"Ворог – Волдеморт, а ЗСУ – супергерої": якою діти бачать Україну зараз і як це допомогло тисячі інших школярів
Саме зараз Україна створює нову світову історію. Навіть поки ви читаєте ці рядки, відбуваються історичні події. Наблизити свою країну до перемоги може кожен, об’єднавши свої зусилля з іншими. Наша сила – в єдності.
Українці в тилу проводять колосальну роботу: збирають неймовірні суми для ЗСУ, допомогають тим, хто вимушено переселився через війну, створюють благодійні ініціативи.
Приклад такої ініціативи – благодійний проєкт "Сміливість бути поруч" від Кредобанку та благодійного фонду "Фундація КРЕДО".
Суть ініціативи проста і ефективна водночас. Маленькі українці, серед яких діти працівників Кредобанку та діти, які покинули свій дім через війну, намалювали своє бачення сміливості.
Кредобанк роздрукував дитячі малюнки у вигляді постерів, а всі бажаючі могли їх купити. Таким чином діти допомагали іншим дітям, які постраждали від війни.
Вони робили свій значний внесок для українських школярів. Акція вже завершилася. Завдяки фінансовій допомозі від партнерів та коштам з продажу малюнків вдалося підготувати до навчального року понад тисячу дітей зі всієї країни.
УП.Життя поговорила з представниками банку про проєкт, результати і мотивацію, а також взяла коментарі у маленьких художників.
Голова правління Яцек Шугаєв пояснює: ідея такої ініціативи виникла на фоні єднання українців і взаємної допомоги.
Кредобанк з перших днів війни евакуював своїх працівників в безпечні місця, а паралельно створив КредоПрихисток у Львові – місце, де всі бажаючі могли на кілька днів поселитися і отримати тимчасовий прихисток з ночівлею, їжею і медичною допомогою. У приміщенні було все необхідне для комфортного перебування: 50 ліжок, кімната для батьків з немовлятами, душі, кухня.
Волонтерами в прихистку були працівники Кредобанку, які допомагали мешканцям. Місцеві художники розписали стіни приміщення, щоб дітям було веселіше і комфортніше. Художня тема витала в повітрі.
Голова правління Яцек Шугаєв |
Малювання стало однією з найулюбленіших розваг дітей в організованому нами КредоПрихистку. Ми вирішили розширити аудиторію тих, хто побачить ці малюнки. Кожна дитина в Україні зараз переживає свій досвід і емоції, пов’язані з жахливою війною. У дітей, які евакуювались і добралися до КредоПрихистку, є свої герої, свої друзі і загалом своє бачення того, що діється навколо. Сміливість – це та риса, з якою сьогодні цілком заслужено асоціюють українців і тих, хто їм допомагає. Подумали, що саме цьому і потрібно робити промоцію – сміливості бути поруч в необхідний момент. Саме так назвали проєкт – "Сміливість бути поруч" – і ця назва стала темою для малюнків. В кінцевому випадку виходить, що діти долучаються до допомоги своїм одноліткам через дорослих, які купують їхні твори мистецтва.
Яцек Шугаєв
Також до акції доєднались діти тих працівників Кредобанку, які волонтерили в КредоПрихистку. Дитячі малюнки Кредобанк роздрукував і зробив з них постери. Роботи дітей виставлялись на виставках офлайн, крім того їх можна і досі подивитись онлайн в 3D-галереї. Постери також продавались на інтернет-платформі prom.ua та продовжують продаватись на одному з найбільших у світі майданчиків NFT – Open Sea, де зібрано 17 дитячих малюнків. Частина з них продається в режимі аукціону, який триватиме до 17 грудня 2022 року, а частину може купити будь-хто бажаючий просто зараз. Кошти від продажів так само підуть на допомогу дітям, що постраждали від війни.
Організація та підготовка до реалізації проєкту була досить кропіткою: 70 робіт розмістили в холі львівського театру опери та балету та в арт-галереї "Дзиґа" у Львові, також провели виставку в Українському домі у Варшаві. Загалом вдалося продати понад 200 плакатів. Є випадок, коли одна особа придбала 10 штук, розповідає голова "Фундації КРЕДО" Соломія Говоруха.
В слогані "Сміливість бути поруч" йдеться не стільки про те, щоб бути близько, скільки про підтримку, про опору. Нам вдалось розповісти відвідувачам про війну через дитячі малюнки. Підтримку висловили і самі діти своїми творами, а також могли висловити всі охочі, придбавши ці дитячі малюнки.
