Нобеля-2018 з хімії дали за роботи над еволюцією ферментів та дисплеем фагів, що продукують пептиди та антитіла

Нобелівську премію з хімії 2018 року вручили за "направлену еволюцію ферментів та роботу над дисплеем фагів, що продукують пептиди та антитіла". 

Це оголосили на прес-конференції Нобелівського комітету у середу, 3 жовтня. 

Нагороджені за це спільно Френсіс Х. Арнольд, Джордж П. Сміт та сер Грегорі П. Вінтер. 

Методи, які розробляли лауреати премії 2018 року, тепер допомагають виробляти екологічно чисті хімікати, випускати нові матеріали, виробляти стійке біопаливо, пом'якшцувати хвороби та рятувати життя.

Цьогорічні лауреати з хімії взяли під контроль еволюцію та використовували ті ж самі принципи – генетичні зміни та відбір – для вивчення білків, які спрацьовували в еволюції людини.

У 1993 році Френсіс Арнольд провела першу спрямовану еволюцію ферментів-білків, які каталізували хімічні реакції.

Ферменти, вироблені за допомогою спрямованої еволюції, використовуються для виробництва всього, починаючи від біопалива до лікарських препаратів.

Інша половина цьогорічної Нобелівської премії з хімії поділена між двома вченими. 

У 1985 році Джордж Сміт розробив метод, відомий як фаговий дисплей, де бактеріофаг – вірус, який заражає бактерії – може бути використаний для розробки нових білків.

Сер Грегорі Вінтер, який розділив нагороду з Смітом, використовував фагові дисплеї для виробництва нових фармацевтичних препаратів.

На сьогодні дисплей фагів продукує антитіла, які здатні нейтралізувати токсини, протидіяти аутоімунним захворюванням та вилікувати рак з метастазами.

Френсіс Х. Арнольд народилася у 1956 році в США. Вона професор хімічної промисловості. Працює на Каліфорнійський університет (Берклі) та Каліфорнійський інститут технологій.

Джордж П. Сміт теж американець. Він народився 1941 року. Закінчив Гарвард, представляє Кембриджський університет (США) та Університет Міссурі.

Сер Грегорі П. Вінтер – британець. Він 1951 року народження. Працює в Кембриджському університеті (Велика Британія).

У минулому році Нобелівську премію з хімії дали за розробку, яка дає змогу зберегти форму біомолекули після заморожування. 

[L]Науковців Жака Дубочета, Йоахіма Франка і Річарда Хендерсона відзначили за "розробку кріоелектроннї мікроскопії для визначення структури з високою роздільною здатністю біомолекул у розчині".

Кріоелектронний мікроском, який розробили вчені, дає змогу, за допомогою методу склеювання, зберегти природну форму біомолекул після їх заморожування.

Журі нобелівського комітету вважає, що "цей метод змінив біохімію, яка переходить в нову епоху".