На Львівщині завершили пошуки ймовірного масового поховання поляків – там знайшли останки людей

На Львівщині завершили пошукові роботи в селі Гута Пеняцька – там українсько-польська команда намагалася знайти поховання загиблих у лютому 1944 року мешканців.

Людські останки виявили у 25 місцях на площі понад 200 квадратних метрів, повідомили в польському Інституті національної пам'яті. Знахідки також підтвердили в українській установі (УІНП), але не уточнили кількість місць поховань.

Розкопки тривали з 8 по 18 червня на території колишнього села, яка нині належить до Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району.

"Роботи були дуже складними, бо колишня забудова села майже повністю зникла, а визначення ділянок для дослідження ґрунтувалося на приблизних архівних свідченнях очевидців, записаних багато десятиліть тому", – розповіли в в польському Інституті національної пам'яті.

Зрештою фахівці знайшли залишки споруд, зокрема ймовірної гутної майстерні, костелу та школи. Також виявили останки людей, але для визначення кількості померлих та обставин їхньої смерті потрібна ексгумація, пояснили в УІНП.

Водночас у Польщі заявили, що знахідки нібито є "матеріальним доказом злочину, вчиненого проти польського населення" українцями, зокрема через те, що на кістках померлих помітили сліди обгорання, що нібито "повністю відповідає історичним свідченням про перебіг злочину".

Раніше очільник УІНП Олександр Алфьоров пояснював "Суспільному. Львів", що немає точних історичних відомостей, хто саме вчинив збройний напад на село Гута Пеняцька. Однак тоді значна частина жителів, які переважно були поляками, загинула, а саме село спалили і більше не відновлювали.

"Існує думка, ніби це зробили бійці дивізії СС "Галичина", проте дослідження істориків доводять, що підрозділу в цьому місці не було. Вони наголошують, що це зробили українські поліційні підрозділи.

Але інше питання, що вони були "українськими" за територіальною приналежністю, а не за національним походженням – так само, як і польські поліційні підрозділи не завжди складалися з етнічних поляків. І тут є багато питань", – розповів Алфьоров.

Він додав, що для з'ясування обставин події потрібні пошукові роботи та ексгумація тіл померлих. Кінцевою метою роботи є перепоховання мешканців колишнього села з почестями.

“Я сам прийшов з армії й добре знаю, що означає "зниклий безвісти". Я прекрасно розумію моменти, про які говорять їхні співгромадяни. Як колишній військовослужбовець, я усвідомлюю, що це таке – коли ти не можеш поховати свого побратима чи посестру. 

Ексгумація – це про перепоховання за християнською традицією. Жодних затримок у цьому процесі не передбачається", – каже голова УІНП.

Нагадаємо, наприкінці квітня у Волинській області завершили інші спільні українсько-польські розкопки. Тоді фахівцям вдалося знайти останки тіл чотирьох людей, але масового братського поховання жертв Волинської трагедії не виявили.

Раніше Польща відпустила російського археолога Александра Бутягіна, якого українські правоохоронці звинувачують у незаконних розкопках у Криму – звідти РФ вивезла сотні археологічних артефактів.

Напередодні Україна звернулася до Польщі з проханням екстрадувати росіянина – суд у Варшаві дав згоду, але Бутягін заявив, що подасть на апеляцію.

Після повернення до Росії він заявив, що повернеться в район окупованої Керчі, щоб продовжити експедицію.

Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одній із частин ЗСУ назви "героїв УПА".

Після цього очільник Офісу президента та колишній голова ГУР Кирило Буданов відмовився від польського ордена, який отримав у 2025 році. Таке ж рішення ухвалив посол України в Польщі Василь Бондар.