Покірність, криза ідентичності та регрес: з якими проблемами діти повертаються з окупації

Діти, яких повертають з окупованих територій та Росії, найчастіше мають психологічні наслідки пережитого досвіду. Серед них – втрата базового відчуття безпеки й довіри, хронічний стрес, прояви травматичного досвіду, соціальна ізоляція та наслідки пропаганди й ідеологічного тиску.

Про це керівник ініціативи Bring Kids Back UA Максим Максимов розповів в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, пережитий досвід може проявлятися по-різному: одні діти стають агресивними, інші – надмірно покірними.

Одним із найбільш помітних наслідків є покірність. Постійний контроль, залякування та жорсткі правила привчають дитину не проявляти ініціативу, не висловлювати власну думку та постійно підлаштовуватися під дорослих.

Навіть після повернення такі діти можуть беззаперечно виконувати всі вказівки та уникати будь-яких суперечок.

У молодших наслідком пережитого може бути тривале мовчання – іноді протягом кількох місяців. Також вони можуть відмовлятися від звичних для свого віку речей, зокрема солодощів.

Окремою проблемою є криза ідентичності. Тривала ізоляція від українського середовища може спричинити внутрішній конфлікт і втрату відчуття приналежності. У підлітків до цього може додаватися почуття провини – через те, що з ними сталося, або через нездатність самостійно протистояти обставинам.

Розлука з батьками та іншими близькими також впливає на здатність дитини будувати безпечні стосунки. Серед можливих наслідків – порушення прив'язаності, емоційний дистрес і втрата довіри до дорослих.

Фахівці також виявляють тривожні та посттравматичні розлади, порушення сну й розлади харчової поведінки, а також погіршення когнітивних функцій.

У деяких дітей спостерігають регрес – втрату вже набутих навичок. В інших, навпаки, виникає передчасне дорослішання: старші діти беруть на себе надмірну відповідальність за молодших.

Фізичні проблеми у повернених дітей часто мають психосоматичний характер. Це, зокрема, головний біль, проблеми з травленням і біль у м'язах, які можуть виникати навіть за відсутності очевидної медичної причини.

За словами Максимова, відновлення після такого досвіду потребує часу та комплексної допомоги – психологічної, медичної й соціальної.

"Психологічна підтримка починається з перших днів [після повернення], її обсяг і формат визначають за результатами оцінки. Вона поширюється не лише на саму дитину, а й на її родину або нове сімейне середовище", – зазначив очільник Bring Kids Back UA.

Нагадаємо, станом на 21 вересня 2026 року Україна повернула з окупації та Росії 2616 дітей. Із них 673 повернулися від початку цього року.