"Коли голиш, з хлопця від препаратів десь злазить шкіра": як перукар стриже поранених військових у госпіталі

За кілька місяців до війни Макс Нестеров відкрив власний перукарський салон. Утім, вже в лютому довелося його закрити.

З березня Макс разом із друзями "працює" перукарем в одному з госпіталів в Києві.

Щотижня чоловік з друзями стриже та голить військових. За час війни перукарі допомогли понад 200 бійцям.

"Українська правда. Життя" розповідає його історію.

Перукар Макс Нестеров

Вранці 24 лютого Максим, як і багато хто з українців, почув за вікном вибухи. Він розбудив свою родину. Сім'я вирішила залишилася в Києві, адже на дорогах були кілометрові затори, а заправити машину було неможливо. Родина прожила близько півтора тижня в під’їзді в спальниках і лижних костюмах. В бомбосховище ходила лише раз.

"Київ – найзахищеніше місто в Україні, принаймні я тоді так вважав", – каже Максим.

Чоловік вийшов на чергування у власному комплексі, адже мав власну зброю. До 5 березня хлопці чергували по 8 годин кожного дня. Потім він вирішив вивезти свою дружину з маленькими доньками на захід України, а звідти купив їм квитки за кордон.

"Ми 34 години добиралися на західну Україну. Зараз моя сім’я у Франції, я їм поки що забороняю повертатися", – розповідає чоловік.

Після того, як чоловік вивіз сім'ю, через тиждень повернувся до Києва і повернувся на чергування.

Згодом отримав дзвінок від колеги. Друг попросив допомогти стригти військових. До широкомасштабної війни Максим часто долучався до благодійних проєктів. Разом з колегами він заснував ініціативу Hair for share, в рамках якої створювали перуки онкохворим дітям.

Максим погодився стригти військових. Тож відтоді щотижня волонтерить у лікарні.

За 24 роки роботи чоловік не стикався з подібним досвідом

"Ми там з 10 ранку до 8 вечора: стрижемо, голимо, допомагаємо, як можемо: емоційно, психологічно – в нас така професія, що намагаємося жартувати, підтримувати хлопців", – розповідає він.

Більшість воїнів у важкому або дуже важкому стані. Саме тому для роботи перукарі використовують багато специфічних засобів.

"Це "спартанські" умови, в яких не всі можуть працювати: підстелити пеленки, перевернути, допомогти, десь з хлопця шкіра злазить, коли ти його голиш – від препаратів, якими їх колять", – розповідає Максим.

За 24 роки роботи чоловік не стикався з подібним досвідом.

"Здебільшого моя клієнтська база формувалася з "Business Plus" і "VIP", це були клієнти віком 50+", – розповідає чоловік.

За день чоловік може постригти чи поголити від 10 до 12 військових

За кілька місяців до війни він нарешті відкрив власний салон, а вже в лютому закрив через війну. У перукарську справу Максим потрапив через батька. Саме той був його першим клієнтом.

"Мій батько навчився стригти в армії та колись настав такий момент, коли він сказав "Треба мене підстригти", а я кажу: "Та без питань". Це був мій найважчий клієнт, бо він сидів з двома дзеркалами слідкував за кожним моїм рухом", – з усмішкою загадує Максим.

За день чоловік може постригти чи поголити від 10 до 12 військових. Часто він отримує дзвінки про подібну допомогу від командирів та тих, кому вже допоміг. Перукар вважає, що у його роботі є елемент психологічної підтримки.

"Останнім часом деякі хлопці кажуть, що не стриглися і не брилися вже понад місяць, і що їм цього дуже бракувало. Коли людина вже привела себе в порядок і має якийсь вигляд, то для неї це вже плюс", – розвідає чоловік

Також військових дуже підтримують жінки-волонтерки, які працюють у лікарні. Вони допомагають їм проходити тяжкий процес лікування, розповідає Максим.

"Вони жартують з ними: "Так, ти що не поголився? Я тоді паспорт вертаю назад, не йдемо РАЦС". Або жартома домовляються про "вечірній променад" по госпіталю", – додає волонтер.

Максим захоплюється бойовим духом українських захисників, які перебувають на лікуванні. Адже у госпіталь, куди ходить Максим та його колеги, привозять дуже тяжких поранених, які втратили кінцівки чи отримали надважкі травми.

Максим захоплюється бойовим духом українських захисників, які перебувають на лікуванні

"Коли людина лежить без рук, без ніг, вона ще може жартувати, спілкуватися, це неймовірно", – розповідає він.

Зараз чоловік знову береться за бізнес. Люди повертаються до Києва та хочуть налагоджувати своє життя, починають знову дбати про себе.

"Краса завжди на часі і це дуже важливо. Ти кожного дня дивишся на себе в дзеркалі і твій настрій залежить від твого відображення тому дуже важливо собі подобатися", – впевнений Максим.

Чоловік і надалі допомагає військовим. Зараз Максим збирає волосся, його мета 10 кілограмів, за кошти від його продажу він хоче придбати воїнам захисне спорядження.

Христина Головко, спеціально для УП. Життя