Протасів Яр остаточно зберіг заповідний статус – у Верховному Суді закрили останню справу

Верховний Суд закрив останню справу щодо охоронного статусу Протасового Яру – один із орендарів відмовився від своїх попередніх вимог.

Заповідний статус залишився у ще 1,5 із 20,5 гектарів зеленої зони. Про рішення суду повідомили в Офісі генерального прокурора.

Ідеться про справу за позовом холдингової компанії "Енсо груп", яка на орендованій землі Протасового Яру мала будівлі складів. У суді компанія намагалася скасувати рішення Київської міської ради про створення ландшафтного заказника в частині ділянок, якими користувалася.

У вересні 2025 року Господарський суд Києва відмовив у цьому проханні. Там пояснили, що оскільки договір оренди припинив дію у 2013 році, у липні 2022-го Київрада не мала узгоджувати з "Енсо груп" створення заказника.

Однак компанія не погодилася з таким рішенням і безуспішно спробувала його оскаржити в апеляційний інстанції. Згодом подали й касаційну скаргу, однак до початку її розгляду Верховним судом "Енсо груп" відмовилася від власних вимог.

В ОГП зауважили, що тепер рішення про створення заказника на всіх 20,5 гектарах залишається чинним – у судах більше не залишилося про це справ.

"Наразі всі судові спори щодо спроб суб'єктів господарювання скасувати його природоохоронний статус завершені [...]

Будівництво на території заказника означало б незворотне знищення цього природного комплексу. Природоохоронний статус – це не формальність, а реальний правовий захист землі, яка належить громаді та має бути збережена для наступних поколінь", – додали в прокуратурі.

Водночас у громадській організації "Захистимо Протасів Яр" наголосили, що відмова від позову не означає відмови від намірів забудувати територію.

"Ми уважно стежимо за ситуацією і відреагуємо на кожну наступну спробу. Як реагували досі", – додали активісти.

Нагадаємо, у червні 2025 року Верховний Суд підтвердив законність створення заповідника на 16 гектарах території.

Раніше адвокат громадської організації "Захистимо Протасів Яр" Антон Дикань пояснював "УП. Життя", що історична місцевість та природна територія насаджень отримала статус парку відпочинку ще у 1996 році.

Тоді ж ділянку віднесли до земель загального користування та зарезервованих для створення міського парку. У 2002 році це підтвердили і в генеральному плані міста.

Однак за декілька років столична влада погодилася відвести понад 16 гектарів землі для будівництва житлового комплексу. Відтоді кияни, серед яких був активіст Роман Ратушний, боролися за збереження місцевості від забудови.

Ситуація дещо змінилася, коли у 2022 році Київрада визнала всю територію ландшафтним заказником місцевого значення. Відтак у судах опинилися п'ять спорів, які вимагали скасувати це рішення.