Безпека дитини, коли вона не з вами: ігри, тренінги, додатки

Мати дитину-дошкільника або молодшого школяра – це нажити особливий вид параної.

Де дитина, коли не з вами? Що з нею? Чи не втрапила вона в якусь халепу?

Навіть найвпевненіших та найспокійніших супермам та супертат хоч зрідка, але діймають такі питання.

Після кожного сюжету по телебаченню про пожежу, напад, вибух чи ще якесь лихо в школі, таборі чи деінде батьківський страх виходить на новий рівень.

Така тривога природня – коктейль з паніки та неспокою замішують любов до малюка, батьківський інстинкт та життєвий досвід.

Але ж що робити, щоб її вгамувати? Як вберегти дитину від халеп?

Засновниця і тренер Школи дитячої безпеки "Lifeschool", психолог Анна Носач розповіла, як навчити дітей діяти у надзвичайних ситуаціях, коли поряд немає мами і тата, та як батькам поводитися, щоб на відстані допомогти дитині в біді.

Раніше я працювала з підлітками, а коли з'явилася власна дитина, діти друзів, то почала працювати і з малюками.

Помітила, що є дуже багато матеріалів по дитячій безпеці, але вони всі теоретичні. Була ідея зробити щось таке, щоб діти не просто знали, що робити в надзвичайних ситуаціях, а могли навчитися себе поводити.

Тільки прочитати – цього замало. Це не мають бути також прості настанови чи слова. Головним завданням є застосовувати знання у практичних вправах, щоб діти точно запам'ятали послідовність дій.  

Все, що ми розповідаємо дітям, особливо дошкільного віку, має бути емоційно забарвленим та цікавим для них. Діти пізнають світ у грі. Ви можете самі вигадувати забавки, які будуть вчити ваших дітей важливим і потрібним речам.

Ось список тих, які пропонуємо ми.  

ІГРИ

Фея і дракон

Гра для дитини удома з батьками. Тато – дракон, який краде дитину. Мама – фея, обов'язково врятує, але для цього її треба дуже голосно покликати, попросити про допомогу, бо інакше вона не прилетить.

Це вчить дитину не боятися кричати, коли на неї нападають. Не лякатися гучності власного голосу, не завмирати.

Пароль

Гра, яка підійде і для школи, і для дому. Можна вигадати сигнал – це може бути звук або слово, почувши які, дитина кидає все і знає, що мусить прибігти до мами або вчительки.

Періодично можна тренуватися, освіжати в пам'яті дитини цей сигнал.

Розбір мультиків

Можна разом з дитиною розбирати ситуації, які трапляються з героями мультфільмів.

Запитувати, що зробив би малюк, як діяв би, чи правильно вчинив герой у мультику, а потім – пояснювати, як треба робити.

Хованки

Ця гра більш корисна для вчителів та вихователів. Коли трапляється якась надзвичайна ситуація, діти часто ховаються. Можна запропонувати пограти з ними в хованки і поспостерігати, куди яка дитина любить ховатися.

Так у разі землетрусу, обвалу, просто ситуації, яка злякає дитину, ми зможемо передбачити, де її шукати, якщо вона відіб'ється від гурту.

Фізичні вправи

Можна навчити дитину правильно рухатися у небезпечних ситуаціях. Наприклад, у натовпі важливо тримати руки, складеними на грудях.

Імітуйте разом з дитиною рух у приміщенні, повному людей. Маленькими кроками зі складеними руками прямуйте до дверей.

Вигадуйте вправи самі – залежно від того, чого саме хочете навчити дитину.

Рух у задимленому приміщенні? Натягніть понад підлогою, наприклад, між столом і кріслами шарфи і дайте завдання дитині пробратися під ними.

Телефонна розмова

Говоріть з дитиною по іграшковому телефону. Ви – лікар, пожежник чи поліцейський. З дитиною або її іграшкою сталася біда. Поясніть, як малюк має розповісти про проблему, щоб приїхала швидка, поліція або пожежна.

Якщо дитина пояснила правильно – "приїжджайте" і рятуйте її та ляльку.

Хочу застерегти батьків – просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.

Тобто, наприклад, якщо дитину кличе хтось гратися з гарною собачкою, або погладити малесенького котика, – дитина може й справді забути те, що їй говорили вдома. Що не можна чіпати чужих тварин, не можна йти з незнайомцями.

У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей ще є дуже важливим дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, важливо знати, що є вчитель, вихователь, няня, куратор, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати.

Одне з універсальних знань, про яке має пам'ятати дитина, – в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.

У місцях, куди постійно ходить дитина (школа, гуртки, дитячий садочок), вона має знати евакуаційний маршрут. З дітьми мають обов'язково проводити тренінги, куди бігти в разі надзвичайної ситуації.

Наприклад, нещодавно я навчала трохи старших дітей в одній із приватних шкіл користуватися вогнегасником. Вони не мають його боятися, навпаки – розуміти, що це знаряддя.

ЩО ЩЕ МОЖНА ЗРОБИТИ, ЩОБ УБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ?

(для подальшого читання скористайтеся стрілочками)

Коли трапляється щось надзвичайне, паніку на малюка можуть наганяти і батьки.

Наприклад, дитина телефонує, нервує і не може чітко пояснити, що відбувається. Мама чи тато від цього хвилюються ще більше. Врешті – втрачається час, який ви могли б витратити на конструктивні поради.

Тому важливо домовитися з дитиною про телефонні розмови в разі небезпеки або проблеми.

Під час дзвінка малюк має одразу відповісти на 3 головні питання: що сталося, де та яка допомога зараз потрібна.

