Батько загиблого в ДТП хлопчика звернувся до ЮНІСЕФ із закликом захистити дітей на дорогах

Батько 12-річного Григорія Глушича, який загинув унаслідок ДТП на Караваєвих Дачах у Києві, звернувся з відкритим листом до представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Військовослужбовець "Хартії" Олексій Глушич закликав організацію зробити безпеку дітей на дорогах одним із напрямів захисту прав дитини та долучитися до формування державної політики зі зменшення дитячої смертності в ДТП.

Листом, адресованим голові Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей, Глушич поділився з "УП. Життя".

Олексій Глушич пише, що загибель його сина стала наслідком системної проблеми, а не випадковості.

"5 червня 2026 року у Києві загинув мій 12-річний син Григорій Федір Глушич. Автомобіль Mercedes на великій швидкості в'їхав у підземний перехід на Караваєвих Дачах. Загинули четверо людей, серед них – моя дитина.

Ця трагедія не була випадковістю. Вона стала наслідком системної проблеми, вирішення якої потребує послідовної державної політики, широкої суспільної підтримки та довгострокової зміни культури поведінки на дорогах", – пише чоловік.

Батько переконаний, що Україна потребує комплексної політики безпеки дорожнього руху, яка передбачатиме:

• ефективне виявлення системних порушників правил дорожнього руху;
• невідворотність покарання;
• позбавлення права керування порушників-рецидивістів;
• удосконалення автоматичної фіксації порушень;
• розвиток безпечної інфраструктури біля шкіл та інших місць перебування дітей;
• та змін суспільної культури.

Батько загиблого хлопчика наголошує, що підвищення штрафів саме по собі не здатне розв'язати проблему, якщо небезпечна поведінка на дорогах не матиме системних наслідків.

"Підвищення штрафів за перевищення швидкості є необхідним, але недостатнім кроком. Проблема полягає не лише в суворості покарання, а в системі, яка має своєчасно виявляти системних порушників, забезпечувати невідворотність відповідальності та не дозволяти небезпечній поведінці на дорогах накопичуватися без реальних наслідків", – говорить Глушич.

Автор звернення нагадав, що протягом 2022-2025 років у дорожньо-транспортних пригодах в Україні загинули 678 дітей.

"Для права дитини на життя не існує різниці, від чого вона загинула. Дитина, убита російською ракетою, і дитина, яка загинула під колесами автомобіля, однаково втратили своє майбутнє.

Якщо одну з цих трагедій ми не можемо повністю зупинити, поки триває війна, то іншу ми здатні значною мірою попередити вже сьогодні", – пише батько.

Глушич закликав ЮНІСЕФ публічно визначити, чи вважає організація дитячу дорожню смертність питанням захисту прав дитини, чи готова зробити безпеку дітей на дорогах одним із пріоритетів своєї діяльності в Україні та які практичні кроки готова запропонувати.

"Ми не просимо ЮНІСЕФ підміняти собою державу чи брати на себе її функції. Ми просимо стати партнером України у справі захисту дітей на дорогах.

Саме тому ми закликаємо ЮНІСЕФ використати свій міжнародний досвід, авторитет та експертизу, щоб стати одним з ініціаторів такого партнерства в Україні", – йдеться у зверненні.

Чоловік також запропонував ЮНІСЕФ організувати довгострокову всеукраїнську інформаційну кампанію щодо безпеки дітей на дорогах, яка:

• привертатиме увагу до масштабів дитячої смертності та травматизму на дорогах;
• формуватиме суспільну нетерпимість до перевищення швидкості та іншої небезпечної поведінки за кермом;
• пояснюватиме прямий зв'язок між поведінкою водія, швидкістю руху та ризиком загибелі чи травмування дітей;
• популяризуватиме відповідальне водіння, взаємну повагу на дорогах та безпечні маршрути до шкіл, дитячих садків, спортивних секцій та інших місць, які щодня відвідують діти.

Відкритий лист також підтримали: мати Григорія Глушича – Олександра Терлецька, батьківська спільнота Вальдорфської школи "Софія", ГО "Центр громадянського представництва "Життя"", ГО "Центр демократії та верховенства права", ГО "Матері дітей, що постраждали в ДТП" та ГО "Хартія-Хаби".

