"Походить від латини": Стефанчук розповів, звідки у проєкті Цивільного кодексу взялась "доброзвичайність"

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук у відповідь на критику нової редакції Цивільного кодексу запевнив, що термін "доброзвичайність" хочуть ввести у законодавство на заміну пострадянському "моральні засади суспільства".

Це поняття буцімто зустрічається у законодавстві європейських країн під іншими назвами, йдеться у відео на сторінці парламенту.

У тексті законопроєкту №15150 вказано, що "доброзвичайність – це сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві".

Як пояснив Стефанчук, при робочій групі, яка займається розробкою нового Цивільного кодексу, працює філологічна команда. Вона пропонує відповідники до слів, яких немає в сучасній юридичній термінології.

Ініціатором заміни "моральних засад суспільства" на "доброзвичайніть" став очільник групи та правник Сергій Головатий. Причиною буцімто є наслідування радянського терміну "моральні принципи будівничого комунізму".

Стефанчук стверджує, що "доброзвичайність" є відповідником до стародавнього терміну boni mores (з латини – "добрі моральні якості"), яким "насичене все цивільне законодавство країн ЄС", зокрема Німеччини, Франції та Нідерландів. Як приклади спікер навів назви good morals, public morals та інші.

Посадовець запевняє, що запропонований варіант є "питомо українським", адже утворений зі слів "добро" і "звичай".

"[…] в українській термінології дуже багато законодавчих складових, які формуються з частинкою "добро". Одним із таких, наприклад, є "доброчесність" – це термінопоняття, на якому базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України.

Тому, атакуючи доброзвичайність в частині того, що це нібито якийсь незрозумілий термін, який тягне за собою оціночне поняття, ви тим самим атакуєте основи антикорупційного законодавства, яке існує в Україні. Те саме буде стосуватися питань добросовісності, добропорядності, якими насичене українське законодавство", – переконує спікер.

Що відомо про критику проєкту нового Цивільного кодексу?

28 квітня Верховна Рада у першому читанні ухвалила за основу проєкт нового Цивільного кодексу.

Він замінив попередній, який викликав обурення суспільства через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Тоді після дискусій скандальну норму вилучили.

Втім, альтернативний варіант викликав не меншу хвилю критики. Зокрема, суперечки спричинив термін "доброзвичайність", захист якої нібито може виправдати дискримінацію.

Крім того, розкритикували також положення про розлучення. Так, суд на свій розсуд може дати подружжю час на "примирення". А якщо у пари є діти, то ця норма стає обов'язковою.

Також чоловік може зобов'язати колишню дружину повернути дівоче прізвище, якщо вважає, що вона поводилася у шлюбі "негідно" або вчинила "аморальний вчинок".