В укритті, під час евакуації, коли батьки йдуть на війну: як говорити з дитиною. ВІДЕО
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитесь в укритті?
Як краще говорити з дитиною під час евакуації?
Як підібрати слова, якщо хтось з батьків пішов на війну?
Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки підготувала короткі відео з відповідями на важливі питання.
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
Нам потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей, навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз у нашій країні війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога.
Робити акцент: "Наша армія дуже сильна".
Пояснити сигнали сирени: "Коли ти чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають".
Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці.
Які слова нам обирати: "Я дорослий, я тебе захищу, я з тобою. У нас є план, я знаю, що робити. Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає".
Не соромити за страх, дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими, навпаки – бадьорити: "Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой, ти моя героїня".
Переміщуючись в укриття, взяти із собою іграшку чи іншу улюбену річ, чи стискати руку. Або зробити з хусти мотанки. Просити дитину, щоб обійняла нас міцно-міцно.
Робити будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Можна бити стіну, упиратися в стіну.
Треба напрявляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в Tik-tok, не реагувати. Це їх спосіб впоратися з напругою.
Варто дати їм конкретне доручення і дати можливість проявити емоції.
Важливо разом співати і надати дитині можливість в малюванні, ліпленні, складанні лего, трансформувати напругу.
Уявити себе, сім'ю, місто, країну під веселкою, під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт, варто розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і солодкий чорний чай. Взяти на руки, похитати, почати співати пісню, яку він пам'ятає. Звертатися на ім'я, говорити: "Мама й тато поруч".
Потім дати пограти тетріс на телефоні чи пограти в "Дартс". Або гру, пов'язану з просторовим сприйняттям.
Якщо батько чи мати захищає країну
Нам треба бути готовими до будь-яких емоцій дитини – до її істерики, крику, благань не йти.
Відчуйте, будь ласка, силу свого наміру і силу своєї любові. Це буде зовсім істотним, якщо ви самі проявлятимете емоції. Але, будь ласка, не заперечуйте емоції дитини.
Нехай вам вистачить любові і сил не сердитися і не відсторонюватися від її проявів.
Ви можете сказати: "Твій батько/твоя мати – герой/героїня. Завдяки йому/їй зараз так багато людей, дітей та дорослих можуть бути у безпеці. Для батька/мати найважливіше, щоб ти міг/могла стати щасливим/щасливою.
І за тебе, і за всіх дітей України вони зараз дають відсіч ворогам. Він/вона – герої, і ти герой/героїня. Тобі так складно, але ти так тримаєшся. І я дуже вдячний/вдячна тобі за це.
Мені найбільше в світі хотілося б бути весь час поруч із тобою. І моя любов завжди у тобі, у кожній твоїй клітинці. Прислухайся до серця".
Ви можете покласти руку на серце дитини.
"Ти чуєш, воно каже: "Люблю, люблю, люблю." І моя любов завжди в тобі, де б я не був. Я зроблю все можливе, щоби бути з тобою і щоби ми перемогли".
Міцно обійміть дитину. Можливо, сфотографуйтеся з нею, щоб у дитини була можливість у будь-який момент спиратися на ваш образ.
Якщо це можливо, дайте дитині свою річ. Будь-що: браслет, пояс, брелок. Це – ваша матеріальна частка. Обіцяйте, що при можливості будете виходити на зв'язок.
Не йдіть не попрощавшись. І обов'язково бережіть себе.
Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною
Перший етап. Інформація
Дитині важливо сказати: "Ми робимо все можливе, щоб ти був у безпеці, щоб ми були у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати у безпечне місце. В інше місто чи країну. Ми будемо весь час із тобою. Разом з нами їде дуже багато дітей та дорослих. Ми їхатимемо поїздом/машиною/ автобусом.
Нас зустрінуть дуже добрі люди і допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола нас хороших людей? Набагато більше, ніж поганих".
В цей момент важливо, щоб ваш голос звучав стійко та впевнено. Реакції дитини можуть бути різними. Важливо бути готовими до того, що дитина розплачеться і скаже, що не хоче залишати будинок, друзів та іграшки.
Ми підтримуємо її почуття: "Мені теж дуже сумно і мені так шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я могла, я б усе зробила, щоб війна припинилася і все було як раніше.
