Повернутися є куди: як "Серце Азовсталі" змінює життя

"Я знову маю дім" – ці слова зрозуміють лише ті, хто втратив дах над головою. Фраза коротка, але за нею – шлях від підвалів "Азовсталі", поранень і полону до звичайного життя, яке потрібно будувати заново.

З чого почалася історія проєкту "Серце Азовсталі"?

Під час оборони Маріуполя командир "Азову" Денис "Редіс" Прокопенко вперше поспілкувався з Рінатом Ахметовим. Тоді мова йшла про речі, від яких залежали життя, зокрема про схеми комунікацій заводу "Азовсталь", щоб краще тримати оборону.

Згодом відбулася ще одна розмова – вже про поранених. Тих, кого евакуювали гелікоптерами з оточеного міста. Стан багатьох був критичний, шансів – мінімум. І тоді прозвучала пропозиція: допомогти цим бійцям – з лікуванням, відновленням, житлом.

У той момент це виглядало як остання можливість зробити щось для своїх. Ахметов погодився. Так з'явився проєкт, який працює досі – "Серце Азовсталі".

Що стоїть за програмою "Вдома"?

Та розмова в Маріуполі не закінчилась одним рішенням. Із неї виросли конкретні програми, які підтримують не словами, а справами.

Одна з них – програма "Вдома". Для тих, хто повертається з війни з важкими пораненнями і паралельно втрачає житло. Все частіше маємо ситуацію, коли людина лишається без базових речей, які важко закрити самостійно.

У межах програми оборонцям Маріуполя з I або II групою інвалідності купують квартири на підконтрольній території України. Житло одразу підлаштовують під їхні потреби, щоб у ньому можна було жити, а не щодня долати побут.

Програма для тих, хто тримав місто від 24 лютого до 20 травня 2022 року, отримав поранення в боях і залишився без дому.

Якщо людина втратила занадто багато, у неї має з'явитися хоча б точка, з якої можна почати заново. Азов не може повернути зруйнований дім, але створити можливості для отримати нової оселі – під силу.

Понад 300 історія починаються зі слів "Я знову маю дім"

Станом на початок березня 2026 року понад 300 оборонців Маріуполя вже отримали власне житло в межах програми "Вдома". Ще близько 100 квартир планують передати цього року.

Допомога реалізується в межах проєкту "Серце Азовсталі" – і житло тут лише частина підтримки. Паралельно закривають інші критичні речі: протезування, лікування, реабілітацію, допомогу родинам.

Цифри дають масштаб, але за ними – прості історії: коли після всього в людини знову з'являється місце, куди можна повернутися.

З останніх новин, власні квартири отримали захисники Маріуполя:

• Всеволод Осінський – служив із 2013 року, пройшов Маріуполь у складі розвідки. Під час обстрілу втратив ногу, переніс ампутацію в умовах "Азовсталі". Після тривалої реабілітації отримав власну квартиру.
• Олександр Мартинович – нацгвардієць, який зустрів ворога на блокпості під Маріуполем. Під час евакуації побратима отримав важкі поранення, втратив ногу. Пройшов лікування, став на протез і отримав житло як перший крок до нового життя.
• Олександр Решитко – військовий хірург із понад 30-річним досвідом. Працював у польовому шпиталі на "Азовсталі", оперував під обстрілами, провів 20 місяців у полоні. Після звільнення отримав власну квартиру.
• Сергій Різоль – оборонець Маріуполя, який пройшов поранення, понад два роки полону і реабілітацію. Після повернення опанував нову професію механіка, знайшов роботу і отримав житло для своєї родини.
• Іван Глушак – понад 28 років служби, оборона Маріуполя в повному оточенні, важке поранення і полон. Після звільнення одружився, а власна квартира стала для родини причиною повернутися в Україну.

Таких історій вже багато і буде більше, бо люди "Азову" повертаються з полону, їх чекають, їх підтримують – так було, є і буде.