"Іноді вижити – просто везіння": історія мешканки Києва, яка опинилася в епіцентрі атаки РФ 16 квітня

У ніч на 16 квітня росіяни вкотре атакували Київ. Внаслідок атаки загинули 4 людини, серед яких 11-річний хлопчик. Десятки людей постраждали.

Вікторія – одна з них, її квартира опинилася в епіцентру удару. Через вибух вхідні двері до квартири заблокувалися, а дівчина ховалася у ванній.

Для "Української правди. Життя" вона розповіла про пережите тієї ночі та наслідки атаки.

За словами Вікторії, вона прокинулася від звуку повітряної тривоги о 2:31, і за кілька хвилин побачила яскравий помаранчевий спалах у небі.

Дівчина спала майже під самим вікном, тож на ліжко полетіло дуже багато осколків різної величини.

"Відчуття було, ніби дивишся 3D-фільм: з яскравого фону з сильним ударом у тебе на шаленій швидкості летять уламки скла. Пам'ятаю, що відчула печіння на обличчі й руці. Мабуть, я затулилася від хвилі гарячого повітря", – пригадує мешканка Києва.

Далі Вікторія побігла до вхідних дверей квартири, але удар був настільки сильним, що замок заблокувався. Дівчина намагалася їх відчинити, але марно. Вікторія не могла вибратися з квартири і боялася, що не зможе врятуватися, якщо виникне пожежа.

До відбою повітряної тривоги дівчина перебувала у ванній – ця кімната майже не постраждала. Відчинити двері працівники ДСНС змогли лише о 9-й ранку.

"Найстрашнішим у цій ситуації є усвідомлення, що іноді вижити після прильоту – просто везіння. Я вціліла, перебуваючи у центрі удару. Хоча моя квартира значно пошкоджена – зірвані шпалери, розбиті вікна, порізані уламками речі.

Теоретично, якби одразу після оголошення повітряної тривоги я побігла в укриття, то застала б удар у під'їзді. А там – вибиті всі двері й вікна, які летіли на шаленій швидкості. На першому поверсі під'їзд також зруйнований: якби хтось у той момент опинився внизу, вижити було б майже нереально. Епіцентр вибуху був зовсім близько", –розповідає Вікторія.

Тепер весь фасад будинку посічений крупними уламками, надворі є вирви, повз будинок ходити небезпечно – є ризик обвалу скла та балконних конструкцій.

"Наразі у мене проблеми зі сном. У пам'яті постійно спливає той яскравий спалах, а за ним – гучний вибух. І ніби зі сторони чую свій крик.

Є стійка асоціація, що ніч – це небезпека, тож розслабитися і заснути надзвичайно важко. Здається, що потрібно постійно бути насторожі, щоб встигнути зреагувати", – каже Вікторія.

У будинку, де мешкає Вікторія, двоє загиблих – 35-річна жінка та 11-річний хлопчик, якого звали Максим. Дитина спала під час атаки, тому загинула у власному ліжку.

Максим навчався у п'ятому класі. У нього залишилися старший брат, батьки, бабусі та дідусі.