Ненормований робочий графік в молодості може зашкодити здоров’ю через десятиліття – дослідження

Анастасія Поя — 5 квітня, 18:47
Ненормований робочий графік в молодості може зашкодити здоров’ю через десятиліття – дослідження
Люди, які працювали за нестабільним графіком, мали гірші показники здоров'я, ніж ті, хто був переважно безробітним.
Depositphotos

Систематична втомлюваність, спричинена ненормованим робочим графіком молодих людей (віком від 22 до 48 років), через десятиліття може вплинути на їхнє здоров’я.

Про це йдеться у результатах дослідження, яке опублікували в журналі PLOS ONE, пише CNN.

Автор дослідження – професор Срібної школи соціальної роботи при Нью-Йоркському університеті Вень-Джуй Хан, дослідив дані 7 300 людей, серед яких:

50% – білі люди;

▲ 33% – темношкірі;

▲ 19% – латиноамериканці.

Вони взяли участь в американському Національному лонгітюдному опитуванні молоді 1979 року – репрезентативній вибірці американців віком від 14 до 22 років.

Лонгітюдне дослідження – це метод дослідження, в рамках якого учасників вивчають протягом тривалого часу, зазвичай упродовж декількох років.

Понаднормовий робочий графік у молодості через десятиліття буде шкодити здоров'ю
Люди, які працювали за ненормованим графіком, частіше спали менше норми, мали нижчу якість сну, слабкі фізичні та психічні функції, каже дослідник.
PixelsEffect/E+/Getty Images

Зазначається, що учасники мали різні графіки, зокрема "плаваючі". За норму вчений обрав:

стандартний графік (коли робота починається з 6:00 ранку або пізніше і закінчується о 18:00);

▲ вечірній (робочий день стартує о 14 годині або пізніше й триває до півночі);

▲ нічний (зміни, що починаються о 21 годині або пізніше і закінчуються до 8 ранку).

Відтак, Хан виявив, що люди, які працювали за ненормованим графіком, частіше спали менше норми, мали нижчу якість сну, слабкі фізичні та психічні функції, а також частіше скаржилися на погіршення стану здоров’я. У людей зі стабільним і стандартним робочим графіком ситуація була кращою.

Також люди, які працювали за нестабільним графіком, мали гірші показники здоров'я, ніж ті, хто був переважно безробітним, зазначив дослідник.

Вплив на самопочуття також мала криза середніх років: 50 років у чоловіків та 40 років – у жінок.

Американський вчений зробив висновки на підставі лонгітюдного дослідження
На думку науковців, які не брали участі в науковій праці, результати дослідження можуть стосуватися не всіх.
Depositphotos/stokkete

Крім цього дослідження виявило тенденції, пов'язані з расовою та гендерною приналежностями. З’ясувалося, наприклад, що жінки, в яких ненормований робочий графік, мають гіршу якість сну, навіть якщо в них є більше годин для відпочинку.

Водночас у дослідженні не пояснено, як саме це пов’язано.

"Люди з вищим соціально-економічним статусом можуть насолоджуватися гнучкістю роботи з будь-якого місця і в будь-який час, тоді як люди з так званих вразливих соціальних позицій можуть не мати вибору.

Зазвичай першочергово стоїть питання про заробітну плату та пільги цих працівників, але це дослідження показує, що нестандартні графіки та години роботи можуть за своєю суттю наражати працівників на ризик", – зазначила професорка досліджень у сфері охорони здоров'я в клініці Майо в Міннесоті Сяосі Яо.

Водночас деякі вчені, які не брали участь в дослідженні, зазначили, що отримані результати можуть стосуватися не всіх.

"Дослідження Хана не вивчало природні цикли сну і неспання людей. Дуже важливо визнати, що робота в нічні зміни може бути більш зручною для людей-"сов", які лягають спати пізно, а не для тих, хто віддає перевагу ранньому пробудженню", – повідомив доцент кафедри фармакології Уппсальського університету у Швеції Крістіан Бенедикт.

Раніше ми розповідали про те, хто такі бумери, міленіали та покоління Z.

Реклама:

Головне сьогодні