розповіла, скільки "коштуватиме" новий закон
На виконання закону "Про освіту", який планують прийняти на сесійному тижні 11-14 липня, необхідно близько 87 мільярдів гривень.
| Такі кошти мають бути освоєні до 2030 року, повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич |
Саме такі кошти мають бути освоєні до 2030 року, повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами у понеділок, 3 липня.
"Про вартість закону важко говорити. Ця вартість розподілена на 12 років. Найбільша сума, яка додатково потрібна, це за 12-й рік навчання, але цей рік буде, згідно з законом, у 2029-2030 роках.
Також, наприклад, там закладено підвищення зарплати вчителів, яке розподіляється на 5 років. Тобто ця загальна сума вона розписана на роки.
Потрібно розуміти, що немає реформ без інвестицій. Або ми знаходимо кошти, або давайте просто сидіти із тим, що є", – зазначила вона.
[L]Міністр пояснила, що гроші, зокрема, потрібні на підвищення кваліфікації вчителів: "Нам потрібно пропустити через підвищення кваліфікації 20 тисяч вчителів, які будуть брати перший клас у 2018-2019 навчальних роках".
Гриневич додала, що ці кошти ще не погодженні Міністерством фінансів і з цього приводу відбуваються консультації.
"Має бути політична воля. Давайте поставимо собі питання: "Нам потрібен закон "Про освіту"? Якщо потрібен. Значить треба.
Не вдасться профінансувати все в повному обсязі? Значить повільніше все буде йти, але буде хоч якийсь поступ", – сказала міністр.
Водночас, в МОНі уточнили, що на реалізацію концепції Нової української школи – масштабної освітньої реформи – необхідно 3,47 млрд грн.
"Обсяг фінансових вкладень у 2017 році складатиме 1,2 млн грн, у 2018 році – 886,6 млн грн, у 2019 році – 954,1 млн грн, у 2020 році – 1,636 млрд грн", – повідомили у відомстві.
| Розрахунок фінансових ресурсів, які необхідно залучити для реалізації концепції Нової української школи у 2017-2020 роках |
Фінансове забезпечення переходу до Нової української школи здійснюватиметься як за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, так і міжнародної технічної допомоги, коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.
"Ці ресурси є довгостроковою інвестицією, що у середньо- і довгостроковій перспективі дасть значний позитивний ефект для країни", – аргументують у МОНі.
Обсяг фінансування уточнюватиметься щороку під час складання проекту Держбюджету України та місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених розпорядникам бюджетних коштів.
Ольга Ситнік, УП