Декрет для тата

У сім’ї народилося немовля. Чоловік з перших же днів пропадає на роботі, а дружині доводиться самій звикати до нового життя — недосипати і доглядати дитину ледь не цілодобово. Знайома історія?

Щоб допомогти молодим сім’ям адаптуватись до народження дитини, у Procter & Gamble оплачують 8-тижневу відпустку для новоспечених татусів. 

До Дня Батька розповідаємо історії трьох співробітників компанії, які скористалися цією нагодою.

Програму "Share the care" ("Розділи піклування") у Procter & Gamble Україна запустили з 1 липня 2019 року. Будь-який співробітник, що став батьком, може отримати 8-тижневу оплачувану відпустку, щоб побути з дитиною та підтримати дружину у декреті.

Відпустку можна розбити на частини, але треба використати протягом двох років після народження малюка.

"Згідно з дослідженнями, в перші півтора року після народження між дитиною і батьками формується міцний емоційний зв'язок. Це позитивно впливає як на фізичне здоров'я, так і на когнітивний розвиток малюка. Саме тому так важливо, щоб мама і тато разом могли розділити турботу про нового члена родини і проводили з ним більше часу. Це невід'ємне право обох батьків. Суспільство змінюється, і ми бачимо готовність багатьох батьків розділити турботу у своїй сім'ї", — говорять у компанії.

Можливістю отримати 2-місячну відпустку скористались вже 6 співробітників Procter & Gamble Україна. Ось історії трьох із них.

Коли молодша донька 35-річного киянина Олега Рибака Софія мала от-от з’явитись на світ, він вже знав: поїде на пологи та буде жити в палаті з дружиною, поки її не випишуть.

"Це був кесарський розтин, вже другий. Я ще з минулого разу розумів, як важко і боляче жінці в перші тижні. Після операції їй було важко навіть встати з ліжка. Тому важливо було, щоб хтось міг хоча б подати їй доньку. До того ж, прямо в пологовому можна оформити дитині реєстрацію та отримати бебі-бокс. Елементарні речі, які, втім перетворюються на випробування, якщо жінка після операції, — говорить він. — Тому прийняли рішення, що я буду жити з нею в пологовому. Для неї так було значно легше — і морально, і фізично".

Старшій доньці Олега, Анні, чотири. Після її народження в Олега був лише тиждень відпустки. Як тільки дружина приїхала додому з немовлям, йому довелося йти на роботу. Це було непросто — адже відновлення жінки після операції триває не менше ніж місяць.

Олег працює на заводі Procter & Gamble Україна з 2011 року, очолює один з відділів. Коли дізнався, що тепер можна буде взяти оплачувану відпустку на кілька тижнів — дуже зрадів.

"У дружини матір вже померла, а мої батьки живуть на західній Україні, вони приїхати теж не могли, — говорить він. — Тому якби не моя відпустка, дружина лишилася б одна з двома маленькими дітьми після операції. Навіть не уявляю, як би вона справлялась. Дуже круто, що я мав можливість лишитися і допомогти".

Поява другої дитини принесла купу несподіваних задач. Навіть маючи досвід батьківства, Олег дивувався: "Такі проблеми повилазили, про які я й подумати не міг!".

Наприклад — ревнощі старшої доньки до новонародженої сестри.

"Стикнулися з тим, що коли народжується друга дитина, старша починає ревнувати та ображатись, бо вся увага до немовляти. Для старшої це було емоційне потрясіння, — розповідає він. — Ми зрозуміли це у перші ж дні і змінили стратегію. Поки я взяв на себе молодшу дитину, дружина бавилася зі старшою. Треба було зробити так, щоб вона прийняла і полюбила сестру. Врешті ми їй розповіли, що це її найкраща подруга, треба лише почекати, коли вона підросте. Все вдалося, старша зараз неймовірно любить молодшу".

Ще однією раптовою проблемою стало те, як дружині відвести старшу дитину в садочок, коли чоловік на роботі. Експериментували, поки він мав змогу бути поруч і допомагати. 

"Здавалося б, проста задача. Але у нашого садочка три поверхи. Візочок на третій поверх не завезеш, його треба лишати на вході. Старшу дитину треба вести за руку, а як тоді бути з меншою? — розмірковує Олег. — Вирішили купити люльку-переноску, у якій можна було б нести немовля. І таких задач в перші тижні було багато".

У відпустці Олег Рибак був три тижні. Другу частину планує взяти наступного року, щоб поїхати кудись із сім’єю. Так дружина зможе трошки розвіятись та змінити оточення. А менша донька якраз підросте настільки, щоб було не страшно брати її в подорожі.

"Вважаю, що в наш час чоловік просто мусить доглядати дитину нарівні з жінкою. Ми ж двоє батьків, значить і дитину маємо доглядати разом. Навіть не розумію, які тут можуть бути питання, — говорить Олег. — Наша перша донька в перші місяці життя часто плакала і спала тільки на вулиці. Тоді я брав візочок і йшов з нею гуляти. Розумів, що дружині треба переключитись, відпочити та побути в тиші. Якщо ти любиш свою дружину і відчуваєш її потреби, ти це робитимеш. Не уявляю, як може бути інакше".

8 років тому, коли в Олександра Митюка з’явився перший син, Владислав, його дружині було непросто.

