"Профанація". У 2024 році для підвищення кваліфікації вчителів використали лише 52% субвенції НУШ

У 2024 році в Україні використали лише 52,7% субвенції для підвищення кваліфікації вчителів Нової української школи (НУШ).

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За його словами, субвенція на НУШ складається з двох частин: закупівля обладнання для кабінетів та підвищення кваліфікації вчителів. З освоєнням першої частини проблем не виникає. Однак на останню у державному бюджеті було закладено 100 мільйонів гривень, а використано – трохи більше половини.

За ці кошти майже 153 тисячі педагогічних працівників підвищили свою кваліфікацію. З них:

• 7150 директорів;
• 9907 їхніх заступників;
• понад 133 тисячі вчителів;
• 2042 педагоги пілотних класів;
• 588 інших педагогічних працівників.

Таким чином вартість підвищення кваліфікації одного педагога за рік склала 344 гривень 80 копійок.

У коментарі для "УП. Життя" Сергій Бабак назвав цей процес "глобальною профанацією".

"Ми вже шостий рік кажемо про те, що якщо хочемо, щоб шкільна реформа рухалася, то нам потрібно більше вкладати у вчителів, адже вони є її провідниками.

Не можна змінити будь-які підходи, якщо вчителі чинитимуть опір, а для цього їм потрібно підвищувати кваліфікацію, освоювати нові методи та технології. Тому наполягаємо на тому, що треба переосмислити всю систему підвищення кваліфікації", – каже голова комітету.

За словами Сергія Бабака, закон про освіту, ухвалений у 2017 році, передбачає, що на підвищення кваліфікації педагогічних працівників має виділятися 2% від фонду заробітної плати.

Також у закон внесено зміни, за якими вчителі мають право самостійно обирати форми підвищення кваліфікації і суб’єкта, в якого його проходитимуть.

"Якби цю норму виконували, ми б мали щорічно 2 мільярди гривень. Це гідна сума для того, щоб кожен вчитель зміг собі обрати форму проходження та суб'єкта підвищення кваліфікації. На жаль, ця норма не виконується з різних причин. Основна – брак коштів.

Я впевнений: якщо б ми дали кожному педагогу цільові кошти на підвищення кваліфікації, це було б краще, адже вчитель сам обрав би собі, де і в кого він хоче підвищувати свою кваліфікацію.

Таким чином утворився би ринок, який щороку ставав більш якісним. Конкуренція за державні кошти – це стимулюючий фактор для підвищення якості надання послуг з підвищення кваліфікації", – стверджує Бабак.

Очільник профільного парламентського комітету каже, що у Міністерстві освіти і науки основною проблемою низького відсотка освоєння коштів називають "довгий процес розподілу від області до обласних інститутів підвищення педагогічної освіти (ІППО), які ними розпоряджаються".

"Насправді, МОН розподілив кошти в серпні, а області в жовтні. Хоча МОН мало всі можливості зробити це на півроку раніше", – зазначив Сергій Бабак.

Редакція "УП. Життя" звернулася за коментарем до МОН та наразі очікує на відповідь.