Нагадаємо, 12-річний Григорій Глушич загинув 5 червня 2026 року на Караваєвих Дачах у Києві, коли водій автомобіля Mercedes на великій швидкості в'їхав у підземний пішохідний перехід.

Унаслідок аварії загинули четверо людей, а троє отримали травми. Водій, що збив людей, раніше скоїв 39 порушень правил дорожнього руху, переважно перевищень швидкості.

6 червня водієві повідомили про підозру – йому загрожує позбавлення волі на строк до 10 років.

Після трагедії батько загиблого хлопчика зареєстрував петицію до Володимира Зеленського із закликом запровадити системні механізми покарання водіїв, які регулярно порушують ПДР. Звернення набрало понад 25 тисяч підписів, тож президент має його розглянути.

Додаємо оригінальний текст звернення до голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні пані Анн-Клер Дюфей.

Шановна пані Дюфей!

5 червня 2026 року у Києві загинув мій 12-річний син Григорій Федір Глушич.

Автомобіль Mercedes на великій швидкості в'їхав у підземний перехід на Караваєвих Дачах. Загинули четверо людей, серед них — моя дитина. За даними правоохоронних органів, за автомобілем, який потрапив у цю ДТП, були десятки зафіксованих порушень правил дорожнього руху, переважно перевищення швидкості. Крім того, цей водій раніше вже спричиняв дорожньо-транспортні пригоди.

Ця трагедія не була випадковістю. Вона стала наслідком системної проблеми, вирішення якої потребує послідовної державної політики, широкої суспільної підтримки та довгострокової зміни культури поведінки на дорогах.

Я звертаюся до Вас не лише як батько, який втратив дитину. Я звертаюся від імені тисяч українських родин, які хочуть бути впевненими, що їхні діти безпечно повернуться додому.

Після загибелі Григорія я зареєстрував петицію до Президента України №22/266330-еп [i] "Зупинити систематичних порушників ПДР: смертність на дорогах має стати питанням РНБО". Лише за 14 днів вона набрала понад 25 000 підписів громадян України — необхідну кількість для офіційного розгляду Президентом.

Це стало чітким суспільним сигналом: українці очікують системних змін, здатних реально захистити життя дітей та всіх учасників дорожнього руху.

Цей суспільний запит підтверджують і дані соціологічного дослідження ЦЕДЕМ та Info Sapiens, проведеного у серпні 2025 року [ii] . Більшість опитаних українців не вважають дороги безпечними, а три чверті респондентів підтримують посилення відповідальності за небезпечну поведінку за кермом, зокрема за систематичні порушення ПДР та перевищення швидкості.

Ми щиро вдячні десяткам тисяч людей, які підтримали цей заклик до змін. Водночас ми розуміємо, що проблему неможливо вирішити одним рішенням чи однією зміною закону.

Підвищення штрафів за перевищення швидкості є необхідним, але недостатнім кроком. Проблема полягає не лише в суворості покарання, а в системі, яка має своєчасно виявляти системних порушників, забезпечувати невідворотність відповідальності та не дозволяти небезпечній поведінці на дорогах накопичуватися без реальних наслідків.

Україна потребує комплексної політики у сфері безпеки дорожнього руху: ефективного виявлення системних порушників, невідворотності відповідальності, позбавлення права керування для водіїв-рецидивістів, удосконалення автоматичної фіксації порушень, розвитку дорожньої інфраструктури біля шкіл та інших місць перебування дітей.

Водночас ми потребуємо зміни суспільної культури. Поки перевищення швидкості сприймається як дрібне порушення, а не як реальна загроза людському життю, нові трагедії повторюватимуться.

Ми розуміємо, що сьогодні Україна змушена відповідати на безпрецедентні виклики, пов'язані з повномасштабною війною. Держава, громади, соціальні інституції щодня концентрують величезні ресурси, увагу та зусилля на захисті країни, підтримці дітей, подоланні наслідків російської агресії та реагуванні на гуманітарні потреби.

Саме тому особливо важливо, щоб питання безпеки дітей на дорогах не залишалося поза порядком денним. Це та сфера, у якій міжнародні партнери можуть допомогти Україні зберегти дитячі життя вже сьогодні.

