Рада у першому читанні підтримала проєкт нового Цивільного кодексу – чому його критикують
Верховна Рада у першому читанні ухвалила за основу проєкт нового Цивільного кодексу.
"За" проголосували 254 народні обранці, повідомив депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк.
Як зазначили у парламенті, основною метою законопроєкту №15150 є "модернізація цивільного права".
Він передбачає, що приватне право регулюватиметься дев'ятьма книгами, які охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини. Це нібито забезпечить "дерадянізацію законодавства" та приведення його до норм ЄС.
Законопроєкт замінив попередній, який викликав обурення суспільства, зокрема через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Тоді після дискусій скандальну норму вилучили.
Однак альтернативний проєкт Цивільного кодексу також викликав критику. Зокрема у питаннях визначення родини та етапах розлучення пари.
"Вітаю нас усіх з поверненням до CPCP. Так, я в курсі, що з нього прибрали норму про шлюб з 14 років. Але разом із тим, дуже багато такого радянського домострою, яким пронизаний цей законопроєкт", – зазначила депутатка Інна Совсун.
За її словами, документ передбачає, що при розлученні суд на свій розсуд може дати подружжю час на "примирення". Якщо у пари є діти, тоді ця норма стає обов'язковою.
Також, як пише адвокатка Оксана Гузь, чоловік може зобов'язати колишню дружину повернути дівоче прізвище, якщо вважає, що вона поводилася у шлюбі "негідно" або вчинила "аморальний вчинок".
Крім того, стає прийнятною дискримінація, якщо вона слугує "захисту доброзвичайності". Документ тлумачить її як "сукупність моральних принципів та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку".
На думку об'єднання "Національний ЛГБТІ-консорціум", проєкт містить норми, що дискримінують ЛГБТ-людей. Зокрема, одностатеву пару не можна буде визнати сім'єю навіть через суд.
Громадські організації, які захищають права ЛГБТ-спільноти, заявили, що проєкт нового Цивільного Кодексу у такому вигляді суперечить Європейській конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ та вимогам ЄС у межах переговорного процесу щодо прав людини.