Дивись, який ти герой. Ти нам так допомагав і був таким сміливим. Зараз нам дуже важлива твоя допомога, щоб ми були в безпеці.
Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім ми повернемося до нас додому. Я тебе дуже любою і ми обов'язково впораємось".
Якщо це можливо, запитайте: "Що б ти хотів взяти з дому, найважливіше?"
"Хочеш, я сфотографую будинок?" – якщо будинок цілісний.
Дитина може запитати: "ми їдемо назавжди?" Важливо відповісти, що ви не знаєте, на скільки. Можна відповісти: "Доки не стане безпечно".
Якщо дитина питає: "А де ми будемо жити?" – скажіть обов'язково те, що вам відомо. Може так: "У нас буде тимчасовий будинок. Можливо, ми житимемо з великою кількістю людей".
Коли дитина питає: "А я не побачу більше своїх друзів?" – ми можемо відповісти: "Я впевнений, що побачиш. І ми зможемо їм дзвонити та писати. А ще у тебе неодмінно з'являться нові. У тебе будуть і старі, і нові друзі".
Якщо батько дитини залишається в Україні, ми можемо сказати: "Ми їдемо з тобою вдвох. Тато приєднається як тільки зможе або ж ми до нього повернемося.
Він буде робити все можливе, щоб скоріше бути з тобою, бо ти – його сонечко і він тебе дуже любить. Твій тато – герой, як і ти. Ми будемо молитися за тата і наша любов буде з ним, а його з нами".
Дитина може плакати, кричати. Намагайтесь витримати її почуття без осуду та відчуття провини. Коли дитина заспокоїться, ми можемо спитати: "Яку іграшку ти хочеш взяти з собою?"
Якщо ви їдете в іншу країну, візьміть, будь ласка, кілька книг, які були б написані вашою мовою. Це буде дуже важливо. Дорогою показуйте дитині фотографії цієї країни.
Другий етап. Правила
"Зараз дуже важливо, щоб ти нам у всьому допомагав. Ти робитимеш те, про що ми тебе просимо, будеш завжди поруч, нікуди не тікатимеш, ні з ким чужим не йдеш, постараєшся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися?"
І обов'язково потиснути дитині руку: "Дякую, я знала, що на тебе можна покластися".
Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують.
Покладіть у кишеню дитині лист з її та вашими даними.
Дайте дитині доручення, яке їй під силу. Наприклад, стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.
В дорозі
Дитині важливо відчувати нашу опору. Перша опора – це дотик. Частіше торкайтеся її. Друга – ваш погляд. Дивіться на дитину як тільки можливо лагідно, як ви вмієте. І ваш голос. Розмовляйте з ним/нею, співайте пісні.
Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, тривожною, примхливою, млявою. Це – нормальні реакції.
Будь ласка, якщо дитина скаржиться, слухайте її не перебиваючи, не виправдовуючись, даючи можливість спертися на ваше терпіння та розуміння.
Дитині важливо чути: "Дякую за те, що ти так допомагаєш нам у дорозі. Я бачу, як тобі складно, але ти справляєшся".
Якщо є щось, що ви робили у цей час, на який потрапляє дорога, регулярно, обов'язково повторюйте це у дорозі: читайте казку перед сном, співайте пісню, обіймайтеся. Вимовляйте слова, які для вашої дитини звичні. Можливо, це секретні слова у вашій сім'ї.
Це дасть дитині відчуття стабільності. Придумайте кілька ігор, в яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини. Можна дати їй завдання фотографувати дорогу.
Постарайтеся в дорозі поговорити про тварин, у яких будиночок завжди з собою; наприклад, равлик: "Де б ця тварина не була, вона вдома. Уяви, що ти равлик. Зроби "чик-чирик, я в будиночку"".
По приїзді
Скажіть дитині: "Ось ми й в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Зараз будемо знайомитися з нашим новим будинком. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи сподобається він тобі і мені. Але ми зможемо його зробити нашим.
Ми з тобою – як равлики. Наш будинок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов'язково все буде добре, де б ми не були".
Бережіть себе і нехай у всіх нас все буде добре.
Вас також може зацікавити:
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.