"Наново вчуся розуміти свою доньку": історія 9-річної Соломії та її мами, яких розлучила окупація

Російське повномасштабне вторгнення та окупація на три довгі роки розлучили Марічку та її доньку Соломію. Дівчинка разом із бабусею, яку дівчинка лагідно називає Бунею, жили у страху в окупованому селі на півдні України.

У червні 2025 року з другої спроби родині вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. Через довгу розлуку матері та її 9-річній доньці довелося заново вибудовувати стосунки, а бабусі дівчинки – вчити свою дочку бути мамою.

Історію родини розповіли у The Washington Post, не розкриваючи деталей про місця проживання родини чи інших особистих даних.

Востаннє 32-річна Марічка бачилася з донькою у січні 2022 року, коли сім'я готувалася до Різдвяних свят. Соломія жила з бабусею, адже через роботу мама не могла про неї піклуватися. Вони мали об'єднатися після того, як дівчинка піде в школу, однак плани змінило повномасштабне вторгнення росіян.

Соломійка з Бунею опинилися в окупації. За кілька місяців бабуся та онука намагалися виїхати на підконтрольні Україні території.

Жінка оплатила два місця в машині, якою мала проїхати через колишній гуманітарний кордон у Запорізькій області. Однак після двох днів очікування на блокпосту російські солдати наказали їм повертатися додому.

Відтоді Буня спостерігала за тим, як Соломія замикається в собі. Дівчинка відвідувала онлайн-заняття українською мовою, але навчатися доводилося тихо, аби не почули сусіди.

Бабусі доводилося бути обережною, зокрема через те, що вона не була опікункою дівчинки. Жінка знала, що росіяни вже викрали тисячі українських дітей – нерідко їх вивозили в Росію, де віддавали в нові родини.

Через це Буня вирішила отримати громадянство країни-агресорки та розмовляти російською, аби злитися з натовпом. Онуку жінка ховала від окупаційної влади.

"Вона була в постійному стресі", – розповідає про стан дівчинки Буня.

Бабуся разом із донькою шукали можливості виїхати на підконтрольну Україні територію. Зрештою у червні 2025 року з допомогою команди Save Ukraine їм вдалося виїхати з окупації. Після понад тижня дороги дев’ятирічній Соломії вдалося возз'єднатися з її мамою Марічкою.

Автобус із рідними зустрічали мама дівчинки разом зі своєю сестрою. Збентежена Соломія не змогла впізнати, хто з двох темноволосих жінок її мати, аж поки Марічка не потягнулася обійняти доньку.

Після років розлуки їм доводиться заново вивчати одна одну. Протягом кількох місяців Буня розповідала Марічці про те, що Соломія любить сама стригти чубчика і поливає всю свою їжу кетчупом, а ще не любить спати наодинці.

Мати дівчинки хвилюється, що втратила якусь частину життя доньки – з окупації Соломія повернулася більш непевна та насторожена.

"Дівчинка, яку я пам’ятаю до [повномасштабної] війни, і та, яку зараз бачу, здаються двома різними людьми. До війни вона була щасливою, допитливою, активною дитиною.

Тепер більш стримана. Соломія не може пояснити свої бажання та мрії, а я вчуся в мами розуміти власну доньку", – ділиться Марічка.

Через якийсь час разом дівчинка знову починає посміхатися і почуватися безпечно поруч із мамою. Однак на неї очікувала чергова розлука – попри вмовляння рідних, Буня вирішила повернутися додому.

Жінка не хоче покидати своє життя – будинок, на який збирала кошти десятиліттями, друзів та урожай, який за час її перебування поза домом уже мав дозріти.

Наприкінці серпня Соломія з мамою провели Буню в дорогу. Жінка пообіцяла онуці знову побачитися на її 10-й день народження, який святкуватимуть у січні.

Нагадаємо, на початку жовтня з окупації на підконтрольну Україні територію вдалося повернути велику групу дітей, які пережили утиски та погрози.