"Ледве домовився, щоб взяти три вільних дні, — згадує. — Доводилось перший час просити дідусів, бабусь та навіть друзів, щоб допомагали".

Тому коли перед народженням другої дитини Олександр дізнався, що можна взяти 8 тижнів відпустки, зрадів і здивувався. За 8 років він встиг змінити роботу. Зараз йому 33, працює техніком на виробничій лінії заводу Procter & Gamble Україна в Борисполі.

Коли на підприємстві запровадили таку можливість, дружина Олександра якраз була вагітною — у грудні мав народитись син Назар. Відпустку вирішив розділити на дві частини — місяць відразу, і місяць потім.

"Поки дружина займалась Назаром, я приділяв увагу старшому сину, Владу, — розповідає Олександр. — Якби не було такої можливості, взяв би тиждень чи два за свій рахунок або за рахунок планової відпустки. Бо з досвіду вже знаю, що перший час просто необхідно побути вдома".

Коли родичі Олександра дізнались, що на новій роботі Олександра оплачують 2-місячну відпустку, вони не могли повірити. На більшості українських підприємств такого не бачили.

"Потрібно було з’їздити за дитячим ліжечком та електронними вагами, допомогти по господарству, приготувати їжі, а старшого відвести в школу та на секції. Бо у дружини не було часу навіть на те, щоб приготувати обід", — розповідає він.
Завдяки відпустці, Олександр зміг возити дружину та молодшого сина на огляди в приватну клініку.

"У нас є страховий поліс, за яким можна було вибрати будь-яку клініку. Обрали приватну, якій довіряємо. Але ми живемо в Борисполі, щотижня возити до Києва дитину на плановий огляд дружина б сама не змогла, — говорить він. — Тому моя відпустка була дуже доречною. Зараз огляди вже раз на місяць, можемо підлаштовуватись під мої вихідні".

Олександр продовжує брати активну участь в житті дітей — присвячує їм увесь вільний час. В екстрених ситуаціях підключають бабусь та дідусів.

"Коли на руках маленька дитина, просто необхідно, щоб хтось був поруч, — говорить він. — Можливість взяти відпустку нам дуже допомогла. Дружині було значно простіше, ніж в перший раз. Навіть не можна порівнювати, наскільки!". 

35-річний Володимир Мирошниченко працює в Procter & Gamble Україна вже 11 років. Зараз він провідний інженер-електронік. Його син Саша народився у серпні минулого року. Це перша дитина в сім’ї.

"Життя змінилося кардинально. Син народився з великим шилом в одному місці, — сміється Володимир. — Чесно кажучи, я думав, що буде простіше: посадив дитину на руки і все, що їй ще треба? Але син погано спить уночі і нескінченно щось вимагає. Йому усе цікаво — скрізь суне пальці, відкриває усі ящики, тільки встигай ловити. Проте я насолоджуюсь навіть його плачем. Хоча життя стало важчим, все одно я щасливий".

У травні, коли Володимир пішов у відпустку, його сину було 9 місяців. Мати, яка більшу частину цього часу доглядала дитину сама, була знесилена. Починали здавати нерви.

"Дружині було дуже важко. Тривале недосипання далося взнаки. Я відчував, що їй починає "зносити дах", — розповідає Володимир. — Дружина заморювалася, дратувалася, між нами зростала напруга".

Коли почув про можливість взяти додаткову відпустку по догляду за дитиною, здивувався, говорить він. Узяв місяць — половину можливого терміну. 

Протягом відпустки Володимир з дружиною Мариною встановили чергування. Так обом вдавалося виспатись. До обіду чоловік проводив час із дитиною, потім — їздив на закупівлі продуктів та займався домашніми справами. На роботу не викликали жодного разу, поставилися з розумінням.

"Колектив у нас адекватний, намагались не турбувати. Лише 2 рази подзвонили колеги, щоб дещо уточнити. А керівництво не дзвонило жодного разу", — говорить він.

Місяць, проведений із сім’єю, він згадує з теплотою.

"Я встиг побачити, як у Саші виросли перші зуби і як він навчився активно повзати. Навіть погуляти вдень з дитиною було за щастя, раніше я міг це зробити тільки на вихідних, — говорить Володимир. — Здавалося б, лише місяць, але стільки всього відбулося! Хоча час пролетів, наче мить"

Додає — навіть не очікував, що догляд за дитиною займає стільки часу.

"За цей місяць я зрозумів, наскільки важко дружині! Зазвичай я просинаюсь о 6 ранку та збираюсь на роботу, поки син ще спить. Навіть не знав, як це — коли дитина просинається і посміхається тобі. Повертаюсь з роботи зазвичай о 18-й. Я фактично не бачив, як росте мій син. Ніколи б не подумав, що дитина — це настільки важко!", — розповідає Володимир.

Можливість трохи розвантажити дружину та дати їй відпочити дуже допомогла. Дружина Володимира прийшла до тями, відіспалась та змогла трохи відволіктись. "Це дуже нас зблизило", — говорить він.

"Я дуже вдячний компанії за таку можливість, це був прекрасний момент у житті, який багато чому мене навчив, — розповідає Володимир. — Другий місяць відпустки планую взяти наступного року. Звозимо Сашу на море".

Автор: Тетяна Гонченко

Ілюстрації: Даша Дот