Квадрокоптери, Android-застосунки, екопроєкти: що винаходять і досліджують юні українські науковці

18 липня відбувся фінал Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України – найбільшого інтелектуального конкурсу країни.

До нього долучилася рекордна кількість учасників – 1538. Діти досліджували альтернативні джерела енергії, історичні факти, особливості декількох іноземних мов, а також пропонували освітні екопрограми та технічні засоби для розмінування.

"Українська правда. Життя" разом із МАН розповідає про деяких учасників і їхні проєкти.

Ангеліна Троша розробила проєкт для просування екосвідомості

Ангеліна Троша

Нагорода: золото в категорії "Філософія та суспільство"

Сутність проєкту: "ЕкоГлухів" – проєкт про екологічну свідомість, який популяризує знання про побутові відходи, їхній шкідливий вплив на довкілля та здоров’я людини й мотивує сортувати сміття. Це перший освітній екопроєкт міста, який охоплює учнів усіх шкіл.

Протягом 5 років Ангеліна з однодумцями проводили різноманітні екологічні заходи, до яких намагалися залучити якомога більшу кількість жителів громади. Досвід, отриманий за цей час, знадобився Ангеліні для створення нового проєкту – "ЕкоГлухів", який підтримали ЮНІСЕФ спільно з Фондом "Професійний розвиток Харкова" та ING Bank.

Ангеліна з командою розробили курс для учнів 3–6 класів, який передбачає інтерактивні екоуроки, виконання практичних завдань за допомогою спеціально створеного мотиваційного зошиту та фінальний екоквест.

Ідея проєкту – в тому, що самі учні стають викладачами одне для одного. Через таку педагогіку рівності діти краще засвоюють інформацію. "ЕкоГлухів" – не лише теоретичний матеріал, а й практика, що допомагає опанувати навички свідомої екоповедінки.

Напрацьовані матеріали стануть у пригоді й іншим освітнім ініціативам і допоможуть запустити такий проєкт у будь-якій громаді. На сьогодні участь у програмі взяли більше ніж 700 учнів з усіх шкіл Глухова, а також декількох закладів освіти інших міст.

"Бажання розвиватися як екологічно розумні, відповідальні та культурні особистості та навчати цього молодь мотивує нас щодня рухатися вперед до нових цілей і створювати щось корисне для природи та суспільства. Окрім того, коли ми досягаємо цілей і бачимо, що наші дії мають силу, з’являється ще більш непереборне бажання змінювати себе, нашу прекрасну країну та світ на краще", – додає Ангеліна.

Детальніше про проєкт Ангеліни – тут.

Денис Громовий розробив застосунок на Android для цифрової ретуші світлин

Денис Громовий (зліва)

Нагорода: золото в категорії "Мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми"

Сутність проєкту: застосунок дозволяє реабілітувати відскановані старі світлини через ретушування тріщин на них.

Ідея проєкту з’явилася в Дениса випадково, коли йому довелося відреставрувати у Photoshop два десятки старих фотографій. Тоді він замислився, що цей процес було б добре автоматизувати. Та перш ніж винаходити щось нове, вирішив дослідити вже наявні застосунки для реставрації світлин. Він виявив їхні недосконалості, а відтак почав розробляти власний застосунок, що був би апдейтнутою версією всіх доступних.

"Для мене найбільш цікавим етапом роботи над проєктом був момент, коли завдання вже чітко поставлене, але ні засоби його виконання, ні формат реалізації не визначені. Саме тоді ти повністю занурюєшся у проєкт, живеш ним, саме тоді народжуються найкращі ідеї. Провідником у світ науки та людиною, що мене надихала на працю, є мій науковий керівник Юрій Сергійович Білогородський. Він любить цей проєкт і жив ним не менше, ніж я", – розповідає Денис.

Найближчим часом Денис планує вдосконалювати застосунок і стартувати його просування в Google Play.

Детальніше про проєкт Дениса – тут.

Ігор Клименко розробив безпілотний літальний пристрій для зачистки аграрних територій від вибухонебезпечних предметів

Ігор Клименко

Нагорода: золото в категорії "Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології"

Сутність проєкту: коптер-міношукач дистанційно віднаходить вибухонебезпечні предмети завдяки електромагнітному й оптичному дослідженню поверхонь. Квадрокоптер може знаходити різні типи мін, а головне його завдання – передавати точні координати знайдених об’єктів саперам.

