Мені потрібні мої ліки: як карантин оголив проблему реєстрації препаратів в Україні
– Добрий день, скажіть, будь ласка, я можу замовити "Сабрил"?
– Ні.
– Чому?
– Що значить чому? Кордони з Італією закриті.
Коли я переповідала цей діалог Олесі Яскевич – мамі 14-річного Матвія, який весь час потребує ліків від епілепсії, вона посміхнулась і сказала: "Не варто ображатись на таку розмову. Це у неї вже точно не перший дзвінок".
"Сабрил" (діюча речовина вігабатрин) – це препарат, який використовують для лікування важких форми епілепсії.
І цей препарат не зареєстрований в Україні.
Ви не зможете купити його в жодній легальній аптеці.
Єдина можливість отримати цей препарат – дістати його в іншій країні, самостійно або через перекупників.
І якщо "Сабрил" потрібен дитині, то його шанс на лікування, як виявилось з початком пандемії, залежить не лише від грошей, а й від відкриття кордонів.
Матвій, за долею якого "Українська правда. Життя" стежить з 2017 року, не може жити без цих ліків.
Закрутити "Сабрил" на зиму
З родиною Матвія ми зустрілись на Русанівській набережній.
Він йшов з татом трохи попереду нас, в руках у нього була тростина – Матвій незрячий, і весь світ для нього – це звуки, запахи та доторки.
"Він любить розрізняти звуки, – каже Олеся. – Він зараз чудово розуміє, що дзижчить саме газонокосарка, а не щось інше".
Матвію 14 років. Це красивий хлопчик, стильно одягнений у стилі смарт кежуал.
Наразі він добре ходить, починає розмовляти, аналізувати події, розуміє, коли до нього звертаються.
Він ввічливо вітається зі мною на початку зустрічі та сором'язливо притискається обличчям до татового живота.
Матвій відвідує школу соціалізації для підлітків з комплексними порушеннями розвитку.
Це проєкт ГО "Бачити серцем".
Цю організацію заснувала Олеся й опікується вона не лише потребами дітей, але й організовує майстерню для молодих людей з інвалідністю, де дівчата та юнаки спілкуються, знайомляться, живуть тим насиченим життям, яким мають жити всі молоді люди.
"З початком карантину ми все швидко перевели в формат онлайн, але дітям дуже не вистачає спілкування.
Матвій зранку сідав за стіл, і…? Він не розумів, чому немає звичайної рутини?
Тому попри жорсткий карантин на початку березня ми щодня все одно виходили гуляти", – розповідає мама хлопчика.
| Судоми – це замкнене коло. Якщо у людини важка епілепсія, то з кожним нападом клітини мозку вмирають і більше не відновлюються. І поступово людина починає регресувати. Всі ілюстрації: Надія Михайлова |
Олеся часто пише глибокі пости про власний досвід материнства, які часто завершуються фразою: "Мораль? Її немає".
Яка може бути мораль?
Її материнство, як і материнство будь-якої іншої мами – це просто безумовна любов до сина та бажання зробити так, щоб він був здоровим та щасливим.
"Він вперше свідомо сказав слово "мама" у 10 років. І це був просто вибух емоцій.
До цього все було не так", – розповідає вона.
За словами Олесі, судоми – це замкнене коло. Якщо у людини важка епілепсія, то з кожним нападом клітини мозку вмирають і більше не відновлюються. І поступово людина починає регресувати.
А навчання може провокувати судоми. Отож, поки дитина не зайде в ремісію, їй неможливо опановувати нові навички.
Але якщо ремісія припиниться, то всі набуті вміння людина буде поступово втрачати.
"Спочатку в нього погіршиться пам'ять.
Потім він стане дратівливим.
Стане гірше спати.
Мова буде незрозумілою. Він просто втратить все, що так важко напрацьовував весь цей час", – каже Олеся.
[BANNER1]
Завдяки прийому "Сабрилу", Матвій не має нападів вже 5 років.
Перерва у прийомі препарату недопустима. Як пояснює дитячий невролог Ірина Гордієнко, зупинити судоми – це повністю реалізувати потенціал дитини.
"Це абсолютно інша якість життя для родини.
Дитина може повністю адаптуватись для життя в соціумі.
Судоми – це та ситуація, коли ми всіма способами шукаємо саме той препарат, який зможе їх зупинити", – додає вона.
Гордієнко пояснює, що при деяких синдромах, які викликають судоми, "Сабрил" – це препарат, з якого необхідно розпочинати лікування, щоб отримати максимальну ефективність:
"В Україні батьки таких дітей до того, як дійдуть до "Сабрила", пробують по три-чотири різних препарати.
