З металевим імплантом: історія нацгвардійця, який боронить Україну з вадою серця

Боєць Національної гвардії Максим захищає Україну зі зброєю в руках на Харківщині попри вроджену ваду серця.

Історію 23-річного юнака розповіли на сторінці у Facebook Нацгвардії.

Максим з дитинства мав проблеми з серцем, через що єдиною можливістю врятувати життя була імплантація аортального клапана.

У 17 років він пережив надскладну хірургічну операцію, в ході якої його серце повністю зупинилось, оскільки вона проводиться в умовах штучного кровообігу.

Читайте також: "Ми не супергерої. Ми стікаємо кров'ю, відчуваємо страх. І продовжуємо боротися". Історія бійця ССО "Азов"

Максиму замінили аортальний клапан на металевий протез, після чого його життя різко змінилось, він почав займатись в тренажерному залі та бойовими мистецтвами, подорожував та півтора року жив і працював в Європі. 

Після початку 24 лютого хлопець вирішив приєднатися до лав Нацгвардії. Напередодні він повернувся додому в Харків до рідних, яких Максим пообіцяв боронити.

Йому не став на заваді так званий "білий" військовий квиток, згідно з яким Максим був не придатний до служби ні у мирний, ні у воєнний час.

"Я пішов у центр соціальної підтримки та комплектування, мені сказали: "Куди ти йдеш? Ти ж не придатний".

Але я наполегливий: прийшов на наступний день, і мене взяли. Далі я опинився у частині Нацгвардії", – розповідає Максим.

Сьогодні 23-річний нацгвардієць обороняє один із найгарячіших напрямків на Харківщині.

До складних умов життя він вже звик, адже ще до повномасштабної війни займався у школі виживання, де опанував гірську підготовку, евакуацію пораненого в горах та надання першої допомоги.

"Найстрашніше було в момент, коли на нас рухалася колона танків. У такі моменти не буває страшно тільки божевільним", – зазначає хлопець.

Нині Максим мріє закінчити курс лідерства та стати сержантом, він також вірить у перемогу України у війні проти РФ.

"Я проходжу службу у підрозділі з такими само добровольцями як я. Ми відрізняємося від противника тим, що маємо мотивацію.

Нами керує любов до країни й ми віримо, що над Харківщиною буде впевнено майоріти український стяг", – каже він.

Читайте також: Обличчя "Азов.Сталі". Історії про захисників Маріуполя