Стратегія проти хаосу: топ-5 тез про те, як протидіяти росдезінформу

Український центр безпеки та співпраці спільно з Національною академією СБУ за участі відомих українських і міжнародних експертів провели міжнародний безпековий діалог щодо ведення росією інформаційної війни.

Під час "круглого столу", який модерувала заступниця голови та координаторка Центру підтримки рекрутингу до СОУ УЦБС Олеся Горяйнова, запрошені експерти акцентували увагу на існуючих інформаційних загрозах з боку росії та їх протидії.

В рамках заходу керівниця відділу міжнародного співробітництва УЦБС Соломія Хома представила дослідження щодо стратегічних цілей інформаційного впливу рф та методів роботи з соціальними мережами й інфопростором. Вона на реальних кейсах презентувала механізми поширення дезінформації та маніпуляцій, а також вплив інформаційних операцій на суспільні настрої.

Топ-5 ключових тез про інформаційну безпеку та протидію дезінформації, які обговорювали під час події:

1. Політична воля як головний інструмент захисту. Ефективність боротьби з ворожими впливами в цифровому просторі залежить не від досконалості технологій, а від готовності політичного керівництва ухвалювати складні рішення. Навіть найпотужніші платформи, що поширюють маніпуляції, можуть бути обмежені або заборонені, якщо держава має чітку стратегію захисту власного інфопростору.

2. Персоналізація загрози для західних суспільств. Головна складність у мобілізації європейських країн полягає в тому, що російська агресія досі сприймається багатьма громадянами як "новина з екрана", а не реальна небезпека. Держави мають прямий обов'язок пояснювати своїм громадянам природу гібридної війни, оскільки без відчуття особистої загрози опірність суспільства залишається низькою.

3. Баланс між свободою слова та національною безпекою. Дотримання демократичних цінностей не повинно ставати перешкодою для захисту від іноземних дезінформаційних операцій. Уряд має право і відповідальність протидіяти свідомій брехні та маніпуляціям, які поширюються ворожими режимами під виглядом альтернативних думок.

4. Адаптація до "війни нового покоління". Сучасні конфлікти відбуваються не лише на полі бою, а й у свідомості людей. Україна вже пройшла шлях усвідомлення того, що інформаційна безпека є невід'ємною частиною оборони. У найближчий період існує ризик посилення впливу російських інформаційних операцій на інформаційні простори західних країн.

5. Викриття механізмів маніпуляцій. Протидія дезінформації потребує постійного аналізу інформаційних атак та розуміння їхніх стратегічних цілей. Водночас пояснення механізмів і цілей російської пропаганди сприяє підвищенню інформаційної стійкості суспільства. Розуміння реальних кейсів і технологій, що стоять за "вкидами", дозволяє не просто реагувати на фейки, а створювати превентивні механізми захисту інформаційного суверенітету.

Своїм баченням інформаційних загроз поділилися українські та іноземні експерти, в числі яких були голова Воєнної експертної ради ARES генерал сер Річард Ширрефф, радниця УЦБС та наукова співробітниця GLOBSEC Меган Гіттос, представник військового офісу Президента Чеської Республіки полковник Отакар Фолтин, постійний секретар, директор з комунікацій уряду Великої Британії Девід Дінсмор, керівник United24 Media Валентин Панюта, головний редактор United24 Media Євгеній Славний, старший директор Центру кібер- та технічних інновацій Марк Монтгомері, екс заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк, виконавчий директор Центру новітніх видів війни Грег Мелчер та керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації Кирило Вікторов, дослідниця Лондонського Королівського коледжу доктор Джейд МакГлін, представник Інституту Джорджа В. Буша Девід Крамер.