В результаті у дитини розвивається резистентність до протисудомних ліків в принципі.
Якщо ми починаємо не з тих препаратів, то "Сабрил" буде діяти вже не так ефективно".
Дитячий епілептолог Олег Крушинський додає, що може трансформуватись і сам синдром:
"Іноді поки ми шукали певні ліки – синдром трансформувався і людина вже потребує інших ліків", – каже він.
Отож доступ до різноманітних препаратів вкрай важливий.
Олеся розповідає, що коли почалася пандемія, вона відчула, що ситуація серйозна, і тому закупила велику партію ліків наперед.
"Їх вистачило Матвію до липня.
Зараз, коли кордони відкрилися, я знову закупила велику партію препарату. Я просто "закручую" "Сабрил" на зиму. Не бачу іншого виходу.
Ми в родині жартуємо, що такі запаси нам будуть коштувати пів машини", – каже Олеся.
| На початку березня батьки дітей з епілепсією зустрічались з керівництвом МОЗ, щоб підняти питання реєстрації ліків |
Інтуїція Олесю не підвела: з закриттям кордонів перекупники підняли ціни на ліки в 3-4 рази.
У квітні місяці вона навіть написала гнівний пост, де розповіла, що один з перекупщиків хотів продати препарат вартістю 70 євро за 410.
Проте не всі батьки так швидко зорієнтувались, щоб запастися.
А у когось банально не вистачає грошей закупити відразу велику партію препаратів.
"Ми навіть позичали пачку "Сабрилу" одній мамі. Бо їй запропонували купити упаковку за 6000 гривень.
Упаковки вистачає на місяць. Це ж нереально!
Взагалі, я вже навчилась нічого не планувати. Зараз у мене ліки є – і добре", – розповідає Олеся.
А МОЗ і нині там
На початку березня батьки дітей з епілепсією зустрічались з керівництвом МОЗ, щоб підняти питання реєстрації ліків.
Якби препарати були зареєстровані, то й катастрофи з доступом до них не було.
"Розумієте, – каже Олеся, – я не прошу давати мені ці ліки безоплатно.
Я готова їх купити, але мрію одного дня просто зайти в аптеку і придбати препарат".
В квітні мережею прокотився флешмоб #меніпотрібнімоїліки. А в травні була зареєстрована петиція з вимогою зареєструвати 12 препаратів включно з "Сабрилом".
"Вже вересень, але жодних дій для реєстрації не зроблено.
Нам дали зрозуміти, що це наразі не на часі. "А ви ж якось викручувались? Ну, викручуйтесь далі", – каже Олеся.
Матвію дуже важливо приймати саме брендові препарати, конкретного виробника.
"Я не ризикну перевести його на якісь інші препарати. Я бачила випадки, коли це погано завершувалось і у дитини розпочався рецидив судом.
Я просто не наважусь ризикувати. Воно того не варте", – каже вона.
Невролог Гордієнко додає, що перервати прийом "Сабрилу" – це катастрофа.
"А в Україні навіть немає генериків цього препарату", – каже вона.
| В Україні щонайменше 400 дітей потребують незареєстрованих в Україні препаратів |
Інша проблема – це статистика. Її ніхто не веде, а фармацевтичним компаніям потрібна статистика: щоб зайти на ринок, необхідно оцінити, наскільки це може бути вигідно для виробника.
Громадські організації проводять власні опитування.
За словами Олесі, їхнє дослідження виявило, що в Україні щонайменше 400 дітей потребують незареєстрованих в Україні препаратів.
"Коли ми показали ці цифри МОЗ, то нам сказали, що готові закупити 400 упаковок, але нагадаю, що однієї упаковки вистачає на місяць.
Препарат варто приймати все життя. Але в результаті навіть цієї кількості не було закуплено", – розповідає Олеся.
Не лише "Сабрил"
Ліків, які неможливо купити в Україні, а з новим закриттям кордонів не можливо буде придбати в принципі – набагато більше.
Якщо "Сабрил" треба приймати дуже тривалий період часу, то є ліки, які рятують в екстрених ситуаціях.
Олеся просить у Матвія дозволу щось взяти в його сумці та показує мені невелику сріблясту упаковку з надписом "Діазепам".
"Ці ліки допомагають швидко зняти судоми. Це перша допомога.
Нам про них розповіла знайома. Їх ми купили теж за кордоном.
Одна упаковка коштує 25 євро, у цієї термін дії скоро спливає, але я теж запаслась цим препаратом про всяк випадок", – каже вона.
