Від популярних ліків проти ожиріння до квантових обчислень: 5 відкриттів вчених, гідних Нобелівської премії

У жовтні оголосять науковців у галузі хімії, фізики, фізіології або медицини, миру та літератури, яким присудять Нобелівську премію – нагороду, засновану шведським промисловцем понад століття тому.

Премію вважають вершиною наукових досягнень, але передбачити лауреатів до їхнього оголошення надзвичайно складно. Короткий список та номінанти залишаються таємницею, а документи, які розкривають деталі процесу відбору, закриті для громадськості протягом 50 років.

Однак щороку не бракує гідних наукових досягнень, з-поміж яких найбільш визначні оберуть нобелівські комітети.

Експерти назвали п’ять проривів та відкриттів, гідних нагороди, пише CNN,

Новаторські методи лікування ожиріння

Наразі у світі ожиріння має кожна восьма людина – цей показник зріс більш ніж удвічі з 1990 року.

Останніми роками світ охорони здоров’я сколихнула розробка препарату проти діабету та ожиріння, який зокрема допомагає схуднути.

Ліки, які з’явилися на ринку під назвами Ozempic, Wegovy та інші, працюють завдяки тому, що імітують гормон під назвою глюкагоноподібний пептид 1, або GLP-1. Препарат знижує рівень цукру в крові та стримує апетит.

Троє вчених, які брали участь у розробці препарату – Світлана Мойсов, Джоел Габенер та Лоота Б’єрре Кнудсен – отримали премію Ласкера-ДеБейкі за клінічні дослідження, проведені у 2024 році. Нагороду часто вважають показником того, що певний науковий прорив чи вчений може отримати Нобелівську премію.

Крім того, вчені разом із Даніелем Друкерком отримали премію "Прорив" у галузі наук про життя, заснованою Прісциллою Чан, Марком Цукербергом та іншими.

Першопрохідці квантових обчислень

Керівник відділу аналізу досліджень Інституту наукової інформації компанії Clarivate Девід Пендлбері ввадає, що нова галузь квантових обчислень готова до того, щоб отримати Нобелівську премію.

Експерт визначає гідних нагороди науковців за тим, як часто їхні роботи цитують колеги-вчені протягом багатьох років. Цьогоріч він відзначив двох фізиків – Девіда ДіВінченцо та Даніеля Лосса – та їхнє дослідження 1998 року квантових бітів, або кубітів. Цим терміном позначають основну одиницю інформації, яку використовують для кодування даних у квантових обчисленнях.

"Звичайно, існує багато очікувань щодо квантових обчислень та, ймовірно, багато галасу. Однак я зверну увагу на надзвичайно цитовані статті – роботу ДіВінченцо та Лосса, яку цитували майже 10 тисяч разів. Це астрономічне число.

Їхня ідея полягала у використанні кубітів як фундаментального механізму створення квантового комп’ютера", – пояснив свою позицію Девід Пендлбері.

Серед інших першопрохідців у галузі експерт відзначив Девіда Дойча, який у 2023 році розділив премію "Прорив" із фундаментальної фізики з іншими вченими.

Пошуків ліків проти муковісцидозу

Муковісцидоз – генетичне смертельне захворювання, яке спричиняє надмірне утворення слизу, що затримує інфекції в організмі та блокує дихальні шляхи в легенях.

Доктор Майкл Велш-молодший відкрив, як працює білок, що лежить в основі недуги. Завдяки цьому двоє інших дослідників – Хесус Гангалес та Пол Негулеску – знайшли способи виправити неправильне функціонування білка.

Через це з’явилися комбінації ліків, які перетворили муковісцидоз на керований стан.

У 2025 році троє вчених отримали премію Ласкера- ДеБейкі за клінічні медичні дослідження.

Розуміння мікробіому кишківника

Усередині людини живуть трильйони бактерій, вірусів та грибків. Завдяки прогресу в генетичному секвенуванні (визначення послідовностей хромосом та геномі) за останні два десятиліття вчені змогли краще зрозуміти роль мікробіому, як мікроби взаємодіють одне одним та клітинами людини, зокрема в кишківнику.

За словами Пендлбері, ця галузь – ще одна, яка давно потребує нобелівського визнання.

Першопрохідцем у цій галузі вважають біолога Джеффрі Гордона, який почав досліджувати мікробіом кишківника з лабораторних дослідженнях на мишах. Він також керував роботою, яка виявила роль бактерій у цьому органі на наслідки недоїдання.

Секвенування ДНК наступного покоління

Одним із кандидатів на Нобелівську премію, якого часто обговорюють, є робота з картографування геному людини. Тисячі науковців зі США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії та Китаю витратили на дослідження 13 років – результати побачили світ у 2003 році.

Робота мала далекосяжний вплив на біологію, медицину та ще багато галузей науки. Однією з причин, чому проєкт не зміг отримати Нобелівську премію, стало те, що в його реалізації взяла участь величезна кількість дослідників.

За правилами, нагороду можуть присуджувати максимум трьом людям. Це виконати стає дедалі складніше, зважаючи на те, що багато наукових досліджень є результатами співпраці груп вчених.

Пендлбері припускає, що Нобелівський комітет може відзначити роботу хіміків Шанкара Балсубраманяна, Девіда Кленермана та Паскаля Маєра за їхню роботу над технологіями секвенування наступного покоління. Підхід дозволяє декодувати мільйони фрагментів ДНК одночасно.

До їхнього винаходу секвенування повного гемона людини могло тривати місяцями та коштувати мільйони доларів. Тепер процес можна завершити протягом дня за кілька сотень доларів.

Завдяки новому підходу лікарі можуть легше зрозуміти генетичну основу захворювань, пояснив Пендлбері.

Нагадаємо, цьогоріч результати Нобелівської премії оголосять 6-13 жовтня. Лауреатів нагороди представлятимуть за визначеним графіком.