На Буковині знайшли 1800-літні прикраси, які можуть бути пов'язані з Римською імперією

У лісі поблизу Чернівців місцеві мешканці виявили невеликі металеві предмети, оздоблені виїмчастою емаллю. Їхній вік становить близько 1800 років.

Знайдені мініатюрна пряжка й декоративні ремінні накладки вказують на зв'язки місцевих громад із римським світом, які ще потрібно дослідити, повідомляє Arkeonews з посиланням на Буковинський державний медичний університет.

Колекцію металевих артефактів II-III століть нашої ери помітили в урочищі Цецино неподалік Чернівців. Місцеві натрапили на деталі, які лежали на відстані кількох метрів одна від одної на схилі. Спершу знахідкам не надали особливого значення, проте згодом вирішили передати їх на огляд науковцям.

Так накладки опинилися у доктора історичних наук та професора Буковинського державного медичного університету Антонія Мойсея, який вже протягом двох років досліджує історико-культурну спадщину мікрорайону Роша. Він помітив під шаром бруду та корозії кольорову емаль.

Під час детального огляду на предметах виявили орнамент. Саме він вказує на вік і можливе походження артефактів.

Особливу цінність мають два мініатюрні вироби, оздоблені кольоровою виїмчастою емаллю: пряжка розміром 21 на 22 мм та декоративна ремінна накладка. Також знайшли три невеликі круглі металеві бляшки, які, ймовірно, були частиною одного ременя.

Науковець дослідив вцілілу емаль і порівняв накладки з артефактами римського періоду. На їхнє ймовірне римське походження вказують характерна техніка оздоблення, особливості орнаментації та конструкції.

Найвиразніша деталь – невелика пряжка з мідного сплаву. На її поверхні збереглася жовта, зеленувато-бірюзова та темно-синя емаль. Водночас видовжена накладка оздоблена світлішими блакитно-зеленими елементами. Штифт зі зворотного боку накладки свідчить про те, що її кріпили до шкіряного ременя.

Як знахідки пов'язані з Римською Дакією?

Ключем до ідентифікації артефактів стала кольорова емаль. Давні майстри створювали таке оздоблення, заповнюючи заглиблення на металевій поверхні склоподібною масою. Так утворювався міцний орнаментований візерунок.

Антоній Мойсей порівняв техніку виготовлення знахідок із археологічними матеріалами з римських провінцій. Найближчі аналоги датуються II-III століттями н. е. і походять з території Римської Дакії. Вона мала важливе геополітичне значення на північ від нижнього Дунаю.

Прикраси, монети та інші речі активного обігу часто потрапляли на суміжні території через торгівлю, дипломатію або військові конфлікти.

Дослідник також шукав аналоги серед пам'яток культури карпатських курганів і черняхівської археологічної культури. Проте наразі точних відповідників не виявили.

За однією з гіпотез, декоративні елементи могли належати сарматському вершнику. В римську добу сарматські племена справді мешкали на землях Північного Причорномор'я, зокрема в межиріччі Пруту та Дністра. Стосунки сарматів із Римом були складними, але імпортні римські речі широко цінувалися серед місцевої еліти.

Такі емальовані деталі – не перші знахідки римського часу у Чернівцях. Раніше там виявляли срібну монету з зображенням імператора Траяна та фрагменти античних амфор на території місцевого поселення. Проте ці знахідки належать до інших категорій матеріальної культури.

Знайдені артефакти залишають чимало запитань. Наразі складно зрозуміти, чи це була випадкова втрата, чи предмети належать до більшої прикраси. Подальше вивчення конструкції та емалевого оздоблення може допомогти дослідникам точніше визначити походження цих виробів і знайти їм ближчі археологічні аналоги.

Антоній Мойсей планує завершити наукове дослідження знахідок, після чого передасть їх до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, раніше на Львівщині археологи дослідили майстерню ІХ-Х століть, яку виявили під час розкопок у заповіднику "Давній Пліснеськ". На місці знайшли різноманітні керамічні та залізні предмети.