У нашій країні напади екстрено знімають іншим препаратом, більш токсичним, для якого важко розрахувати безпечну дозу.
Остання така ін'єкція завершилась для Матвія коматозним дводенним сном:
"Ми тоді викликали "швидку", йому вкололи цей препарат.
Коли через декілька годин Матвій не прокинувся, ми знову зателефонували 103.
В такому стані коматозного сну він пробув два дні. В лікарні зробили висновки, що препарат для нього виявився занадто токсичним".
[BANNER2]
"Мені вводити ін'єкційно препарат, коли у Матвія напад – дуже важко. Одного разу я просто погнула голку шприца.
"Діазепам" у мене в ректальній формі, що, звичайно, вже не дуже зручно, коли дитині 14 років, але у світі їх випускають також у вигляді спрею, що, звичайно, зручніше, але й дорожче.
Дістати "Діазепам" в Україні – нереально".
Проблема з реєстрацією ліків – це не лише біль батьків.
Це й біль лікарів, які не можуть надати максимально ефективну допомогу.
"Мені, як дитячому неврологу, дуже важко пояснити з морально-етичної точки зору всю ситуацію, яка склалася, – каже дитячий невролог Ірина Гордієнко.
З одного боку, є юридична сторона: препарат має бути сертифікований, дозволений до використання в Україні.
З іншого боку – я знаю, що інші препарати та схеми лікування, які використовують за кордоном. І вони більш ефективні. Але з юридичної точки зору я не можу їх виписувати.
Етична проблема виникає тоді, коли батьки теж знають про інші ефективні препарати й кажуть: лікарю, ну давайте спробуємо".
Тоді перед лікарем постають й інші проблеми: а як батьки дістануть ці препарати, особливо зараз, в умовах карантину?
"І це жахливо.
Я лікар, і я хочу бути професійною, прогресивною та призначати максимально ефективне лікування для своїх пацієнтів.
Проблема не лише з "Сабрилом". Є й інші важливі протисудомні препарати, які не зареєстровані у нас.
Також це стосується гормону Synakthen Depot.
Мало того, що я не знаю, як батьки цей препарат перевозять, чи витримують вони температурний режим.
Підбирати дозу, схему та починати введення важливо під наглядом лікаря в умовах стаціонару", – пояснює Гордієнко.
Проблема в тому, що в стаціонарі не мають права вводити не зареєстровані в Україні ліки, тому, за словами невролога, батьки або звертаються до клінік за кордоном, або знаходять лікаря, який візьме на себе ризик робити це вдома.
| Матвію 14 років. Він красивий та стильний хлопець |
Як розповідає дитячий епілептолог та батько дитини з епілепсією Олег Крушинський, лікарю, який працює з епілепсією, завжди не вистачає інструментів.
"Протиепілептичні препарати не є однаковими.
Кожен препарат – це інструмент в руках невролога або епілептолога.
Чим більше в тебе інструментів – тим більше в тебе можливостей допомогти.
І розмова про те, що давайте обмежимось такими препаратами, а інші не будемо реєструвати – це просто несерйозно.
Кожен препарат може мати свою нішу. Навіть якщо ця ніша буде дуже вузькою", – пояснює він.
***
В серпні 2020 року редакція "Української правди. Життя" вислала в МОЗ запит з питанням, чи збираються вони сприяти реєстрації протисудомних препарати в Україні.
Окрім "Сабрилу" ми запитали й про інші протисудомні ліки, не зареєстровані у нас.
На це в міністерстві відповіли, що розуміють соціальну важливість "Сабрилу" і "звернулися до ТОВ
"Санофі-Авентіс Україна" з пропозицією реєстрації лікарського засобу "Sabril". Наразі, компанія здійснює підготовку реєстраційного досьє для подачі
відповідної заяви про державну реєстрацію лікарського засобу протягом 2020 року."
Проте що буде з іншими ліками, не лише Сабрилом — невідомо.
Чи зможуть батьки здійснити через три місяці просту мрію: зайти в аптеку і купити препарат, від якого залежить життя дитини та не боятись закриття кордонів і карантину?
Нам залишається лише сподіватись, що так.
Мораль? Її немає.
Наталія Бушковська, УП.Життя
Цей матеріал був створений в рамках проєкту Фонду Thomson Reuters "COVID-19 Hub з висвітлення пандемії і її наслідків в країнах Східного партнерства" за підтримки Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії.
Вас також може зацікавити:
Від початку і до кінця: як в Києві допомагають важкохворим дітям
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.