Про роботу над квадрокоптером Ігор замислився ще 2014 року:

"Тоді я відвідував курси робототехніки, де дізнавався про нові технології. Водночас на території нашої держави вже розпочалися воєнні дії. Я дізнався, що серйозною проблемою для військових є міни, а тому почав думати, що я міг би створити для того, щоб зберегти життя нашим людям на сході".

Над прототипом винаходу хлопець працював у два етапи: спочатку над програмним забезпеченням і новітнім методом точного знаходження вибухонебезпечних об’єктів, опісля над інтеграцією металодетектора у квадрокоптер. Наразі він продовжує вдосконалювати винахід і мріє вивести його на ринок. Надмета Ігоря – аби квадрокоптери допомагали українським військовим, а згодом і іншим дружнім країнам знаходити міни безпечно.

Крім того, у майбутньому Ігор планує додати функцію детонування, щоб повністю замінити людину на замінованих територіях технологіями.

Детальніше про проєкт Ігоря – тут.

Артем Гапон спроєктував вітрову електростанцію для рідного Маріуполя

Артем Гапон

Нагорода: срібло в категорії "Технічні процеси"

Сутність проєкту: розробка будівництва вітрової електростанції для електрозабезпечення Маріуполя.

Хлопець працював над проєктом ще до повномасштабної війни та передбачав, що результати можна використати для розробки детального плану будівництва ВЕС в акваторії Азовського моря для енергозабезпечення Маріуполя. Це могло стати прикладом розвитку альтернативної енергетики в Україні та світі.

"Коли я розпочав роботу над проєктом, мій рідний Маріуполь був приречений на енергетичну кризу через застарілість методів його живлення. Саме це стало приводом до роздумів про порятунок міста та до написання згодом наукової роботи на цю тему. Працювати над проєктом було важко – передусім через нестачу літератури. Тема дослідження – офшорні вітрові електростанції – не є популярною в Україні, тому більшість тематичних ресурсів зроблені англійською мовою", – розповідає про роботу над проєктом Артем.

Нині ж хлопець планує коригувати вже зібрані дані, переформатувати проєкт і зробити його помічним для повоєнної відбудови України.

Детальніше про проєкт Артема – тут.

Вероніка Горбенко дослідила правозахисну та громадську діяльність кримськотатарських жінок

Вероніка Горбенко

Нагорода: бронза в категорії "Кримськотатарська гуманітаристика"

Сутність проєкту: дослідження історії правозахисної та громадської діяльності кримськотатарських жінок в Україні. Проєкт може стати методичними матеріалами для викладачів курсів "Історія України", "Історія кримських татар", "Гендерні студії", а також для школярів і студентів, що їх вивчають.

Минулоріч Вероніка писала наукову роботу на тему "Гендерні стереотипи та становище жінки-мусульманки в українському суспільстві", у якій дослідила зародження ісламу на території України та сучасні стереотипи щодо цієї релігії. Тоді ж вона захопилась історією кримських татар і захопилася вивченням їхньої культури та мистецтва. Ця тема зокрема зацікавила дівчину через її татарське коріння.

Цьогоріч Вероніка досліджувала еволюцію участі жінок у правозахисній і громадській діяльності кримськотатарського суспільства, а під час роботи над проєктом записала інтерв’ю з активістками, що і сьогодні продовжують свою проактивну діяльність.

"На мою думку, отримувати задоволення від процесу та самого дослідження можна, якщо вибрати правильний напрям. У цьому році я познайомилась із видатними жінками кримськотатарського народу. Це був мій перший досвід інтерв’ю, який я ніколи не забуду. Жодного разу я не пошкодувала, що вибрала саме цю тему!" – коментує свої враження від роботи над проєктом Вероніка.

Детальніше про проєкт Вероніки – тут.

Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН – можливість для учнів 9-11 класів зробити перший крок до підкорення світу науки. Взяти участь у змаганні може кожен і кожна, хто має ідею дослідницького проєкту та бажання втілити її в життя. Розлога інформація про правила участі в конкурсі – за посиланням.

Лєда Саражина, комунікаційниця МАН, спеціально для УП. Життя