Знищені бібліотеки, пограбування та нестача укриттів: в якому стані школи на деокупованих територіях

Громадська організація "Харківський інститут соціальних досліджень" та благодійний фонд "Схід SOS" відвідали 24 школи на деокупованих територіях для дослідження їхнього стану.

Виявилося, що бібліотечний фонд 10 з них пошкоджений або знищений. 13 шкіл росіяни пограбували. Також у жодному закладі немає відремонтованого укриття з усім необхідним оснащенням, йдеться у звіті.

Дослідники відвідали 24 школи Донецької, Чернігівської, Харківської, Сумської, Херсонської та Миколаївської областей – по 4 у кожній. 16 з них перебували в окупації.

У 6-ти школах розміщувалися російські військові, які розкрадали майно та руйнували приміщення, у 4-х була техніка ворога. Одну школу окупанти використовували як шпиталь.

"У школу росіяни зайшли на 3 дні. Двері вхідні зламати не змогли, але зламали запасний вихід на другому поверсі. Розмістилися у класах, кутки виламали. Я не вірила в те, що люди не вміють відчиняти вікна, але вони поламали їх. В їдальні теж вони були, «візитівки» залишили у всіх кабінетах і вкрали 3 ноутбуки", – розповіла представниця адміністрації одного з освітніх закладів Сумщини.

Окупаційна влада примушувала вчителів співпрацювати, а батьків – водити своїх дітей на навчання за російською програмою.

"Із матеріалів інтерв'ю з адміністрацією одного із закладів освіти в Харківській області стало відомо, що в умовах окупації школа не працювала, проте отримала акредитацію на проведення навчальної діяльності у РФ, аби розпочати освітній процес у вересні 2022 року. Деякі вчителі та директори інших ЗЗСО перейшли працювати до цієї школи, після деокупації вони були притягнуті до відповідальності", – йдеться у звіті.

Внаслідок війни постраждали будівлі 23 зі 24 відвіданих шкіл. Адміністрації оцінюють тяжкість пошкоджень на 6 з 10.

У 10 зі 24 шкіл частково або повністю знищені бібліотечні фонди. У 13 окупанти викрали технічні прилади та устаткування, пошкодили класні кімнати, меблі, вікна, двері тощо.

Під час окупації дві третини шкіл працювали в онлайн-форматі за українською програмою. Зараз всі з них працюють дистанційно чи у змішаному режимі.

У 15 з 24 шкіл працюють позакласні гуртки та секції. Більшість із них учні відвідують очно (спорт, хореографія, театральний гурток тощо).

Станом на початок 2023/24 навчального року, в середньому у школах навчалися 390 учнів. У 15 з них кількість учнів зменшилася приблизно на 7% (порівняно з кінцем 2022/23 навчального року).

Більшість учнів відвіданих шкіл знаходяться на місці (66%). Майже третина вимушено евакуювалася (14% в межах України та 19% за кордон). Менше ніж 1% перебувають на тимчасово окупованих територіях України.

Найбільше учнів, які є ВПО, навчаються у школах Донецької та Миколаївської областей – 30-51%.

У половині закладів штат працівників укомплектований повністю. В інших найчастіше не вистачає людей на 1-2 посади.

У більшості закладів є опалення, холодне водопостачання та світло. Однак 14 шкіл мають проблеми з гарячою водою, 8 – не опалюються, 6 – не освітлюються або не мають холодної води.

У жодній з відвіданих шкіл немає відремонтованого укриття, оснащеного всім необхідним для комфортного перебування під час повітряних тривог. У 9 закладах зовсім немає укриття, у 15 – наявні, але потребують капітального ремонту.

Лише в 6 з відвіданих шкіл укриття перебувають у задовільному стані.

Психоемоційний стан вчителів та учнів дослідники оцінили на 6,5 з 10. Також вони вказали на такі проблеми:

• нестача психологів у громадах;
• нерегулярні візити мобільних команд психологічної підтримки від гуманітарних організацій;
• потреба у довготривалій системній психологічній допомозі, зокрема і в освітян з деокупованих громад;
• запит на роботу із залученим спеціалістом, а не шкільним психологом.

Нагадаємо, дослідження показало, як війна впливає на психоемоційний стан вчителів з прифронтових територій.