Соломія Говоруха
Результати вартували зусиль. На кошти від продажів постерів, а також на внески Кредобанку і "Фундації КРЕДО" вдалось зібрати до школи тисячу дітей з понад 20 шкіл з різних куточків України. Кожна дитина отримала ранець, пенал, олівці, фарби, лінійку, ручку, пластилін, альбом для малювання і інші канцелярські товари. Та на цьому допомога не закінчиться.
Голова "Фундації КРЕДО" Соломія Говоруха |
Ми зустрічалися з дітьми у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську та в Сваляві, де дарували їм зібрані шкільні ранці. Частину також передали до благодійного фонду, який займається допомогою малозабезпеченим сім’ям.
Соломія Говоруха
Отже, а як щодо самих малюнків і спільної теми? Як розповіли УП.Життя Яцек Шугаєв і Соломія Говоруха, часто вони помічали на дитячих малюнках, на жаль, вогонь, бомби, але разом з ними – можливість сховатись від них. Це могла бути парасоля або серце, всередині якого сховалася вся сім’я. Також діти часто малювали своїх захисників – українських військових, рятувальників, суперменів, батьків. А ще – Польщу, яка прихистила багатьох, тому синьо-жовтий і біло-червоний – найпопулярніші кольори в роботах. Також можна побачити багато зображених обіймів, долоней – наприклад, як обіймаються котики або тримаються за руки поляки і українці. Справжня зірка дитячих творів – пес Патрон. Крім нього, охоче зображали домашніх тварин поруч з людьми, у людей на руках. Загалом в уяві та в малюнках дітей все ще залишається істина про те, що добро, любов, повага, допомога перемагають зло, а це найголовніше.
УП.Життя відібрала 15 малюнків, які зачепили нас найбільше, та спитала в їх авторів про те, що для них Україна, яким казковим лиходієм вони бачать нашого ворога та що вони хотіли передати своїми творами.
Ангеліна Четверик, 12 років, місто Вишгород
"Україна – це моя Батьківщина, я бачу її саме так. Нашого ворога бачу як нечисту силу. Головне, про що я думаю, коли малюю, – про перемогу добра над злом."
Валерія Гладкова, 10 років, місто Нікополь
"Україна – це моя рідна земля. Я люблю свою Батьківщину, тому зобразила її так. Нашого ворога я уявляю Кощієм Безсмертни , а коли малюю, намагаюсь навпаки забути про війну."
Вероніка Холявка,13 років, місто Львів
"Україна – це мій дім. На моєму малюнку є пес Патрон, тому що він допомагає нашій Україні, знешкоджуючи міни, незважаючи на те, що він такий маленький."
Вікторія Гладкова, 15 років, місто Нікополь
"Україна дає мені сил у житті. Я люблю свою Батьківщину, тому вона асоціюється з ніжністю, дружелюбністю і красою. Коли малюю, то намагаюся максимально точно висловити свої думки про війну, адже це допомагає більше про неї не думати."
Дарія Лесько, 10 років, місто Львів
"Україна – це мій дім, де затишно, де все мені знайоме. Тут мої батьки, друзі, родичі. Україна для мене – найрідніша, найгарніша та найкраща. Я намалювала рятівника, який рятує з палаючого будинку і маленьку дівчинку, і собачку, тому що для мене це героїчний вчинок. Ворога України я бачу Волдемортом з "Гаррі Поттера". Коли я малюю, думаю про те, що скоро ми відсвяткуємо свою перемогу!"
Дарія Сиротенко, 7 років, місто Львів
"Україна – мій дім. Вона смілива і нічого не боїться. Наш ворог для мене негативний персонаж, який кидається блискавкою."
Дмитро Давиденко, 11 років, місто Київ
"Україна – це країна нескорених людей, які борються за свою незалежність і свободу.
Украінці не злякалися ворога, тому що мають велике серце і світлу душу. Нашого ворога я бачу Аспідом, бо він лиходій, який здатен вивергати вогонь, він має крила та дзьоб, яким пожирає людей та худобу, знищує все на своєму шляху вогнем. Коли я малював цей малюнок, я мріяв про перемогу наших ЗСУ. Щоб війна закінчилася нашою перемогою, а захисники повернулись додому. Я хочу, шоб скоріше повернувся мій дядько-захисник, Віталій, якого я дуже чекаю та сумую за ним. На моєму малюнку він супергерой з бородою. Для мене всі наші захисники – супергерої."