Якщо заздалегідь це обговорити, буде легше відкласти емоції на потім. Потренуйтеся, нехай дитина розповість так про улюблену іграшку, у якої зламалася деталь, загублену річ, поганий настрій тощо.

Діти плутаються у номерах. Це елементарні знання, але більшість справді їх не має. Адже, навіть не всім дорослим, на щастя, доводилося колись звертатися за допомогою до екстренних служб.

В Україні поки не існує єдиного номеру невідкладної допомоги, як от європейська служба 112. Тому лишаються вже звичні:

101 — Пожежники, служба порятунку;
102 — Поліція;
103 — Швидка допомога;
104 — Газова служба;
109 — Довідкова служба

Ці номери можна набирати не лише зі стаціонарного телефону, а й з мобільного також.

Можна зробити яскраву табличку з картинками та номерами служб порятунку. Повісити її на місці, де дитина часто натикатиметься на неї поглядом.

Крім того, варто пояснити малюку, що, не треба боятися в небезпеці телефонувати у службу порятунку. Головне – відповідь на 3 питання: що сталося, де та яка допомога зараз потрібна.

Добре, коли у дитини є кнопковий телефон. Він краще тримає заряд, міцніший, не привертає увагу, а, отже, менше шансів, що його викрадуть.

На телефоні на кнопках зручно встановити швидкий набір. Там – номери людей, які завжди прийдуть малюку на допомогу (батьки, бабуся чи дідусь, старші брати-сестри, сусіди). Крім того, він рідше виходить з ладу.

Якщо у вашої дитини смартфон – на нього можна встановити програми, які допоможуть контролювати місце перебування дитини. Деякі – навіть слухати, що відбувається поряд з дитиною.

Альтернативою смартфону може бути дитячий смарт-годинник з GPS.

ЯК НЕ ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ?

Не залякувати наслідками

Батьки таке люблять – пояснювати у деталях, що станеться з дитиною, якщо вона не послухає.

Тоді у екстреній ситуації дитина згадує собі саме те, що може з нею статися. Й замість того, щоб діяти, – може просто впасти в ступор.

Без "не", але з конкретними порадами

Не потрібно втовкмачувати "не ходи туди", "не роби того", "тільки не так"...

А як? Часто мами і татусі за пересторогами забувають пояснити, як саме діяти. Тому краще пояснювати "що робити, якщо". Пропонувати дитині конкретну послідовність дій.

МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЗАВЖДИ ЗНАТИ, ДЕ ВАШ МАЛЮК

Где мои дети

"Де мої діти" – це сімейний GPS-трекер для безпеки дітей і батьківського контролю. Його можна встановити на телефон або під'єднати до GPS-годинник.

Функціонал: GPS-локатор; звук навколо; гучний сигнал, якщо телефон на беззвучному і дитина не чує вашого дзвінка; контроль батареї;  SOS-кнопка (ви негайно отримаєте тривожний сигнал на своєму телефоні, якщо дитина натисне цю кнопку в разі небезпеки); контроль додатків; контроль прибування до школи та додому; сімейний чат.

Додаток безкоштовний упродовж пробного періоду. Після закінчення цього періоду, безкоштовно ви зможете лише визначати місця розташування дитини online.

Live360

Програма показує місце знаходження членів сім'ї та друзів, які дозволяють це зробити за допомогою налаштуваннь в телефонах. Тому – її можна використовувати не лише для убезпечення дітей, а й, наприклад, під час спільного шопінгу, екскурсій та відпочинку.

Функціонал: GPS-локатор; контроль батареї;  SOS-повідомлення (у разі, якщо власник телефону потрапляє в аварію, три заздалегідь внесених контакти отримають про це сповіщення); можливість створювати кола (сім'я, друзі, колеги); сімейний чат.

Програма безкоштовна. Доступний розширений функціонал платної версії зі збереженням історії перебування, додатком для водіїв з контролем швидкості та інше.

KidsTrack

Кожні кілька хвилин KidsTrack визначає GPS-координати телефону і відсилає їх на сервер. Так ви можете прослідкувати маршрут дитини на карті з комп'ютера.

Функціонал: GPS-локатор; контроль батареї;  дані про точність координат та наявність зв'язку з WiFi; "Розумне" управління частотою визначення місця розташування, в залежності від заряду батареї і безкоштовності інтернет-з'єднання.

ТРЕНІНГИ, ДЕ МОЖУТЬ НАВЧИТИ ДІТЕЙ, ЯК ДІЯТИ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Школа дитячої безпеки "Lifeschool"

Тренінги про те, як навчити дітей безпечної самостійності вдома, на вулиці та в інтернеті.

[L]Проводяться здебільшого за участі батьків, для того, щоб вони бачили, чого саме вчиться дитина та як реагує пропоновані тренером ситуації. Підходять для дітей від 5 до 12 років. Тренінги платні.

Домедична допомога

Курс від хірургів-практиків не лише розповідає про те, як надавати домедичну допомогу. Він демонструє дії, які допоможуть дитині чи дорослій людині до приїзду карети швидкої.

Цей тренінг підходить для батьків та вчителів. Тут їх тренують надавати невідкладну домедичну допомогу та розповідають, як навчити цьому дітей. Курс безкоштовний.

Центр спеціальної підготовкибезпек

Курси цього центру дуже різноманітні – від невідкладної допомоги дитині до поведінки в умовах терористичного нападу.

Розраховані вони на дорослих, які вже пізніше можуть адаптувати їх для власних дітей. Тренінги платні.

Людмила Панасюк, УП