45% українських підлітків не мають базових знань з читання: що показало дослідження PISA-2025

Оновлено 08.09.26 о 19:00

Майже третина українських підлітків (29,3%) не досягають базового рівня знань під час навчання у школі. У 46% складнощі виникають з опануванням математики.

Про це йдеться у Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, повідомили у Міністерстві освіти й науки України та Українському центрі оцінювання якості освіти.

Які результати тесту?

Основний тест PISA виконали 7105 15-річних українців. За словами міністра освіти Андрія Бутенка, це покоління, яке пішло до школи у 2016 році. У п'ятому класі їхнє навчання перервала пандемія COVID-19. Із сьомого класу вони навчаються в умовах повномасштабної війни.

"Перший важливий результат PISA-2025 – українська освіта вистояла. Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей.

Водночас маємо дуже чітко бачити проблеми. 448 балів – результат України з природничо-наукових дисциплін, 431 – з математики, 418 – із читання. Ми все ще нижче середніх показників країн ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку ред.)", – написав посадовець.

Так результати України нижчі за середні за країнами ОЕСР на 34 бали з природничих наук, на 32 – з математики та на 43 – з читання.

Цей розрив у балах відповідає приблизно 1,5 року навчання природничо-наукових дисциплін і математики та 2 рокам вивчення читання.

Серед українського учнівства з природничих предметів базового рівня досягли 65%, з математики – 54%, а з читання – 55%.

"Читання – це найбільша, найкритичніша проблема. Йдеться не про те, скільки книжок прочитала дитина. Читання – це фундамент, без якого неможливо вчитися взагалі: здатність зрозуміти текст, знайти головне, зіставити факти, побачити маніпуляцію.  Без цього не засвоїться ні математика, ні фізика, ні історія. Без цього дитина не стане дорослим, що мислить критично", – зазначила у коментарі "УП.Життя" голова громадської спілки "Освіторія" Зоя Литвин.

Високі рівні має лише невелика частка – 2% у природничих, 2,6% в математиці та 0,7% в читанні. Водночас у кожній галузі щонайменше третина учнівства в Україні не досягає й базового рівня.

У звіті зазначається, що труднощі в одній галузі часто пов'язані з труднощами в інших. 56,4% опитаних не досягають базового рівня хоча б в одній галузі, а 29,3% не досягають базового рівня в усіх трьох галузях.

Лише 0,3% досягають високих рівнів у всіх трьох галузях.

Найбільша проблема в українських учнів з читанням. За PISA, читання охоплює навички розуміння, оцінки й осмислення текстів для активної участі в житті суспільства.

"Саме з читанням є дуже погана новина. Тут більш відчутне падіння і – увага – зростає розрив між результатами хлопців і дівчат. Між ними 32 бали різниці, це як півтора роки навчання. Тобто, якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик, читає наче він в середині 8-го класу", – пояснює результати тесту Іванна Коберник.

Крім того, зберігається розрив між містом і селом. Що більший населений пункт – то кращі результати учнів.

Розрив у навчальних закладах між містом і селом становить орієнтовно 3 роки навчання. У 2018 році він становив 2 роки.

"По суті, місце народження дитини та економічний статус родини визначає якість освіти, яку вона отримає, і з цими факторами треба працювати системно. Адже у сильних освітніх системах, як от у Фінляндії, де живе дитина та скільки заробляють батьки майже не впливає на якість шкільної освіти", – підкреслила Зоя Литвин.

У сільській місцевості базового рівня не досягає майже половина учнівства з природничо-наукових дисциплін і близько трьох п'ятих – з математики й читання.

Водночас 15% учнів з несприятливими передумовами для навчання досягає високих результатів у природничо-наукових дисциплінах в Україні.

Разом із тим підлітки активно використовують цифрові інструменти для навчання. Так, 54% щонайменше раз на тиждень користуються ШІ для допомоги в навчанні.

У звіті стверджують, що після різкого падіння між 2018 і 2022 роком результати українського учнівства стабілізувалися, але все ще не відновилися, адже середні результати у 2025 році залишаються нижчими, ніж у 2018-му.

"Жодна країна не відновилася до рівня 2018-го року. В Україні падіння стабілізувалося, середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022-го. І це хороша новина. Насправді, це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи", – додає Іванна Коберник.

Як проводили PISA?

PISA (Programme for International Student Assessment) – це міжнародне дослідження якості освіти, яке проводиться раз на 3-4 роки. Вперше Україна взяла участь у тестуванні у 2018 році, а потім у 2022-му.

PISA оцінює, наскільки 15-річні учні можуть використовувати знання й уміння в життєвих ситуаціях у трьох ключових галузях: природничо-наукові дисципліни, математика та читання.

У PISA-2025 взяла участь 91 країна та економіка. Загалом тестування пройшло понад 760 тисяч учасників.

Результати в Україні охоплюють лише 17 регіонів. Через безпекову ситуацію дослідження не проводили у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в Криму.

"Фактично, це інформація про дві третини України, де можна організувати хоча б змішане навчання і відповідно очне тестування. У дев'яти областях не було можливості для повноцінної вибірки обрати хоча б 30 закладів освіти на всю область, в яких би можна було очно провести дослідження. Тобто, це дані тих дітей, хто має кращі умови для навчання. І відповідно ми нічого не знаємо про тих, хто навіть таких умов не має", – зауважила співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник.

Основний етап дослідження в Україні проходив із 17 березня до 4 травня 2025 року. До опитування долучилися 8962 українських учні із 297 закладів освіти.

Нагадаємо, результати PISA-2022 показали, що 42% українських підлітків не знають математики на базовому рівні.

Примітка. Текст новини оновлено. Додано коментарі Зої Литвин.