Каміла Павелко, місто Львів
"Україна – це мій дім, це сильна і незламна держава. Я пишаюсь тим, що живу в ній. Такою, як на малюнку, я бачу душу українців саме зараз. У всіх нас в душі живе молитва за нашу країну, свободу, перемогу. Я бачу ворога Кощієм Безсмертним. З першого погляду такий непереможний і сильний, він несе за собою смерть та холод, але водночас дуже боїться своєї смерті. А насправді не такий вже й сильний, і наші захисники знищать ворога так само легко, як Іван знищив Кощія. Бо вони сильніші, мудріші і непереможні."
Кирило Міджак, 7 років, село Розвадів
"Україна для мене – рідна, чесна, непереможна Батьківщина. Я намалював квіти, бо вони ростуть усюди і символізують для мене дружбу. Я вибрав кольори прапорів України та Польщі, а також прапора Євросоюзу, бо вони наші друзі. Наші вороги для мене – як десептикони з трансформерів, які прагнуть зруйнувати все довкола."
Лук’ян Кузьма, 7 років, місто Львів
"Україна – це наша рідна земля. Вона дуже сильна, бо ЗСУ нас захищає. На цьому малюнку я хотів показати, що Україну захищають, і дружбу між Україною та Польщею. Коли я малюю, то думаю про те, що Україна переможе."
Марія Велга, 7 років, місто Львів
"Україна для мене – це наша незалежна Батьківщина, яку ніколи ніхто не буде ображати, коли закінчиться війна. Я вирішила зобразити котика-військового, тому що мені подобаються котики. Мій котик на картині дуже мудрий і сміливий, він знає і вірить, що закінчиться війна і все буде Україна. Він буде допомагати нашим військовим захищати українські міста. Для мене наш ворог – як казковий персонаж, який прикидається добрим ельфом, а насправді є злим."
Олександр Єрмаков, 9 років, місто Торецьк
"Україна для мене це дім, сім’я. Я вирішив зобразити її саме так, тому що це країна, у якій я народився. Ворог для мене схожий на Кощія Безсмертного. Коли я малював, то думав про мир на всій Землі."
Роман Пилипчук, 11 років, місто Дніпро
"Україна – це Батьківщина, улюблене місце життя. На моєму малюнку котики, що обіймаються, тому що так я бачу друзями Україну і Польщу, яка їй допомагає. Я уявляю нашого ворога лиходійкою з фільму "Русалочка". Там була відьма, яка дала Русалочці ноги і забрала у неї голос. Вона була такою жирною і такою гидкою, прямо як наш ворог."
Софія Бородата, 15 років, місто Львів
"Україна – це мій дім. А дім – це там, де добре. Ми завжди хочемо повернутись додому, незважаючи на те, як нам добре в гостях. Я з гордістю називаю себе українкою, тому що я люблю свій дім, я люблю Україну, і ця війна навчила мене цінувати, любити та поважати свою країну. На моєму малюнку прапор України і прапор Польщі поряд. Вони зображені як пейзаж поля з квітами та неба з хмарами. Маки та хмари символізують прапор Польщі, а соняшники і небо символізують прапор України. Я не вважаю нашого ворога казковим злодієм, тому що в більшості казок вони вибачаються і їх пробачають, виправляються та вважаються хорошими, вони стараються та стають кращими. А з нашим ворогом такого не буде."
Яна Табін, 9 років, місто Львів
"Україна – це моя Батьківщина, яка бореться за волю. Своїм малюнком я хотіла показати, що кожен воїн особливий. Для мене наш ворог схожий на чорта, короля пекла. Коли я малювала, то думала про те, що зовсім зовсім скоро Україна переможе!"
Благодійний фонд "Фундація КРЕДО" був створений у 2021 році і до війни концентрувався на допомозі медичним закладам, онкохворим і тим, хто подолав рак, дітям сиротам та людям похилого віку. Зараз діяльність фонду в основному спрямована на допомогу тим, хто постраждав внаслідок війни. Сюди входить "Сміливість бути поруч" і КредоПрихисток, пояснює голова "Фундації КРЕДО" Соломія Говоруха. Проте і на інші звернення фонд відповідає і там, де має змогу, допомагає.
Ми створили благодійну організацію "Фундація КРЕДО", щоб масштабувати та систематизувати соціальну і благодійну діяльність Кредобанку, залучаючи наших друзів та партнерів для реалізації великих проєктів. Ініціатива "Сміливість бути поруч" стала першим великим проєктом, який нам вдалося реалізувати. Сьогодні з Україною увесь світ, і наша згуртованість – це шлях до перемоги. Бо перемогти у будь-якій справі можна тільки єдністю.
Яцек Шугаєв
Наразі проєкт "Сміливість бути поруч" продовжується, а Кредобанк та "Фундація КРЕДО" і надалі планують бути підтримкою для тих, хто цього потребує.