Норма, якої немає: чому цифри в аналізах не завжди показують реальний стан організму
Мар'яна Габриєлів, сімейна лікарка, дерматовенеролог, дерматокосметолог, зовнішня експертка медичної лабораторії Сінево
Вісім годин сну у вихідний не допомогли, третя чашка кави — теж. До обіду вже складно зосередитися, ввечері немає сил ні на спорт, ні на зустріч із друзями. І ми вже звикли до пояснення: багато роботи, постійний стрес, тривоги, недосипання.
Іноді причина справді в цьому, але втома, м'язова слабкість, проблеми з концентрацією чи "туман" у голові можуть супроводжувати й дефіцит заліза, фолатів або порушення кальцієвого обміну. Причому деякі дефіцити розвиваються ще до того, як аналізи вкажуть на проблему. Тому "норма" в бланку не завжди означає, що ви в нормі.
Шукають дефіцити українці значно частіше, ніж обстежуються. Цьогоріч, за даними Сінево, в лабораторії прийшло на 5% більше людей, порівняно з тим самим періодом 2025-го. А от кількість досліджень феритину зросла на 75,5%, вітаміну B12 — на 50,3%, вітаміну D — на 49,4%. Це не означає, що дефіцитів стало на 50–75% більше. Це означає, що українці значно активніше почали їх шукати — і саме тому питання правильної інтерпретації аналізів стає важливішим.
Феритин: коли гемоглобін у нормі, а заліза вже мало
Ви піднімаєтеся сходами — і раптом доводиться зупинитися: серце б'ється швидше, паморочиться голова. На тренуванні звичне навантаження дається важче. А після робочого дня сил вистачає хіба що дістатися додому.
Що ми кажемо собі? Не виспались, перевтомились, давно не були у відпустці. Але так можуть проявлятися і виснажені запаси заліза. При цьому гемоглобін у нормі, анемії немає, а дефіцит заліза вже є.
Один із показників, за яким оцінюють запаси заліза, — феритин. Та сам по собі він не дає повної картини. Феритин може підвищуватися, наприклад, через запалення. Тому нормальний показник ще не завжди означає, що дефіциту заліза немає. ВООЗ рекомендує вимірювати його разом із С-реактивним білком, а якщо запалення є — рахувати дефіцитом уже значення нижче 70 мкг/л, а не нижче 15. На практиці я щотижня бачу пацієнтів, які самі здали феритин, але тільки його, без жодного маркера запалення. Такий результат я не можу інтерпретувати, і пацієнтам доводиться доздавати аналізи.
Комплекс тестів потрібен і для того, щоб зрозуміти причину дефіциту.
Навіть схема прийому препаратів заліза індивідуальна. Їх часто радять приймати натще, але людям із проблемами шлунково-кишкового тракту такий варіант може не підійти. Залізо також може спричиняти нудоту, закрепи та інший дискомфорт.
Останніми роками українці стали активніше перевіряти рівень феритину. У 2026 році він уже входить до найпопулярніших досліджень поряд із вітаміном D і тиреотропним гормоном. Але роблять це дуже нерівномірно: у перерахунку на тисячу візитів на Рівненщині феритин перевіряють майже втричі частіше, ніж на Миколаївщині". До слова, феритин залишається переважно жіночим аналізом: понад вісім із десяти досліджень у Сінево роблять жінкам.
* за даними мережі лабораторій Сінево
B9: вітамін, який ховає чужі дефіцити
Фолієву кислоту, або вітамін B9, найчастіше згадують у контексті вагітності. І не дарма: вона особливо важлива на ранніх термінах, коли формується нервова система дитини. Але B9 потрібен усім — зокрема для утворення нових клітин і кровотворення. Якщо фолатів тривалий час бракує, може розвинутися анемія, а разом із нею — слабкість, втома, головний біль, проблеми з концентрацією.
Фолієва кислота — один із дефіцитів, з яким у багатьох країнах працюють на рівні держави. 87 країн вже законодавчо запровадили обов'язкове збагачення зернових залізом або фолієвою кислотою, Британія робить це обов'язковим із грудня 2026 року. В Україні таких вимог немає. Хоча, за даними Food Fortification Initiative, Україна має найвищу серед європейських країн поширеність вроджених вад головного та спинного мозку, які пов'язують із нестачею фолієвої кислоти.
Логіка та сама, що й із залізом: спочатку тане запас, людина вже почувається гірше, і лише потім змінюється кров. Фолатів багато в зелених овочах, бобових, шпинаті, печінці, та навіть повноцінний раціон не завжди гарантує достатній рівень B9: на його засвоєння можуть впливати певні захворювання та лікарські препарати.
З B9 є ще одна пастка: його нестача може проявлятися так само, як дефіцит B12. А фолієва кислота може покращити показники крові при дефіциті B12 і так замаскувати проблему, тоді як симптоми і слабкість нікуди не подінуться.
Тому вгадувати потрібний вітамін за симптомами не варто: спочатку потрібно з'ясувати, чого бракує — B9, B12 чи обох, і лише потім обирати спосіб корекції.
Кальцій: не лише про міцні кістки
Кальцій ми звикли пов'язувати з кістками та зубами. Але він потрібен також м'язам, нервовій системі та серцю. Коли рівень кальцію в крові суттєво знижується, можуть з'являтися поколювання й оніміння, м'язові спазми та судоми.
І знову про їжу — скільки кальцію, який ми з'їли, засвоїться, залежить від балансу вітаміну D, роботи нирок і гормональної системи.
З кальцієм організм поводиться найбільш безцеремонно. Він тримає рівень у крові стабільним і, якщо йому бракує, забирає потрібне із запасів кісток. Тому показник нормальний, але це не гарантує, що кісткова тканина не втрачає міцність. Особливо важливо пам'ятати про це жінкам після менопаузи: через зниження рівня естрогенів кісткова маса втрачається швидше, а ризик остеопорозу зростає.
Тож "здам кальцій — дізнаюся, чи достатньо його в організмі" не працює. Результат оцінюють у контексті інших показників і стану людини, а кісткову тканину за наявності показань перевіряють окремо — зокрема за допомогою денситометрії.
Логіка дефіцитів, яка не працює
Бракує заліза — купити залізо. Бракує B9 — фолієву кислоту. Знижений кальцій — додати кальцій. Але дефіцити — не арифметична задача, де до мінуса достатньо додати плюс.
Знайти дефіцит — ще не означає знайти його причину. А без цього навіть правильно скоригований показник із часом може знову змінитися. До того ж схожі симптоми можуть виникати через порушення сну, проблеми зі щитоподібною залозою, тривалий стрес чи інші захворювання. Тому універсального "вітаміну від втоми" не існує.
Лабораторна поведінка українців дуже швидко змінюється: за рік феритин додав 75,5%, B12 — 50,3%, вітамін D — 49,4%, тоді як загальна клієнтська активність Сінево зросла лише приблизно на 5%. Це хороша новина: ми частіше перевіряємо себе. Але наступний крок — перестати лікувати окрему цифру без відповіді на запитання, чому вона змінилася
І для лікаря результат аналізів — лише частина діагностики, бо ми лікуємо не цифру з тесту, не показник у бланку, а причину, через яку вона змінилася і не дозволяє людині жити повноцінно та якісно.