За роки повномасштабної війни Україна втратила сотні дітей від російської агресії. За офіційними даними, загинули понад 700 дітей. Кожна така смерть є злочином Росії, трагедією для родини та втратою для країни. Водночас за цей самий період на українських дорогах загинули 678 дітей у дорожньо-транспортних пригодах у 2022–2025 роках. І ця цифра не включає 2026 рік.

Для права дитини на життя не існує різниці, від чого вона загинула. Дитина, убита російською ракетою, і дитина, яка загинула під колесами автомобіля, однаково втратили своє майбутнє.

Якщо одну з цих трагедій ми не можемо повністю зупинити, поки триває війна, то іншу ми здатні значною мірою попередити вже сьогодні.

ЮНІСЕФ — міжнародна організація, для якої захист прав дитини є основним мандатом. У своїх глобальних документах ЮНІСЕФ неодноразово визнає дорожньо-транспортний травматизм однією з провідних причин смертності дітей і підлітків у світі та наголошує, що таким смертям можна запобігти.

Сьогодні в Україні проблема дитячої дорожньої смертності потребує не лише законодавчих рішень, а й масштабної зміни суспільної культури безпеки.

Саме тому ми звертаємося до ЮНІСЕФ в Україні із закликом зробити безпеку дітей на дорогах одним із напрямів захисту прав дитини в Україні.

Ми не просимо ЮНІСЕФ підміняти собою державу чи брати на себе її функції. Ми просимо стати партнером України у справі захисту дітей на дорогах.

ЮНІСЕФ має унікальний міжнародний досвід, високу суспільну довіру та здатність об'єднувати державні інституції, міжнародних партнерів, експертне середовище, громадянське суспільство, освітян, медіа, громади, відповідальний бізнес і батьківські спільноти навколо спільної мети.

Саме тому ми закликаємо ЮНІСЕФ використати свій міжнародний досвід, авторитет та експертизу, щоб стати одним з ініціаторів такого партнерства в Україні.

Ми віримо, що саме ЮНІСЕФ може допомогти об'єднати навколо цієї мети державні інституції, громадянське суспільство, міжнародних партнерів та експертне середовище і сприяти формуванню довгострокової національної політики, у центрі якої стоятиме право кожної дитини на безпечне пересування дорогами.

Одним із перших практичних кроків такого партнерства могла б стати масштабна всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту дітей на дорогах.

Ми бачимо її як довгострокову просвітницьку ініціативу, яка:

• привертатиме увагу до масштабів дитячої смертності та травматизму на дорогах;
• формуватиме суспільну нетерпимість до перевищення швидкості та іншої небезпечної поведінки за кермом;
• пояснюватиме прямий зв'язок між поведінкою водія, швидкістю руху та ризиком загибелі чи травмування дітей;
• популяризуватиме відповідальне водіння, взаємну повагу на дорогах та безпечні маршрути до шкіл, дитячих садків, спортивних секцій та інших місць, які щодня відвідують діти;

Світовий досвід доводить, що саме поєднання ефективного законодавства, невідворотності відповідальності, безпечної інфраструктури та масштабних інформаційних кампаній здатне змінювати поведінку людей і рятувати життя.

Саме такого комплексного підходу сьогодні потребує Україна.

Просимо ЮНІСЕФ публічно відповісти на такі питання:

1. Чи визнає ЮНІСЕФ в Україні дитячу дорожню смертність і травматизм одним із питань захисту прав дитини?
2. Чи готовий ЮНІСЕФ зробити безпеку дітей на дорогах одним із пріоритетних напрямів своєї адвокаційної діяльності в Україні?
3. Які конкретні кроки ЮНІСЕФ готовий здійснити для посилення захисту дітей від дорожньо-транспортного травматизму в Україні?

Мовчання в ситуації, коли гинуть діти, не рятує життя.

Натомість суспільне лідерство, публічна позиція та системна просвітницька робота можуть врятувати сотні дітей у майбутньому.

Українські діти сьогодні щодня живуть в умовах війни.

Ми не можемо забрати у них цю загрозу вже сьогодні.

Але ми можемо зробити все, щоб вони не гинули там, де держава, суспільство і міжнародні партнери здатні їх захистити, — на дорогах власної країни.

Кожна дитина має право безпечно повернутися додому.

Ми просимо ЮНІСЕФ допомогти Україні зробити це право реальністю.